Ухвала суду № 93894237, 18.12.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/3738/14-ц

Провадження №2/428/563/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року Сєвєродонецький міський суд

Луганської області в складі:

судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

за участю представника відповідача Усової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія горизонт» м. Київ до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 718926,36грн., стягнення судового збору у розмірі 3654грн.,

встановив:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія горизонт» м. Київ (правонаступник ПАТ «Банк «Київська Русь» м. Київ) звернулось до суду з позовною заявою до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 718926,36грн., стягнення судового збору у розмірі 3654грн.

В судовому засіданні представником відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 - адвокатом Усовою К.В. було зазначено, що вказана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що узгоджується з низкою правових висновків Верховного Суду.

Представник позивача ТОВ «ФК Горизонт» Литвин П.М. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву в якій зазначив прохання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав письмовий відзив на позов в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог до поручителя.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч.1ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно п.15 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду висловленого у постанові № 910/8729/18 від 13.02.2019 року, предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи -підприємці. Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті). Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін. Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Встановлено, що згідно з копіями заяви на отримання кредиту від 11.06.2013р., кредитного договору №072013-03/КД від 13.07.2013р., ФОП ОСОБА_1 є позичальником, а невідновлювальна кредитна лінія (кредитні кошти) надавалися для здійснення господарської діяльності. ОСОБА_2 , як фізична особа виступив поручителем за вказаним кредитним догвором.

Також суд зазначає, що відповідно до умов договору поруки №072013-03/ПОР -1 від 30.07.2013р. боржник ФОП ОСОБА_1 і поручитель ОСОБА_2 несуть солідарну відповідальність перед кредитором, тому окремий розгляд вимог позивача до відповідачів є неможливим.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки її розгляд підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а тому приходить до висновку, що провадження у даній справі слід закрити.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з положеннями частини першої статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія горизонт» м. Київ до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 718926,36грн., стягнення судового збору у розмірі 3654грн., підлягає закриттю.

Роз`яснити ТОВ «Фінансова компанія горизонт» м. Київ, що розгляд зазначених позовних вимог віднесено до юрисдикції господарського суду.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду у справі №755/6060/18 від 16.12.2020р.

Керуючись ст.ст. 255-256, 260, 352-355 ЦПК України , суд -

ухвалив:

Закрити провадження у цивільній справі №428/3738/14-ц за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія горизонт» м. Київ до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 718926,36грн., стягнення судового збору у розмірі 3654грн.

Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія горизонт» м. Київ, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції Господарського суду Луганської області (місцезнаходження: 61022, м. Харків, проспект Науки, б.5).

Роз`яснити сторонам, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду може бути безпосередньо оскаржена до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І.О. Юзефович