Рішення № 93895733, 28.12.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8630/20

Провадження № 2/643/4391/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2020 р. м.Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Горбунової Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України, про зобов`язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить зобов`язати відповідача прийняти рішення про виключення житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 з числа службової житлової площі та подати до Харківської міської ради клопотання про виключення даної квартири з числа житлової площі Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на підставі статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, він має право на вирішення питання про виключення квартири, у якій він проживає, із числа службових, так як має вислугу на військовій службі понад 20 років, перебуває на квартирному обліку, постійного житла на даний час не отримав.

Представник відповідача надав відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги є безпідставними і не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Позивач разом із членами своєї сім`ї перебуває на квартирному обліку для отримання постійного житла в Східному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України: у загальній черзі за № 29, а також у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень за № 56. Надання позивачу житла для постійного проживання шляхом виключення квартири, в якій він проживає, з числа службового житла, призведе до порушення прав тих військовослужбовців, які перебувають в квартирній черзі (списках першочерговиків) на отримання постійного житла перед ОСОБА_1 , так як вони мають такі ж самі права на житло як і позивач, при цьому законодавством встановлено, що реалізація права на житло цих осіб має відбутися у часі раніше позивача. Крім того, вважають, що позивач звернувшись до суду з такими вимогами, фактично виступає в інтересах інших членів своєї сім`ї, які є повнолітніми і мають право на самостійну реалізацію своїх прав, а позивач не має належним чином оформлених повноважень на представлення їх інтересів.

Позивач скористався своїм правом відповіді на відзив, в якій зазначив, що доводи відповідача не спростовують законності його вимог виходячи з наступного. Питання зняття з житлового приміщення статусу службового жодним чином не пов`язані з особами, які перебувають на квартирній черзі, і залежить виключно від наявності потреби військової частини у такому службовому житлі (можливості його використання у цьому статусі). У зв`язку із звільненням позивача, якому воно було надане для тимчасового проживання, та наявною у нього вислугою більше 20 років, таке житло не може бути вилучене у позивача та використане військовою частиною на власний розсуд, без забезпечення позивача рівноцінним житловим приміщенням у місті Харкові. Заперечення відповідача в частині того, що права інших військовослужбовців, які перебувають на квартирному обліку, на надання такого житла у постійне користування не грунтуються на вимогах закону, оскільки ордер може бути видано лише на вільне житлове приміщення, а тому черговики не можуть претендувати на житлове приміщення, яке зайняте іншою особою, і підстави для виселення цієї особи з такого приміщення відсутні.

Представником третьої особи Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України пояснень до суду не подано.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) не застосовувалися.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

З доказів, наданих суду встановлено, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі в органах Держприкордонслужби до 01.08.2019 р. Останнє місце військової служби ОСОБА_1 - Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1470).

Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 03.07.2019 р. № 689-ос позивача було звільнено з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту.

Наказом начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 01.08.2019 р. № 429-ос позивача було знято з усіх видів забезпечення та виключено із списків військової частини № 1470 з 01.08.2019 р.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 30.04.2015 р. позивач має статус учасника бойових дій.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 02.09.2019 р. позивач має статус ветерана військової служби.

В період проходження військової служби позивача разом із його родиною складом сім`ї три особи було зараховано на квартирний облік для отримання житла по місту Харкову на підставі рішення Житлової комісії Харківського прикордонного гарнізону від 13.02.2003 р., протокол № 53 від 13.02.2003 р.

На підставі ордеру, виданого Виконавчим комітетом Ленінської Ради народних депутатів м.Харкова від 04.02.2005 р., ОСОБА_1 було надане службове житло житловою площею 39,8 кв.м., яке складається з трьох житлових кімнат, за адресою: АДРЕСА_2 , на склад сім`ї з трьох осіб: ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 .

Зазначена квартира відповідно до рішення виконавчого комітету Московської районної ради м.Харкова від 21.12.2004 р. № 591/7 включена до складу службової житлової площі Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. За довідкою від 04.03.2020 р. № 11/93, виданою Східним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України, зазначена квартира перебуває на обліку даного органу.

Будинок АДРЕСА_3 згідно рішення ХХХ сесії IV скликання Харківської міської ради від 20.12.2004 р. № 218/04 та розпорядження Управління комунального майна та приватизації від 11.03.2005 р. № 278 прийнятий до комунальної власності міста.

Згідно протоколу засідання житлової комісії Харківського прикордонного гарнізону від 12.02.2016 р. № 2 позивача разом із родиною складом сім`ї чотири особи (заявник, дружина ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 , 2002 р. народження, син ОСОБА_4 , 2008 р. народження), зараховано до списків на першочергове отримання житла.

Позивач разом з членами родини перебуває на цей час на квартирному обліку для отримання постійного житла в Східному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України: у загальній черзі за № 29, а також у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень за № 56.

Згідно витягу з протоколу засідання житлової комісії Харківського прикордонного гарнізону від 12.07.2019 р.№ 6 було вирішено клопотати перед Адміністрацією Державної прикордонної служби України про зняття статусу «службова» з квартири АДРЕСА_1 та надання її для постійного проживання ОСОБА_1 на склад сім`ї чотири особи, із зняттям з квартирного обліку військовослужбовця.

Згідно листа Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 24.02.2020 р. № 704/Д-15ПI/1406 житлову справу позивача разом із списками розподілу постійного житла було направлено до Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Листом від 06.03.2020 р. за № 704/Д-430 Адміністрація державної прикордонної служби України повідомила ОСОБА_1 про відсутність визначення відомчими нормативно-правовими актами чіткого механізму та порядку розгляду питань щодо виключення житлових приміщень із числа службових, в зв`язку з чим адміністрацією опрацьовується нова інструкція про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України, в якій, зокрема, буде визначено детальний механізм та порядок розгляду питань щодо виключення житлових приміщень із числа службових. Квартира, в якій проживає позивач, перебуває на управлінському обліку в Адміністрації Держприкордонслужби, як службове житло, рішення про виключення житлового приміщення з числа службового приймається виконавчим органом районної, міської, районної в місті ради за клопотанням Адміністрації Держприкордонслужби, яка приймає рішення про потребу у використання житла в якості службового.

З мотивів відсутності чіткого правового механізму вирішення питання щодо виключення квартир з числа службових Адміністрацією державної прикордонної служби України листом від 27.04.2020 р. за № 704/Д-932 було повідомлено ОСОБА_1 про повернення його облікової житлової справи без прийняття рішення щодо виключення квартири з числа службових квартир.

При цьому слід зазначити, що в даних листах Адміністрація державної прикордонної служби України повідомляє, що протягом 2019-2020 років адміністрацією було прийнято 66 рішень щодо виключення житла з числа службового.

Не погодившись з відмовою Адміністрація державної прикордонної служби України позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вивчивши зазначені докази та аргументи сторін, на які вони посилалися у позові та письмових заявах, поданих в порядку глави 1 розділу 3 ЦПК України, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

На органи державної влади поширюється спеціально-дозвільний тип правового регулювання - «заборонено все, що прямо не дозволено законом», тобто відповідачу дозволено лише те, що прямо передбачено законом.

Статтею 12 ч. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1081 від З серпня 2006 року, а саме п. 3 встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла. Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями на сьогодні передбачено чотири способи забезпечення житлом військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше.

Таким чином, позивач має право обрати будь - який спосіб для забезпечення житлом, оскільки вказаним Порядком не передбачено, що квартирно-експлуатаційний відділ повноважний вирішувати, яким чином забезпечити військовослужбовців житлом.

Посилання відповідача у відзиві на те, що виключення житла, яке займає позивач із своєю родиною, з числа службового порушуватиме права інших військовослужбовців, які перебувають на черзі перед позивачем на отримання житла, не є підставою для нездійснення захисту позивача всіма можливими засобами, передбаченими чинним законодавством, а відсутність чіткого механізму розгляду питання про виключення житла із числа службового не може бути підставою для позбавлення позивача можливості реалізації його права, передбаченого ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на отримання житла в постійне користування за наявності всіх передбачених законом підстав, а саме, вислуги на військовій службі понад 20 років, перебування на квартирному обліку. Крім того, суд не вважає обґрунтованими заперечення відповідача в тій частині, що позивач подає позов і в інтересах третіх осіб, а саме повнолітніх членів родини, бо з позову цього не вбачається, до того ж, права членів сім`ї законодавством визначено похідними від права військовослужбовців на отримання житла, що не вимагає він них висування отремо аналогічних позовних вимог.

Бездіяльність відповідача має наслідком унеможливлення реалізації права на житло, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституції України.

Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями у п. 11 встановлено механізм виключення житлового приміщення з числа службового, а саме, що виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно - експлуатаційного органу.

Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей приміщеннями, затвердженої Наказом міністерства оборони України 30.11.2011 № 737, регламентовано процедуру виключення житла з числа службового.

Зокрема пунктом 3.5 визначено, що для виключення квартири з числа службових військовослужбовець чи особа, звільнена у запас (відставку), подає начальнику КЕВ (КЕЧ) району рапорт (заяву), підписаний (підписану) всіма повнолітніми членами сім`ї. Обов`язковою умовою для виключення квартир з числа службових є перебування військовослужбовців і осіб звільнених у запас або відставку, на квартирному обліку в ЗС України і відповідність займаного житла нормам законодавства, встановленим для даного населеного пункту, що буде підставою для зняття сім`ї військовослужбовця з квартирного обліку.

Питання виключення квартир з числа службових на засіданнях Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України слід розглядати за такими критеріями: для військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі не менше 20 календарних років, а для осіб, звільнених у запас або відставку, які звільнені з військової служби за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку з реформуванням ЗС України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі - незалежно від вислуги років; для сімей померлих (загиблих) військовослужбовців, сімей, які мають у своєму складі інвалідів та тяжкохворих».

Отже, позивачем дотримано всі умови, що визначені Інструкцією, зокрема, позивач є військовослужбовцем, має календарну вислугу більше 27 років, є учасником бойових дій, перебуває на квартирному обліку, але постійного житла до цього часу не отримав.

Питання виключення житла з числа службового має вирішуватися Виконавчим комітетом Харківської міської ради за поданням Адміністрація державної прикордонної служби України.

Не подаючи відповідне клопотання, відповідач прямо порушує конституційні права позивача на житло та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Крім того, чинним законодавством не встановлено підстав для відмови відповідача у поданні клопотання про виключення житлового приміщення з числа службового до виконавчого органу відповідної ради

Таким чином, внаслідок бездіяльності відповідача, позивач фактично позбавлений можливості реалізувати свої права на житло, передбачені ст. 47 Конституції України, що є також порушенням житлових прав у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 2 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», яке набуло статусу остаточного 2 березня 2011 року, визнано, що в цій справі мало місце порушення прав заявників, гарантованих ст. 8 Конвенції. Зокрема Європейський суд з прав людини констатував, що заявників було позбавлено адекватних процесуальних гарантій у процесі прийнятій рішення щодо їхнього права на житло. Пунктом 51 вказаного рішення встановлено, що з огляду на ненадання державними органами належного обгрунтування для відхилення доводів заявників ... Суд вважає, що заявників було позбавлено адекватних процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо їхнього права на житло.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо неподання відповідного клопотання, - є позбавленням адекватних процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо права на житло.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню, але тільки в частині зобов”язаня відповідача подати відповідне клопотання. В іншій частині задоволенню не підлягають, оскільки як зазначено вище, саме рішення про виключення житла із числа службового приймає виконавчий орган відповідної ради.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 263- 265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України подати до Харківської міської ради клопотання про виключення з числа службової житлової площі Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з Адміністрації Державної прикордонної служби України на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Адміністрація Державної прикордонної служби України, КОД ЄДРПОУ 00034039, адреса: м.Київ, вул. Володимирська, 26.

Третя особа: Східне регіональне управлінні Державної прикордонної служби України, ЄДРПОУ 14321937, адреса: м.Харків, пров. Інженерний, 7.

Суддя - Я.М.Горбунова