Ухвала суду № 93907167, 16.12.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9228/19

Провадження № 2-а/461/27/20

УХВАЛА

16.12.2020 року, Галицький районний суд міста Львова

у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі секретаря Рудницької А.О.,

розглянувши у судовому засіданні позов ОСОБА_1 до інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосура Віталія Миколайовича, Управління безпеки міста Львівської міської ради, начальника Управління безпеки міста Львівської міської ради Діль Юрія Семеновича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати дії інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосура Віталія Миколайовича протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09 січня 2020 року відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Положення ст. 44 КАС України визначають, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду.

Одночасно, слід зазначити,що суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщеного позивача, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладений на сторін. Відповідні докази оцінюються судом за загальними правилами КАС України.

Суд звертає увагу на той факт, що КАС України не передбачено відкладення судового засідання з умовою надання доказів поважності причини неявки у майбутньому. Причину неявки потрібно перевірити і встановити безпосередньо у судовому засіданні, якщо така є. Тому для цього необхідно, щоб позивач надав письмову інформацію з доказами про це.

Відтак, сторони зобов`язані надавати докази, що підтверджують поважні причини неявки у судове засідання, про відкладення якого просять суд.

В судові засідання 30 січня 2020 року, 18 лютого 2020 року, 01 квітня 2020 року, 04 травня 2020 року, 13 травня 2020 року, 03 червня 2020 року, 30 червня 2020 року, 04 серпня 2020 року, 21 серпня 2020 року, 29 жовтня 2020 року, 30 листопада 2020 року, 16 грудня 2020 року позивач та його представник не прибули, про поважні причини своєї неявки суд не повідомили. Судові засідання 30 січня, 18 лютого, 01 квітня, 04 травня, 30 червня 2020 року були відкладені судом за клопотанням представника позивача, та позивача в яких він зазначає, що прибути до суду в період запровадженого карантину ні він, ні позивач не можуть. Суд зазначає, що поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які з об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин.

Постановою № 343 відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів, а постановою 392 запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено: з 22 травня 2020 року регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньо-обласному та міжнародному сполученні; з 25 травня 2020 року перевезення пасажирів метрополітенами. Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду у своїй постанові від 16 липня 2020 року у справі № 924/369/19 звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Верховний Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Доказів на підтвердження поважності причин неявки позивача та його представника в судові засідання, суду не надано. Як і не надано належних та допустимих доказів повноважень представника позивача, оскільки подана до суду довіреність на представництво інтересів ОСОБА_1 не засвідчена у встановленому законом порядку.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Судом враховується, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Вказане, ураховуючи неодноразові відкладення судових засідань за клопотанням позивача, ненадання доказів на підтвердження поважності причин його неявки до суду, свідчить про відсутність поважних причин неприбуття ОСОБА_1 в судові засідання після 18 лютого 2020 року.

Відповідно до ч.5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що позивач та його представник повторно не з`явились в судове засідання без поважних причин, суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 205КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосура Віталія Миколайовича, Управління безпеки міста Львівської міської ради, начальника Управління безпеки міста Львівської міської ради Діль Юрія Семеновича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення – залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з того самого питання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.Д. Фролова