Рішення № 93885088, 28.12.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13468/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді – Кучиної Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання – Добровчан К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу № 569/13468/18 за позовом АТ "Укрсоцбанк" правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Рівненського міського суду перебувала цивільна справа № 569/13468/19 за позовом АТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Рівненського міського суду від 13.11.2019 року, у цивільній справі за позовною заявою АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги позивача були задоволені у повному обсязі.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 січня 2020 року змінено сторону стягувача Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» його правонаступником АТ «Альфа - Банк» у виконавчому провадженні по цивільній справі №569/13468/19 за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 131А від 28 квітня 2005 року.

19 листопада 2020 року відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 04 грудня 2020 року поновлено заявнику ОСОБА_1 строк звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення та задоволено заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом АТ "Укрсоцбанк" правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заочне рішення Рівненського міського суду Рівенської області від 13 листопада 2019 року, ухваленого по цивільній справі за позовною заявою АТ "Укрсоцбанк" правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано і призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, попередньо подав клопотання, в якому просив розгляд справи провести у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з"явився, попередньо подав заяву, в якій просив розгляд справи провести у його відсутність та надав суду відзив, в якому вказав, що позивач з вказаним позовом звернувся до суду лише в 2019 році, коли останнім платежем здійсненим відповідачем є 24 грудня 2009 року. З огляду на викладене, вважає, що позивач пропустив трирічний строк звернення з позовом до суду, а відтак просить в задоволенні позову відмовити та застосувати наслідки спливу позовної давності.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28 квітня 2005 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 131А.

Загальними Зборами Акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) Банку на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО « УКРСОЦБАНК».

26 квітня 2018 року Загальними зборами акціонерів було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про зміну найменування (назви) Банку з ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК» на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК» (надалі за текстом - Банк).

Банк є правонаступником всіх прав та обов`язків ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСОЦБАНК».

Відповідно до п. 1.1. Кредитор надає Позичальнику у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 12892 дол. США, зі сплатою 14 % процентів річних.

Свої зобов`язання позивач виконав, надавши грошові кошти позичальникові, що підтверджується заявою на видачу готівки.

В пункті 1.1 Кредитного договору визначено графік погашення заборгованості за кредитом, періоди погашення та кінцевий термін користування кредитом.

У порушення умов договору, позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 28.05.2019 року має прострочену заборгованість у розмірі 6211,02 дол. США, а саме:

Сума заборгованості за кредитом -2103,99 дол США;

Сума заборгованості за відсотками -2517.20 дол. США;

Розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту – 759,31 дол США;

Розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків – 830,52 США.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Як встановлено при розгляді справи, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, в порушення умов Договору кредиту, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав.

За встановлених обставин справи, суд вважає, що внаслідок порушення вимог вищеперелічених статей ЦК України , у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором, яку на підставі ст. 1048, 1049, 1050 ЦК України має право позивач в повному обсязі стягнути з боржника на його користь за кредитним договором.

Разом з цим, як вбачається із матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву відповідач заявив про пропуск банком строку позовної давності та необхідності застосування наслідків його спливу

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

ЄСПЛ, практика якого є обов`язковою для застосування національними судами, зауважує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу" (див. mutatis mutandis рішення у справах "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії" від 20 вересня 2011 року ("OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia", заява N 14902/04, § 570), "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" від 22 жовтня 1996 року ("Stubbings and Others v. the United Kingdom", заяви N 22083/93 і N 22095/93, § 51)).

Статті 257, 258 ЦК України передбачають, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а спеціальна позовна давність (для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю) в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);

Згідно з частинами першою, п"ятою ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов"язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом встановлено, що строк дії кредитного договору у даній справі визначений - до 28.04.2010 року.

Останню часткову сплату заборгованості за кредитом відповідач здійснив 24.12.2009 року, що стверджується розрахунком банку та квитанції № kr 38129. Строк дії кредитного договору закінчився 28 квітня 2010 року, банк із позовом про стягнення вищезазначеної заборгованості звернувся 15 липня 2019 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем по справі заявлено про застосування позовної давності.

Зі свого боку позивачем не заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності та не наведено поважних причин його пропуску.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов АТ "Укрсоцбанк" правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк" обґрунтований, однак, позивачем дійсно пропущено строк позовної давності при зверненні до суду з позовом, предметом якого є вирішення питання щодо погашення заборгованості позичальника за кредитним договором, а тому сплив позовної давності та наявність заяви відповідача про застосування позовної давності є підставою для відмови у позові.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позову, відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати позивачу не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову АТ "Укрсоцбанк" правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - АТ "Укрсоцбанк" правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Рівненського міського суду Н.Г. Кучина