Рішення № 93897416, 20.11.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6767/20

Провадження № 2/219/2500/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2020 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медінцевої Н.М.

за участю секретаря Петрейко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Бахмут в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною ОСОБА_1 до Бахмутської міської ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2020 року ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , звернулась з позовом до суду до Бахмутської міської ради, місцезнаходження якої: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44, код ЄДРПОУ 04052732, про надання додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дідусь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його дружина ОСОБА_3 , дідусь залишив їй заповіт, згідно якого будинок він залишив їй. Після смерті дідуся вона не звернулась своєчасно до нотаріальної контори, оскільки не вважала це необхідним і гадала, що будинок все одно буде належати їй з сестрою, оскільки вони мали заповіт. Вказані обставини свідчать про об`єктивні, непереборні, істотні труднощі на вчинення позивачем дій з прийняття спадщини, внаслідок чого вона звернулася до суду з зазначеною позовною заявою.

Ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 09 годину 00 хвилин 28 жовтня 2020 року.

В судове засідання позивач не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином: у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України – шляхом направлення судової повістки із розпискою рекомендованим листом з повідомленням на адресу, подала до суду заяву, в якій просить слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.

Повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання (у відповідності до пункту 1 частини 7 статті 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань) відповідач до судового засідання не з`явився. Представником надана заява про розгляд справи у їх відсутність, просять прийняти рішення на власний розсуд.

При таких обставинах суд вважає за можливе розглянути дану справу під час відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши надані суду докази та проаналізувавши встановлені обставини у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч. 2 ст. 263 ЦПК України). Частиною 5 статті 263 ЦПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд дістається висновку, що позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні і підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вимогами статей 1268 та 1270 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України) встановлено, що спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти спадщину у шестимісячний строк.

Частиною 3 статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що в першу чергу спадкують за законом діти спадкодавця, його батьки і той із подружжя, який його пережив.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.6-7).

Згідно копії заповіту, який складений 19 жовтня 1991 року (а.с.8), ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, які знаходяться в АДРЕСА_2 , заповів своїм онукам: ОСОБА_4 (російською мовою) та ОСОБА_5 (російською мовою) в рівних долях кожній.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.13) вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.14) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 79 років.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.12) ОСОБА_6 28 серпня 1993 року одружився з ОСОБА_7 , після одруження у обох прізвище ОСОБА_8 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого діда ОСОБА_2 .

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В обґрунтування поважності пропуску строку на подачу заяви для прийняття спадщини після померлого дідуся вона не звернулась своєчасно до нотаріальної контори, оскільки не вважала це необхідним і гадала, що будинок все одно буде належати їй з сестрою, оскільки вони мали заповіт.

З відповіді завідувача Першої бахмутської державної нотаріальної контори від 10 жовтня 2020 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Беручи до уваги проміжок часу термін, який був пропущений позивачем, причини пропуску строку, і інші встановлені обставини подій, суд приходить до висновку, що позивачем строк пропущено з поважної причини, тому позов підлягає задоволенню.

За клопотанням позивача суд залишає судові витрати за ним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1227, 1258, 1261, 1268, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст. 4, 12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бахмутської міської ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 , як спадкоємцю за заповітом ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк 6 (шість) місяців для прийняття спадщини, який рахувати з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н.М. Медінцева

20.11.2020