Рішення № 9389866, 24.01.2008, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц - 1495 2009 рік Голов, в 1-й інстан. Хомченко Л.І.

Категорія 53 Доповідач Пономарьова О.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.

суддів Бабенка П.М. , Бондаренко Л.І.,

при секретарі Артамоновй C.O.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку

цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Торгівельний Будинок «Амстор» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, -

встановив:

26 травня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначав, що працював на підприємстві відповідача старшим охоронцем зміни охорони. Наказом № 18/к від 28 січня 2008 року він звільнений за п.2 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі станом здоров'я. 5 травня 2008 року відповідач видав довідку про його заробіток за час роботи, з якої йому стало відомо про порушення його права про оплату праці, тому що відповідач невірно вирахував його заробітну плату за грудень 2007 року та січень 2008 року. Згідно довідки він в грудні 2007 року відпрацював 1 день - 7 годин. Це не відповідає дійсності. Наказом відповідача № 2853 від 6 грудня 2007 року він був відсторонений від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування із збереженням окладу згідно штатного розкладу. З 6 грудня по 22 грудня 2007 року він знаходився на лікарняному і став до роботи 23 грудня 2007 року та відпрацював 6 робочих днів. За його розрахунком, виходячи з середньоденної заробітної плати 233, 49 грн. за два попередніх місяці жовтень та листопад 2007 року, за грудень йому винні 1400, 94 грн. за 6 робочих днів, а за січень йому недоплатили 3762, 28 грн.. Просив суд стягнути на його користь недоплату по зарплаті 4523, 63 грн. та моральну шкоду 10000 грн..

Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 8 грудня 2008 року у позові ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та ухвалити нове про стягнення заробітної плати, незаконно відрахованої суми з заробітної плати за січень 2008 року 461, 58 грн. за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, середнього заробітку за час затримки розрахунку згідно зі ст. 117 КЗпП України, та моральної шкоди, оскільки суд неповно з'ясував обставини справи і зробив висновки, які не відповідають наданим доказам.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити, скасувати рішення суду про відмову в задоволенні позову і задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2.

Представники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували проти доводів апеляційної скарги і просили рішення суду залишити без змін, оскільки воно правильне і законне.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача та його представника, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги ОСОБА_2 не знайшли підтвердження в судовому засіданні і розрахунок з ним проведений правильно.

Між тим, апеляційний суд вважає, що такий висновок суду суперечить обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 працював у відповідача старшим охоронцем зміни охорони з 11 квітня 2007 року.

Наказом відповідача № 2853 від 6 грудня 2007 року ОСОБА_2 був відсторонений від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування із збереженням окладу згідно штатного розкладу.

З 6 грудня по 22 грудня 2007 року ОСОБА_2 знаходився на лікарняному і став до роботи 23 грудня 2007 року.

Згідно з довідки-розрахунку від 5 травня 2008 рок, яка видана відповідачем, та табелю обліку використання робочого часу за грудень 2007 року позивач відпрацював 1 день - 7 годин 30 грудня 2007 року і йому оплатили 39, 52 грн..

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з графіку чергування охорони в грудні 2007 року позивач повинен був чергувати 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30 грудня 2007 року, зміна з 8.00 год. до 8.00 год. наступного дня, тобто 24 год.

Після лікарняного позивач повинен був вийти на роботу 23 грудня 2007 року і до кінця місяця у нього залишилось два чергування 26 та 30 грудня 2007 року.

Позивачу оплатили 7 годин роботи 30 грудня 2007 року, оскільки за поясненням представника відповідача, було скорочення робочого дня напередодні свята, а 26 грудня

2007 року позивач здійснив прогул, за що на нього накладена догана наказом № 209 від 24 січня 2008 року. Проте з такими поясненнями представника відповідача погодитись неможна.

Відповідно до вимог ст. 53 КЗпП України напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.

В судовому засіданні встановлено, що позивач повинен був чергувати з 8 год. 30 грудня 2007 року(неділя) 24 години. 31 грудня 2007 року відповідно до ст. 73 КЗпП України не є святковим днем, що б давало підстави для скорочення робочого дня 30 грудня у відповідності до вимог ст. 53 КЗпП України, наказ про скорочення робочого дня 30 грудня 2007 року відповідач не видавав. Таким чином, пояснення позивача про те, що 30 грудня 2007 року був повним робочим днем, нічим не спростовані.

Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки від 29 серпня 2008 року, яке набрало чинності 20 листопада 2008 року, визнаний незаконним наказ № 209 від 24 січня

2008 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на ОСОБА_2 М. Д.. За таких підстав збереження окладу за час відсторонення позивача від роботи повинно бути за 24 години 26 грудня та 24 години 30 грудня 2007 року, а йому оплатили тільки 7 годин 30 грудня 2007 року.

Таким чином, позивачу за грудень 2007 року недоплата збереженого окладу за період відсторонення від роботи складає 202, 54 грн., тобто за 41 годину, виходячи з середнього динної зарплати 4, 94 грн.. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У відповідності до вимог ст. 237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань. Втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи вказані вимоги законодавства, обставини справи, характер порушень, засади розумності та справедливості, апеляційний суд вважає можливим задовольнити частково вимоги позивача та стягнути на його користь з відповідача моральну шкоду в розмірі 200 грн..

За викладених обставин апеляційний суд вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення на користь позивача недоплати зарплати за грудень 2007 року та моральної шкоди.

Оскільки згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, а в апеляційній скарзі позивач не наводить доводів щодо законності та обґрунтованості рішення суду про відмову в задоволенні його вимог про стягнення недоплати по зарплаті за січень 2008 року у зв'язку з неправильним її розрахунком, апеляційний суд в цій частині рішення суду не перевіряє.

Доводи апеляційної скарги про незаконне відрахування з заробітної плати за січень 2008 року 461, 58 грн. за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, та стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку не можуть бути задоволені, оскільки ці вимоги не були предметом розгляду суду першої інстанції. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі. Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, ОСОБА_2 просив стягнути недоплату зарплати за грудень 2007 року та січень 2008 року, мотивуючи неправильним розрахунком за відпрацьовані дні, та моральну шкоду. Інших вимог позивач в суді першої інстанції не заявляв.

Крім цього, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 частково задовольнити.

Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 8 грудня 2008 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» (83000 м. Донецьк, вул. Постишева, 117, ЄДРПОУ 32516492) на користь ОСОБА_2 недоплату по зарплаті за грудень 2007 року в сумі 202, 54 грн. та моральну шкоду в розмірі 200 грн.; на користь держави судовий збір в сумі 51 грн..

В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. (розрахунковий рахунок -31219259700001, отримувач - Державний бюджет, ЄДРПОУ - 34686537, МФОО 834016, банк ГУ ДКУ у Донецькій області).

Рішення суду набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.