Ухвала суду № 93890818, 11.12.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8970/20

2-з/212/98/20

У Х В А Л А

11 грудня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Козлова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання – Машошиної Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кривого Рогу, без участі сторін, без фіксації технічними засобами заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

АТ «Райффайзен Банк Аваль», 08.12.2020 р., звернулось до суду з заявою про забезпечення позову. В обґрунтуванні заяви про забезпечення позову зазначено, що разом з заявою про забезпечення позову банк звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про захист порушеного права Кредитора, шляхом солідарного стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором №014/3251/22145/74 від 10.05.2005 року.

Як вказано в позовній заяві 10 травня 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та громадянкою України ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 014/3251/22145/74, згідно умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит за програмою кредитування «Кредит на придбання нерухомості» у сумі - 4400 доларів США строком до 09.05.2015року, а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі: 15,00 % річних, комісію згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки визначені Кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 10 травня 2005 року між Банком та гр. ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 014/08/04-02/046/05 відповідно до умов якого фінансовий поручитель на добровільних засадах взяла на себе зобов`язання перед Банком відповідати по зобов`язаннями, які виникають з умов кредитного договору №014/3251/22145/74 від 10.05.2005 року, в повному обсязі цих зобов`язань.

Станом на 10.09.2020 року заборгованість Позичальника перед Банком за Кредитним договором № 014/3251/22145/74 від 10.05.2005 року складає - 7 405 доларів США 46 центів.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.11.2020 року №233852665 - гр. ОСОБА_1 належить на праві приватної власності нерухоме майно: однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.11.2020р. № 233307436 - гр. ОСОБА_2 належить на праві приватної власності нерухоме майно: квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду на те, що заявлені вимоги мають значний розмір та враховуючи відсутність належного виконання зобов`язання просять накласти арешт на вищезазначене майно відповідачів, що на думку заявника є адекватним способом запобіганню можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, та недопущення відчуження цього майна під час розгляду справи, з метою подальшого приховання та унеможливлення його реалізації в тому числі через органи ДВС у випадку ухвалення рішення на користь позивача та звернення до відповідних органів із виконавчими документами.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов, забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує в першу чергу обсяг позовних вимог, дані про осіб відповідачів, а також відповідність виду та розміру забезпечення позову, який просить застосувати позивач, розміру позовних вимог. Крім того, суд зауважує, матеріали позову містять дані, надані позивачем, що при укладенні кредитного договору №014/3251/22145/74 від 10.05.2005 року у анкеті позичальника в розділі VI «Відомості про кредит» зазначено, що забезпеченням цього кредиту може бути двокімнатна квартира за адресою АДРЕСА_3 вартістю на час укладення кредитного договору 32800 грн. Позивач нічого не сповіщає про долю цього забезпечення і якщо воно існує, то чи правомірно вимагати ще одне забезпечення, - питання яке містить в собі відповідь.

Стосовно поручителя суд дійшов такого. Вимога про арешт двох квартир (відповідача та поручителя) без зазначення їх вартості призводить суд до висновку, що крім всього іншого, такий розмір забезпечення позову може перевищувати розмір позовних вимог, а відтак можливі збитки власників цих квартир – відповідачів за позовом, можуть перевищувати розмір предмету позову.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; і що головне, в даному випадку, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є власниками зазначеного у заяві про забезпечення позову майна.

До того ж, ризик відчуження вказаного у заяві позивача майна не знайшов, крім іншого, також свого підтвердження при розгляді заяви про забезпечення позову. АТ «Райффайзен Банк Аваль» не надав жодного підтвердження, що відповідачі мають намір розпорядитись спірним майном чи намагаються це зробити.

Проаналізувавши надані до заяви матеріали, суд не находить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, а саме накладення арешту на нерухоме майно, що знаходиться у власності відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149,150, 258, 260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про накладення арешту на нерухоме майно належне ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Оскарження ухвали про відмову у забезпеченні позову не перешкоджає розгляду справи.

Суддя Ю. В. Козлов