Постанова № 93903547, 28.12.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/8465/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2020 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участі представника особи відносно якої складено ПМП, ОСОБА_1 , адвоката Леміша О.О., представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О.Я., розглянувши справу про порушення митних правив,які надійшли від Закарпатської митниці ДФС, відносно громадянина відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Львівська область, м. Стрий, місце роботи - ПП « ОСОБА_1 », місце проживання - АДРЕСА_1 Закордонний паспорт НОМЕР_1 від 23.01.2018 виданий 4601, за ст. 472 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Зі змісту протоколу про порушення митних правил №1040/30500/20 від 17.07.2020 вбачається, що 17.07.2020 року о 11 год. 33 хв. в зону митного контролю на ділянку «В`їзд» митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав вантажний автомобіль марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_2 , у якому в якості пасажира слідував гр. України ОСОБА_1 , що повертався з Італії, де перебував у приватних справах, в Україну.

Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу “червоний коридор”.

Громадянину України ОСОБА_1 було запропоновано заповнити митну декларацію, в якій він вказав свої паспортні дані та відомості про переміщувану валюту в кількості 300 Євро.

При усному опитуванні гр. України ОСОБА_1 підтвердив відомості, вказані ним у митній декларації, та заперечив наявність будь-яких інших товарів, в тому числі таких, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено.

У ПМП зазначено, що в ході митного контролю транспортного засобу, було виявлено незаявлені в товаросупровідних документах та митній декларації товари іноземного виробництва а саме:1. Штани джинсові жіночі іноземного виробництва торгівельної марки «Jessy Chic» різних розмірів та кольорів в кількості 60 штук;2. Комбінезони джинсові жіночі іноземного виробництва торгівельної марки «Denim» різних розмірів в кількості 9 штук;3. Сукні жіночі іноземного виробництва торгівельної марки «My Star» різних розмірів та кольорів в кількості 30 штук;4. Сукні жіночі іноземного виробництва торгівельної марки «Jasmine» різних розмірів та кольорів в кількості 10 штук;5. Спідниці жіночі іноземного виробництва торгівельної марки «My Star» різних розмірів та кольорів в кількості 12 штук;6. Сорочки джинсові жіночі іноземного виробництва торгівельної марки «Lovie Look» різних розмірів в кількості 60 штук;7. Блузи жіночі іноземного виробництва торгівельної марки «Blu Deise» різних розмірів та кольорів в кількості 40 штук.

Вищезазначений товар був поміщений у 3 картонних коробках, що знаходилися у вантажному відсіку транспортного засобу разом з заявленим у товаросупровідних документах товаром. Доступ до виявленого товару нічим не утруднювався.

Виявлений товар гр. України ОСОБА_1 визнав своєю власністю та пояснив, що придбав його в м. Будапешт.

Вартість виявленого товару згідно мережі Інтернет перевищує 500 євро та потребує додаткової оцінки із залученням спеціаліста-експерта. Вага товару становить 82,95 кг.

Так, у ПМП вказано, що гр. України ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точних відомостей про переміщувані ним через митний кордон України товари, які в даній кількості підлягають обов`язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ст.472 МК Украхни.

У попередньому судовому засіданні було допитано в якості свідка ОСОБА_2 , який повідомив, що в указаний у протокол день та час перетинав кордон на автомобілі, марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_2 , разом із ним в якості пасажира слідував ОСОБА_1 . Під час проходження митного огляду на останнього було складено протокол про порушення митних правил за не декларування товару. Разом із тим, як пояснив свідок, частина товару, що перебував у автомобілі належала саме йому - ОСОБА_2 .. Пояснив, що під час перетину кордону він та ОСОБА_1 надавали вказані документи, однак, митники повідомили, що такі документи не підтверджують належності товару, та заберуть ввесь, що знаходився в автомобілі груз. Тому, ОСОБА_1 визнав що увесь товар його.

У попередніх судових засіданнях ОСОБА_1 , повідомив, що на увесь товар що перевозився через кордон були наявні документи, однак їх не взяли до уваги. При цьому повідомив, що товар переміщався ним та водієм автомобіля в дозволеній законом кількості та вартості, а тому і не заповнювали документів при їх митному оформленні. Під час перетину кордону він та водій автомобіля надавали вказані документи, однак, щоб не забрали ввесь груз, які вони перевозили як перевізники, що знаходився в автомобілі, ОСОБА_1 визнав що увесь товар його.

Представник Закарпатської митниці Держмитслужби Селеш О.Я. в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України та застосувати відносно останньої адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті 472 МК України. Звернув увагу суду на невідповідність кількості одиниць товару , а саме: згідно наданих суду інвойсів загальна кількість одиниць речей, що переміщувалися становить - 213 одиниць, в той же час виявлено іншу кількість, яка зазначена у ПМП - 221 одиниця.

Представник особи відносно якої складено ПМП, ОСОБА_1 , адвокат Леміш О.О., просив закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю події та складу правопорушення. Просив врахувати, що згідно наданих суду інвойсів загальна кількість одиниць речей, що переміщувалися становить - 213 одиниць, оскільки в такій зазначені комплекти речей, в при складанні протоколи працівниками митниці зазначена у ПМП - 221 одиниця окремо кожної речі та не враховано що частина була в комплектах.

Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Держмитслужби, адвоката Леміш О.О., дослідивши матеріали справи, доходжу наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП- адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а відповідно до ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно ст. 472 МК України відповідальність настає за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування) або бездіяльністю (недекларування), тобто це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму та інших відомостей для митної мети.

За змістом вказаної норми права, особи, які переміщують товари на митну територію України, повинні дотримуватися митних правил, визначених у Кодексі; за порушення (недотримання) цих правил у Кодексі передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП), а вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.11 КУпАП).

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Отже, винність є обов`язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення, яка виражає внутрішній психологічний зміст психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

У цій ознаці закріплений найважливіший конституційний принцип, принцип суб`єктивного ставлення до вчиненого, тобто відповідальність тільки при наявності вини, закріплений у ст. 62 Конституції України.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків, а вчиненим із необережності коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ч.2 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої ПКМУ від 21.05.2012 №451 - митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється виключно митними органами відповідно до законодавства, вибірково, у формах та обсязі, що визначені на підставі результатів системи управління ризиками.

З протоколу про порушення митних правил №1040/30500/20 від 17.07.2020 та доданих до нього матеріалів встановлено, що 17.07.2020 року о 11 год. 33 хв. в зону митного контролю на ділянку «В`їзд» митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав вантажний автомобіль марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_2 , у якому в якості пасажира слідував гр. України ОСОБА_1 , що повертався з Італії, де перебував у приватних справах, в Україну. Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу “червоний коридор”.

Громадянину України ОСОБА_1 було запропоновано заповнити митну декларацію, в якій він вказав свої паспортні дані та відомості про переміщувану валюту в кількості 300 Євро.

При усному опитуванні гр. України ОСОБА_1 підтвердив відомості, вказані ним у митній декларації, та заперечив наявність будь-яких інших товарів, в тому числі таких, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено.

Окрім того, згідно з протоколу про порушення митних правил в даному випадку при перетині кордону, формою проходження митного контролю обрав порядок проходження митного контролю по каналу «червоний коридор».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , було заповнено митну декларацію, в якій він вказав свої паспортні дані та відомості про переміщувану валюту в кількості 300 Євро. При усному опитуванні гр. України ОСОБА_1 підтвердив відомості, вказані ним у митній декларації, та заперечив наявність будь-яких інших товарів, в тому числі таких, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено. Згідно протоколу про порушення митних правил, порушення ОСОБА_1 , полягало в недекларуванні товару вартість якого перевищує 500Є.

В судовому засіданні при розгляді справи ОСОБА_1 , пояснив що товар який знаходився у вказаному вище автомобілі перевозився ним в кількості та вартістю дозволеній законодавством. Тобто, у межах неоподатковуваної норми, а саме на суму 480 Євро. Решта товару, належав водію ОСОБА_4 , який напередодні був куплений ним по фактурі за 490 Євро. Вказане підтвердив і водій ОСОБА_2 , під час судового засідання. Окрім того слід зазначити, що в підтвердження наведеному, адвокатом Леміш О.О., у судовому засіданні були надані копії:

INVOICE VL1LA 0630962 від 2020.07.16 виданий на ім`я ОСОБА_5 , сума зазначена в ньому складає: 385 Є та 95 Є, що разом становить: 480 Є.

INVOICE NQ9LA 2813895 від 2020.07.16 виданий на ім`я ОСОБА_6 на суму: 448Є та 42Є, загальною сумою 490Є.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 374 Митного кодексу України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

З наведеного встановлено, що ОСОБА_1 , при перетині кордону не порушив митних правил. Зокрема ним було заповнено митну декларацію щодо наявності у нього грошових коштів, та згідно документів вартість належного йому товару згідно INVOICE VL1LA 0630962 від 2020.07.16 становить: 480 Є.

Щодо письмових пояснень ОСОБА_1 , що містяться в матеріалах справи від 17.07.2020, про належність всього товару йому, то слід зазначити, наступне. В судовому засіданні він пояснив, що через хвилювання та переживання із приводу того, що можуть забрати ввесь товар, який був наявний у автомобілі, який вони разом з іншим водієм перевозили як перевізники, він зазначив що такий належить лише йому. Про те під час розгляду справи вказане заперечив. Окрім того, як уже зазначалося, надав підтвердження того, що частина товару належить йому, а інша – водієві транспортного засобу в якому він слідував у якості пасажира.

Таким чином ОСОБА_1 , не повинен був задекларувати товар який йому не належав, а вартість належного йому товару не перевищує 500 Є.

Підстав ставити під сумнів покази допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_2 у суду відсутні. Вказаний свідок попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.

Статтею 472 МК України передбачено відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

За положеннями ст.495МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у їх вчиненні, які встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до них, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, висновком експерта та іншими документами.

Відповідно до положень ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП, ст. 494 МК України, протокол про адміністративне правопорушення (протокол про порушення митних правил) - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП (МК України), є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення (про порушення митних правил). У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до відповідальності; місце, час вчинення і суть правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

З наведенного вбачається, що протокол про порушення митних правил, разом з долученими до нього матеріалами, є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного правопорушення.

Основним безпосереднім об`єктом є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

У протоколі про порушення митних правил об`єктивна сторона правопорушення зазначена, як не заявлення за встановленою формою в митній декларації точні відомості про переміщувані нею через митний кордон України товари, які в даній кількості обмежені для переміщення через митний кордон України.

Щодо невідповідності кількості виявленого товару із зазначеним в інвойсі, то на думку суду заслуговують на увагу пояснення адвоката ОСОБА_1 – Леміша О.О., про те, що в інвойсі загальна кількість одиниць речей, що переміщувалися становить - 213 одиниць, в той же час у протоколі ПМП зазначено іншу кількість - 221 одиниця, тобто на 8 одиниць більше. Дана розбіжність пов`язана з тим, що деякі з придбаних та зазначених у інвойсі речей (одяг) складалися з двох роздільних речей (блузка та спідниця) але в силу того, що вони є незамінним комплектом одне до одного, то такі речі було зазначено в інвойсі не двома окремими позиціями, а однією, як комплект. В свою чергу під час підрахунку таких речей органами митниці такий комплект рахувався як дві окремі речі, в наслідок чого вийшла дана розбіжність. Фактично жодної розбіжності в найменуванні речей не існує.

Отже, досліджені у справі докази та встановлені обставини дають можливість зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

У протоколі про порушення митних правил не розкрито об`єктивної сторони правопорушення за ст. 472 МК України.

Крім того, матеріалами справи не підтверджено що ввесь товар який переміщався через кордон належав ОСОБА_1 , а навпаки суду надані докази протилежного.

При прийнятті рішення також беру до уваги те, що матеріалами справи не спростовано доводів захисника, висловлених ним у судовому засіданні. Натомість під час судового розгляду встановлено, що вартість переміщуваного ОСОБА_1 товару ставила 480Є.

Слід зазначити, що судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з частиною 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Стандарт доведення поза розумним сумнівом, який діє і в КУпАП, означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і особа, яка притягується до адміністративної відповідальності є винним у вчиненні цього правопорушення. А обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Враховуючи зазначену практику Європейського суду з прав людини та презумпцію невинуватості, передбачену статтею 62 Конституції України, в матеріалах справи відсутні будь-які переконливі та достовірні докази наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, не надані такі докази і в ході судового розгляду, що виключає склад правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Таким чином, з врахуванням наведеного, приходжу до висновку, що провадження у даній справі слід закрити на підставі п. 1ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 528 МК України, у разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. За таких обставин, товар, вилучений в порядку ст. 511 МК України, підлягає поверненню його власнику або представнику за довіреністю для належного митного оформлення.

Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, ст. ст. 472, 527-529 МК України,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 472 Митного кодексу Українизакрити на підставі п.1ст. 247 КУпАП у зв`язку відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченогост. 472 МК України.

Вилучений на підставі ст. 511 Митного кодексу України згідно з протоколом про порушення митних правил № 1040/30500/20 від 17.07.2020 року товар, а саме:

Штани джинсові жіночі іноземного виробництва торгівельної марки «Jessy Chic» різних розмірів та кольорів в кількості 60 штук;

Комбінезони джинсові жіночі іноземного виробництва торгівельної марки «Denim» різних розмірів в кількості 9 штук;

Сукні жіночі іноземного виробництва торгівельної марки «My Star» різних розмірів та кольорів в кількості 30 штук;

Сукні жіночі іноземного виробництва торгівельної марки «Jasmine» різних розмірів та кольорів в кількості 10 штук;

Спідниці жіночі іноземного виробництва торгівельної марки «My Star» різних розмірів та кольорів в кількості 12 штук;

Сорочки джинсові жіночі іноземного виробництва торгівельної марки «Lovie Look» різних розмірів в кількості 60 штук;

Блузи жіночі іноземного виробництва торгівельної марки «Blu Deise» різних розмірів та кольорів в кількості 40 штук. - повернути власнику або його представнику за довіреністю для належного митного оформлення.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош