Рішення № 93906525, 28.12.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

28.12.2020

Справа № 337/3043/20

Провадження № 2/337/1491/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерук І. Г.

з участю секретаря Карташевої І.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у якому просить, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 33137 від 18.12.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, та стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 840, 80 грн.

В обґрунтування вимог вказує на те, що про наявність виконавчого документу стало відомо, коли з пенсії Пенсійний фонд по Хортицькому району м. Запоріжжя почав утримувати грошові кошти. Тобто, почала не отримувати пенсію в призначеному розмірі. Коли звернулася до Пенсійного Фонду у Хортицькому районі м. Запоріжжя, було повідомлено підстави такого утримання, про які навіть і не знала. На прохання були надані документи, на підставі яких здійснювалося стягнення за виконавчим листом. Листом від 26.07.2018 року зверталася до Правобережнього об`єднання управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя з заявою про виплату пенсії або грошової допомоги на розрахунковий рахунок ПАТ «ПУМБ».

На її адресу, у вигляді погроз надходили повістки про виклик до суду, про стягнення боргу, ініційовані банківської установою, повідомлення про візит робочої групи, підставою якою наче б то було неповернення боргу у розмірі 20592,30 грн., відповідно до договору № 1001066144401 від 27.06.2018 року, укладеного між позивачкою та банківською установою, роз`яснення щодо повістки про виклик до суду.

Постановою про відкриття виконавчого провадження серії ВП 61098617 від 29.01.2020 року звернено стягнення на пенсію, на підставі виконавчого листа від 18.12.2019 року, № 33137, який був зроблений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. на підставі поданих документів Акціонерним Товариством «Перший Український Міжнародний банк», який пред`явив суму заборгованості у розмірі 23359,85 гривень.

Дійсно між нею та банківською установою було укладено кредитний договір на користування грошовим коштами по карточному рахунку.

За період часу з 27.06.2018 року по 03.07.2018 року невстановлені особи, за невстановлених обставин, шляхом вільного доступу таємно викрали з кредитної картки позивачки банківського відділення AT «ПУМБ», що належить ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 16000 грн., чим спричинила останній матеріальну шкоду у вказаному розмірі. Тому, 17.07.2018 році звернулася до Хортицького ВП ДВП ГУНП у Запорізькій області у зв`язку з викраденням з карткового рахунку грошових коштів невідомими особами. Було видано витяг з ЄРДР та було порушено кримінальну справу.

Позивачка зверталася листом до банківської установи від 07.11.2019 року з проханням надати відповідь на заяву від 28.06.2018 року за фактом викрадення коштів. Листом від 11.11.20219 року, банківська установа повідомила, що за результатами аналізу реквізитів транзакції було встановлено, що за карткою позивачки активована послуга 3D Secure. За результатами здійснення транзакції здійснена оплата послуг брокерів, біржевих діллерів.

Листом від 20.08.2018 року Національна поліція Департаменту кіберполіції повідомила, що звернення ОСОБА_1 триває. Вже тривалий час органами поліції ведеться розслідування щодо несанкціонованого заволодіння шляхом крадіжки грошових коштів з кредитної картки, яку позивачка оформляла у відповідача декілька років назад.

Вважає дії банківської установи щодо здійснення виконавчого напису, незаконними, оскільки у разі б звернення до суду в позовному провадженні, вона мала б право здійснювати захист своїх законних прав та інтересів доводячи, що сума боргу не відповідає дійсності і що не користувалася грошовими коштами, і що ці кошти були зняті з карткового рахунку шахрайським шляхом Станом на день здійснення виконавчого напису та подання цього позову до суду кримінальне провадження не закрито.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. № ВП 61098617 від 29.01.2020 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 33137 від 18.12.2019 року, та винесено постанову про арешт коштів боржника від 29.01.2020 року та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. У межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору / основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів до стягнення підлягає грошова сума у розмірі -26095,84 грн.

Позивачка вважає, що виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису.

Вказаний виконавчий напис вчинено з порушеннями вимог законодавства, а саме: без необхідної перевірки та встановлення безспірності боргу; жодного документу, який би свідчив про наявність заборгованості позивача перед відповідачем, на адресу позивача не надходило. Тобто, жодного повідомлення, жодної вимоги про наявність боргу, жодного дзвінку з вимогою погасити борг на адресу позивача направлено не було; позивачем не було отримано письмове повідомлення про факт вчинення виконавчого напису нотаріусом; на сьогоднішній час порушено кримінальну справу відносно викрадення грошових коштів невідомими особами за заявою ОСОБА_1 .

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02.09.2020 року відкрито провадження по справі, та встановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.

Ухвалою від 23.11.2020 року, витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни належним чином завірені копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 33137 від 18.12.2019 року та завірену копію виконавчого напису № 33137 від 18.12.2019 року.

У встановлений ухвалою від 02.09.2020 року строк відповідачу на подання відзиву, від відповідача ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», відзив не надійшов.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив, будь яких заяв суду не надав.

Третя особа приватний нотаріус Хара Н.С. надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Третя особа приватний виконавець Юхименко О.Л. до суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомила.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи та задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Матеріали справи не містять заперечень проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У суду є підстави для ухвалення заочного рішення.

Суд, розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Судом встановлено, що 27.06.2018 року оформлено заяву № № 1001066144401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, сторонами якого вказані ОСОБА_1 та ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником якого є АТ ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк».

Предметом заяви є надання споживчого кредиту у сумі 20401 грн. строком на 24 місяці, з розміром процентної ставки в 0,01 % річних, комісією за обслуговування кредитної заборгованості в 2,99%.

За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Судом встановлено, що 18.12.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 33137 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період з 21.10.2018 року по 21.10.2019 року, за кредитним договором № 1001066144401 від 27.06.2018 року у розмірі 23359,85 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту 6111,37 грн., прострочено заборгованістю за комісією 9149,85 грн., простроченою заборгованістю за процентами 0,58 грн., строковою заборгованістю за сумою кредиту 7650,75 грн., строковою заборгованістю за комісією 447,26 грн., строковою заборгованістю за процентами 0,04 грн., плата за вчинення виконавчого напису 500 грн.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що заборгованість, за написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу не є безспірною.

З тексту оспорюваного виконавчого напису вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»).

Постановою Кабінету Міністрів № 622 від 26.11.2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України в редакції, що діяла на момент ухвалення вказаного судового рішення, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22.02.2017 року, отже і п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23.

В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

З викладеного вбачається, що Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусі, затверджений постановою Кабінет Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого написів нотаріуса Київського міського нотаріального округу, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів, і не міг застосовуватись за кредитним договором № 1001066144401 від 27.06.2018 року укладеному у вигляді заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у простій письмовій формі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис.

Щодо позовних вимог стосовно витрат по сплаті судового збору, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 229, 263-265, 280, 345 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 33137 від 18.12.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», заборгованості у розмірі 23359,85 грн.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»(код ЄДРПОУ 14282829, 04070 м. Київ, вул. Андріївська Стельмаха, буд. 4, п\р НОМЕР_2 , МФО 334851)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )судовий збір у розмірі 840(вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в Запорізький апеляційний суд протягом 30 днів.

Рішення може бути переглянуто Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцятиднів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складений 28.12.2020 року.

Суддя: