Вирок № 93901644, 29.12.2020, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП № 236/4448/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.12.2020м. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Шаньшиної М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Грицай Н.І.,

прокурора Косогова Є.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Прядка Р.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман кримінальне провадження (ЄРДР № 12018050420000315 від 22.05.2018 року) за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Горлівка Донецької області, громадянки України, українки, із вищою освітою, офіційно не працевлаштованої, не заміжньої, не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наказом №ЭЛЖ-КП-2015-7130291 від 13.11.2015 року на підставі трудового договору №7130291 від 13.11.2015 року укладеного нею з ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» код ЄДРПОУ 14360570 (далі Банк) була призначена на посаду фахівця з обслуговування клієнтів у Краснолиманське відділення Краматорської філії ПАТ КБ «Приватбанк». В цей же день, між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність номер НОМЕР_1 .

В подальшому, 15.09.2017 року наказом №ЭХЮ-2017-8197272 ОСОБА_1 було переведено на посаду касира-операціоніста відділення Лиманське Східного районного управління ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до посадової інструкції касира-операціоніста, серед іншого закріплено:

Пункт 3.9 Інструкції - касир-операціоніст займається продажем банківських продуктів клієнтам, а саме: прийом готівкових грошових коштів клієнтів, фізичних осіб; видача готівки з рахунків фізичних та юридичних осіб; прийом платежів фізичних юридичних осіб; покупка/продаж іноземної валюти, прийом платежів за квитки та інше.

Пункти 5.8 та 5.9 Інструкції- касир-операціоніст несе відповідальність за збереження готівки, цінностей та несе повну матеріальну відповідальність згідно з законодавством та Договором про повну матеріальну відповідальність.

Однак, ОСОБА_1 в точно не встановлений день жовтня 2017 року, але не пізніше 12.10.2017 року, всупереч встановлених Банком правил, порушуючи вимоги нормативної документації Банку, а саме в порушення умов укладеного нею з Банком трудового договору та договору про повну матеріальну відповідальність, в частині збереження готівки, що знаходиться в її віданні, за раптово виниклим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, які перебували в її правомірному віданні в силу вищевказаних договірних відносин, знаходячись на своєму робочому місці у касі відділення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , виконуючи свої функціональні обов`язки касира-операціоніста вказаного відділення, маючи безперешкодний доступ до готівки, що знаходилась у касі відділення, в точно не встановлений час, але в період з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., шляхом вільного доступу викрала з каси грошові кошти в загальній сумі 39 242 гривні, після чого винесла їх з відділення Банку та розпорядилась ними на власний розсуд, чим спричинила AT КБ «Приватбанк» матеріальну шкоду на зазначену суму, вчинивши тим самим привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 191 КК України як привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні.

21.12.2020 року між прокурором Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області Косоговим Є.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_1 , за участю захисника Прядка Р.А. в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 191 КК України, яка у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Зобов`язалася відшкодувати в повному обсязі потерпілій юридичній особі АТ КБ «Приватбанк» спричинену матеріальну шкоду, а саме – невідшкодовану частину в розмірі 11317 грн. протягом 6 місяців з дня набрання законної сили вироку суду. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн., та отримана згода ОСОБА_1 на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_1 .

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Представник потерпілої юридичної особи, якого було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, в підготовче судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, повідомив, що цивільний позов не заявляє. Крім того, 21.12.2020 року надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_1 .

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні також просила вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, зобов`язалася повернути невідшкодовану частину завданої шкоди в розмірі 11317 грн. протягом 6 місяців. Зазначила, що вчинила кримінальне правопорушення через тяжкі особисті обставини.

Захисник Прядко Р.А. просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_1 узгоджену в ній міру покарання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнала себе винуватою, згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, від якого потерпілим є AT КБ «Приватбанк», представник якого відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України надав прокурору письмову згоду на укладення угоди.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, з урахуванням особи обвинуваченої, яка судимостей не має, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, не працює, не заміжня, за місцем мешкання характеризується нейтрально.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне часткове відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинила привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, а тому ці її дії кваліфікує за ч. 1 ст. 191 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Запобіжний захід на стадії досудового розслідування до ОСОБА_1 не обирався, необхідності у його застосуванні у судовому провадженні не вбачається.

Речові докази та процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 21.12.2020 року про визнання винуватості укладену між прокурором Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області Косоговим Є.В. та ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.

Призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 21.12.2020 року покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 не обирати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ст. 473 КПК України.

Суддя