Рішення № 93889008, 19.11.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 752/6080/20

Провадження № 2/761/5725/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Сівосі І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги; три відсотки річних; інфляційні втрати,

в с т а н о в и в :

В березні 2020. позивач КП з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва суду з позовом (а.с. 2-7) до відповідачки ОСОБА_1 , в якому просив суд: стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги у розмірі 8 905,92 грн.; інфляційну складову боргу в розмірі 1 806,18 грн. та три відсотки річних у розмірі 669,71 грн., а також понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що за ним закріплено на праві господарського відання будинок АДРЕСА_1 , в якому було проведено будівельні роботи та надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території, житлово-комунальні послуги та проводяться розрахунки з квартиронаймачами житлових приміщень будинку за надані комунальні послуги, споживачем яких є відповідачка, яка є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідачка свій обов`язок по оплаті житлово-комунальних послуг не здійснює, в результаті чого за нею рахується заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг за період з 01 грудня 2012р. по 30 червня 2017р. Оскільки відповідачка у добровільному порядку борг не погашає, позивач вимушений був звернутися до суду за його примусовим стягненням, а також просив суд стягнути інфляційні втрати та три відсотки річних.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 квітня 2020р. за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва, якою встановлено, що відсутні докази на підтвердження фактичного місця реєстрації та/або проживання відповідача в квартирі за зазначеною в позові адресою, як і відсутні достатні докази на підтвердження того, що відповідач дійсно є власником зазначеної квартири.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 серпня 2020р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до судового розгляду.

До судового засідання представником позивача було подано до суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, яка заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка, про час та місце розгляду справи оповіщалась, в установленому законом порядку, в судове засідання не з`явилася, поважності причин неявки суду не повідомила, у встановлений судом в ухвалі суд строк, відповідачка відзив на позов не подавала.

Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 280, 282 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, за позивачем закріплено на праві господарського відання будинок АДРЕСА_1 на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12 березня 2002р. №473.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача зазначала, що відповідачка, є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором доручення №13/3-32-019-мф від 14 червня 2012р., у зв`язку з чим просив суд стягнути суму заборгованості за період з 01 грудня 2012р. по 30 червня 2017р. по оплаті за житлово-комунальні послуги у розмірі 8 905,92 грн.; інфляційну складову боргу в розмірі 1 806,18 грн. та три відсотки річних у розмірі 669,71 грн.

На підставі ст. ст. 66, 67, 162 ЖК України плата за користування житлом /квартирна плата/ обчислюється виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, та інші послуги/ береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 р. «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 3) ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. 77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Проте, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів того, що відповідачка є власником або наймачем вказаної квартири, зареєстрована або проживає в ній, та користується відповідними послугами, які надаються позивачем.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10 - 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 322, 625 ЦК України, ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (код ЄДРПОУ 31454734, місцезнаходження: м. Київ, вул. Оболонська, буд. 34) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги; три відсотки річних; інфляційні втрати - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 23 листопада 2020р.

Суддя: