Ухвала суду № 93888681, 04.12.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/649/2012

Провадження № 6/761/1023/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Колзаковій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про видачу дублікати виконавчого документу; поновлення процесуального строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2012р. по цивільній праві №2610/649/2012, яке набрало законної сили, позов ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

В серпні 2020р. заявник АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною заявою про видачу дублікату виконавчого листа; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Свої вимоги сторона заявника обґрунтовувала тим, що 10 січня 2013р. виконавчий лист було пред`явлено до примусового виконання до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві. 11 грудня 2014р. виконавчою службою винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, виконавчий документ надісланий до ВДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції за місце роботи боржника. 25 грудня 2015р. виконавчою службою винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, виконавчий документи надісланий до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві за місце фактичного проживання боржника. 27 червня 2017р. виконавчою службою винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Однак, як зазначає заявник, станом на 11 лютого 2020р. на адресу стягуюча АТ «ПУМБ» виконавчого документу разом з вищезазначеною постановою про повернення виконавчого документу не надходило, у зв`язку з чим, до виконавчої служби стягувачем було надіслано заяву про повернення оригіналу виконавчого документу, проте до часу подання вказаної заяви відповіді заявник не отримав. Перевіркою вхідної кореспонденції АТ «ПУМБ» також було встановлено відсутність надходження оригіналу виконавчого листа.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, представник заявника подав заяву про розгляд справи без його участі.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 433 ЦПК України неявка учасників процесу не є перешкодою для вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд, дослідивши і перевіривши матеріали справи, вважає, що подана заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дублікату виконавчого документу підлягає задоволенню з наступних підстав.

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. (ч. 1 ст. 433 ЦПК України).

Судом встановлено, що 20 грудня 2012р. Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист по справі №2610/649/2012.

В січні 2013р. стягувачем було пред`явлено вказаний виконавчий напис до примусового виконання до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, який в подальшому 11 грудня 2014р. направлявся до ВДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції за місце роботи боржника.

25 грудня 2015р. виконавчий лист був направлений на виконання до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві за місцем фактичного проживання боржника та за місцем оголошення розшуку транспортного засобу.

27 червня 2017р. постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського ГТУЮ у м. Києві, повернуто виконавчий лист стягувачу на підставі п. 2) ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Сторона заявника зазначає, що оригінал вказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, що підтверджується актом від 09 червня 2020р., згідно перевірки книг вхідної кореспонденції відділу документаційного забезпечення АТ «ПУМБ». Крім того, заявник зазначає, що ним було надіслано рекомендованим повідомленням заяву до Шевченківського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про повернення виконавчого документу стягувачу, однак на даний час відповіді не отримали.

Положеннями п. 9) ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10 березня 1997р. (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975р., п. 36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герін проти Франції» від 29 липня 1998р., п. 37).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і також зазначено, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013.

Згідно п. 17.4 Розділу XIII «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

З огляду на вищезазначене, з метою захисту законних прав стягувача та виконання судового рішення, яке набрало законної сили, суд вважає, що подана заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 18, 258-261, 268, 353-355, 433 ЦПК України; ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»; ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в:

Заяву Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про видачу дублікати виконавчого документу; поновлення процесуального строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва по справі №2610/649/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа в справі №2610/649/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 08 грудня 2020р.

Суддя: