Рішення № 9388589, 01.02.2010, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2-963/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2010 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Дюженко Л.А.

при секретарі Волошиній М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору, -

встановив:

Банк звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши в позовній заяві, що 20.07.2007 р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 77200-CRED.

На підставі кредитного договору відповідачці ОСОБА_1 був наданий кредит в сумі 10000 доларів США 00 центів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних, з кінцевим терміном повернення 17.07.2009 р.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору погашення кредиту та відсотків здійснюється згідно Графіку погашення кредиту.

В забезпечення повернення кредитних коштів Банком 20.07.2007 р. було укладено договори поруки з ОСОБА_2 (надалі Поручитель 1) та з ОСОБА_3 (Поручитель 2). Відповідно до пп. 2, 4 даних договорів, Поручитель 1 та Поручитель 2 зобовязались перед Кредитором відповідати по зобовязанням Позичальника ОСОБА_1 , які виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобовязань.

Однак, відповідачка ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої зобовязання за кредитним договором: несвоєчасно та не в повному обсязі погашала кредит та відсотки за користування кредитом.

Станом на 23.07.2009 р. у відповідачів виникла заборгованість за невиконання зобовязань за кредитним договором в сумі 1521 доларів США 94 цента, що становить 12084 грн. 20 коп., а саме: заборгованість за кредитом 1398 доларів США 10 центів; заборгованість за процентами за користування кредитом 21 долар США 38 центів; а також штрафи відповідно до п. 5.10 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 31 долар США 49 центів; штраф (процентна складова) - 70 доларів США 97 центів.

Просить стягнути на свою користь з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 12084 грн. 20 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 120 грн. 84 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. 00 коп.

В зустрічній позовній заяві зазначено, що кредитний договір № 77200-CRED від 20.07.2007р., укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки кредит був наданий в доларах США. Відповідно до ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу України, зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці Україні гривні. Просить визнати недійсним кредитний договір № 77200-CRED від 20.07.2007р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягає на задоволенні позовних вимог за мотивами, вказаними в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, проти зустрічного позову не заперечує та пояснила, що кредитний договір № 77200-CRED від 20.07.2007 р., укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки кредит був наданий в доларах США. Відповідно до ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу України, зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці Україні гривні. Також зазначила, що договір поруки від 20.07.2007 р., укладений між нею та позивачем, не містить строку виконання зобовязання. Як випливає із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, прострочена заборгованість за кредитом вперше виникла станом на 20.12.2008 р. Отже саме на 20.12.2008 р. приходиться порушення відповідачкою ОСОБА_1 основного зобовязання. Таким чином позивач мав право звернутися до відповідачки ОСОБА_2, як поручителя, протягом шести місяців, починаючи з 20.12.2008р., тобто не пізніше 20.06.2009 р. Позивач наданим йому законом правом у цей термін не скористався, що потягло за собою припинення поруки.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, проти зустрічного позову не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, про час і місце слухання справи була повідомлена своєчасно, письмових заперечень суду щодо позову не надала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2007 р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 77200-CRED. На підставі кредитного договору відповідачці ОСОБА_1 був наданий кредит в сумі 10000 доларів США 00 центів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних, з кінцевим терміном повернення 17.07.2009 р. Відповідно до п. 1.4 кредитного договору погашення кредиту та відсотків здійснюється згідно Графіку погашення кредиту.

В забезпечення повернення кредитних коштів Банком 20.07.2007 р. було укладено договори поруки з ОСОБА_2 (надалі Поручитель 1) та з ОСОБА_3 (Поручитель 2). Відповідно до пп. 2, 4 даних договорів, Поручитель 1 та Поручитель 2 зобовязались перед Кредитором відповідати по зобовязанням Позичальника ОСОБА_1 , які виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобовязань.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

На підставі ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

На підставі ст.ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики и позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обовязку боржників ( солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний в повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних божників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обовязку у повному обсязі одним із боржників припиняє обовязок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідачка ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої зобовязання за кредитним договором: несвоєчасно та не в повному обсязі погашала кредит та відсотки за користування кредитом.

Станом на 23.07.2009 р. у відповідачів виникла заборгованість за невиконання зобовязань за кредитним договором в сумі 1521 доларів США 94 цента, що становить 12084 грн. 20 коп., а саме: заборгованість за кредитом 1398 доларів США 10 центів; заборгованість за процентами за користування кредитом 21 долар США 38 центів; а також штрафи відповідно до п. 5.10 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 31 долар США 49 центів; штраф (процентна складова) - 70 доларів США 97 центів, що підтверджено розрахунком заборгованості.

Щодо заперечень відповідачки ОСОБА_2 про те, що договір поруки від 20.07.2007 р., укладений між нею та позивачем, не містить строку виконання зобовязання, а також про те, що згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, прострочена заборгованість за кредитом вперше виникла станом на 20.12.2008 р, отже саме на 20.12.2008 р. приходиться порушення відповідачкою ОСОБА_1 основного зобовязання, в звязку з чим позивач мав право звернутися до відповідачки ОСОБА_2, як поручителя, протягом шести місяців, починаючи з 20.12.2008р., тобто не пізніше 20.06.2009 р., суд вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до пп. 2, 4 договорів поруки від 20.07.2007 р., укладених між позивачем та ОСОБА_2 (Поручитель 1) та ОСОБА_3 (Поручитель 2), Поручителі зобовязались перед Кредитором відповідати по зобовязанням Позичальника ОСОБА_1 , які виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобовязань. Згідно п. 1.4 кредитного договору № 77200-CRED від 20.07.2007 р. кінцевий термін повернення кредиту, тобто основного зобовязання, 17.07.2009 р.

24.11.2009 р. відповідачам було направлено вимогу в яких Позичальника та Поручителів повідомлено про суму заборгованості за кредитом та попереджено про можливість прийняття примусових заходів стягнення заборгованості в разі несплати боргу протягом встановленого строку. Однак, відповідачі не приймають ніяких дій, спрямованих на погашення заборгованості за кредитом. Відповідачка ОСОБА_2 особисто отримала зазначену вимогу 30.11.2009р., отже позивач не пропустив шестимісячного строку для предявлення вимоги до поручителя.

Згідно із ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Своїми підписами у кредитному договорі та договорах поруки відповідачі підтвердили свою згоду з умовами вищевказаних договорів.

Відповідно до ч. ст. 524 Цивільного кодексу України, зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Проте, ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.

Банківською ліцензією № 22-2 від 04.12.2001р., Дозволом № 22-2 від 29.07.2003 р. та додатком до Дозволу №22-2 від 29.07.2003р. та отриманим 14.09.2006р. письмовим Дозволом НБУ № 3, а також Банківською ліцензією № 22 від 29.07.2009р., Дозволом № 22-3 від 21.09.2009 р. та додатком до Дозволу №22-3 від 21.09.2009р, Публічне акціонерне товариство комерційного банку «ПриватБанк» має право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема, вести рахунки клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті, вести кореспондентські рахунки банків (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті, залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України (укладення кредитних договорів у валюті).

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 3 розділу II Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»“ від 19.02.1993р. № 15-93 валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Згідно ч. ч. 1,2,4 ст. 5 зазначеного Декрету Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом; генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання; індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Відповідно до п.2 ст. 6 Декрету уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України: від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів; мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб-резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам-резидентам.

Згідно ч.3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

На підставі викладеного в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 слід відмовити.

З відповідачів у солідарному порядку на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 12084 грн. 20 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 120 грн. 84 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.10, 60, 81, 88, 218 ЦПК України, і ст. ст. 509, 526, 524, 530, 533, 543, 549-551, 559, 610-612, 638 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», розташованого за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. № 50 (рахунок № 29092829003111 в обласному управлінні Національного банку України м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), заборгованість за кредитним договором в сумі 12084 грн. 20 коп. (дванадцять тисяч вісімдесят чотири грн. шістдесят двадцять коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» , розташованого за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. № 50 ( рахунок № 64993919400001 в обласному управлінні Національного банку України м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в сумі 120 грн. 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» , розташованого за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. № 50 ( рахунок № 64993919400001 в обласному управлінні Національного банку України м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.00 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий