Ухвала суду № 93884182, 22.12.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 22.12.2020 Справа № 554/1670/13-ц

Провадження №4-с/554/81/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року Октябрський районний суд м.Полтави

в складі: головуючого судді Чуванової А.М.

за участю секретаря Таран В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця; заінтересовані особи: приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович, ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, в якій просив визнати протиправними дії приватного виконавця Скрипник Володимира Леонідовича, що виразились у відмові передати на реалізацію нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , з метою погашення заборгованості згідно виконавчого листа № 554/1670/13-ц, виданого 27.12.2013 року Октябрським районним судом м. Полтави; передати на реалізацію описане та арештоване нерухоме майно - предмет іпотеки: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , з метою погашення заборгованості згідно виконавчого листа № 554/1670/13-ц, виданого 27.12.2013 року Октябрським районним судом м. Полтави.

В обґрунтування вимог скарги заявник вказав, що 04.08.2011 року, між ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № С-304, за яким кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості,

повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 443 500 грн. під 25% річних з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 03.08.2020 року, для придбання та проведення ремонтних робіт трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою виконання зобов`язань за Кредитним договором між цими ж сторонами

укладено Іпотечний договір від 04.08.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом

Київського міського нотаріального округу Кияшко A.B. за реєстровим №1557. Предметом іпотеки за Іпотечним договором є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2

01.10.2013 року Октябрським районним судом м. Полтави винесено рішення, яким задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ЄВРОБАНК»: вирішено стягнути на користь позивача з ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором № С-304 від 04.08.2011 року у розмірі 684 854 гривень 38 коп.

В подальшому, 05.08.2019 року між ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № 009/Н-310 про відступлення (договір купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» відступило за плату ОСОБА_1 належні йому Права вимоги за Кредитним договором № С-304 та Договорами забезпечення, а ОСОБА_1 замінив ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» як сторону - кредитора у Кредитному договорі, Договорах забезпечення та прийняв на себе всі його права та обов`язки за Кредитним договором.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 26.09.2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01.10.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» заборгованості за кредитним договором №С-304 від 04.08.2011 року у розмірі 684 854,38 грн. та вирішено замінити стягувача, а саме: ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» на його правонаступника ОСОБА_1

01.06.2020 року за заявою ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження №62210999 на виконання виконавчого листа №554/1670/13-ц, виданого 27.12.2013 року Октябрським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 684 854,38 грн.

Також, постановами приватного виконавця Скрипника ВЛ. від 01.06.2020 накладено арешт та звернуто стягнення на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 .

Так, боржниці ОСОБА_2 на праві власності належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира є предметом іпотеки за договором іпотеки від 04.08.2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кияшко A.B. за реєстровим №1557, іпотекодержателем є ОСОБА_1

22.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця із заявою, в якій просив передати на реалізацію зазначену квартиру.

09.11.2020 року заявник отримав лист приватного виконавця №9334 від 04.11.2020 року, в якому зазначено, зокрема, що відповідно до інформації управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради встановлено, що відповідно до Реєстру територіальної громади міста за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час проведення опису вищевказаної квартири ОСОБА_3 додатково повідомила, що вона є інвалідом 3 групи з дитинства та постійно проживає у квартирі разом зі своїми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 .

Також, приватний виконавець зазначив, що у зв`язку із тим, що ним не встановлено чіткого переліку осіб, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні підстави для передачі на реалізацію нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник не погоджується із зазначеним, вважає такі дії приватного виконавця протиправними.

Так, боржниця ОСОБА_2 не проживає та не зареєстрована в квартирі, що є предметом іпотеки. Адресою проживання та реєстрації боржниці є: АДРЕСА_2 . Квартира не є мораторною в розумінні Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Особи, які проживають у спірній квартирі, набули право проживання у ній протиправно.

Наголошує, що іпотекодавець не надавав своєї згоди на здійснення реєстрації (прописки) у предметі іпотеки, та передачу його в оренду, користування.

Зазначає, що особи, які проживають у спірній квартирі, не є членами сім`ї боржниці та у зв`язку із цим не набули права користування зазначеним майном в розумінні 405 Цивільного кодексу України. Та, крім того, відповідно до частини першої статті 176 СК України саме батьки зобов`язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток. Таким чином, обов`язок щодо забезпечення неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 житлом покладається на їх батьків, а не на сторонніх осіб, зокрема ОСОБА_2 . Крім того, на момент укладення Іпотечного договору названі неповнолітні особи не проживали у спірній квартирі та не були там зареєстровані.

Ухвалою суду від 23.11.2020 року було відкрито провадження по даній скарзі та справа призначена до судового розгляду.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд скарги у його відсутність з підтриманням вимог.

Інші учасники справи до суду не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Заінтересована особа – приватний виконавець Скрипник В.Л. подав до суду заяву, в якій просив скаргу розглянути у його відсутність.

Враховуючи положення ч.2 ст.450 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути скаргу у відсутність учасників справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Судом встановлено, що 01.10.2013 року Октябрським районним судом м. Полтави винесено рішення, яким задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», стягнуто на користь позивача з ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором №С-304 від 04.08.2011 року у розмірі 684 854 гривень 38 коп.

05.08.2019 року між ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір №009/Н-310 про відступлення (договір купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» відступило за плату ОСОБА_1 належні йому Права вимоги за Кредитним договором № С-304 та Договорами забезпечення.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 26.09.2019 року замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 01.10.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» заборгованості за кредитним договором №С-304 від 04.08.2011 року у розмірі 684 854,38 грн., а саме: ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» на його правонаступника ОСОБА_1 (а.с.149-150).

01.06.2020 року за заявою ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження №62210999 на виконання виконавчого листа № 554/1670/13-ц, виданого 27.12.2013 року Октябрським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 684 854,38 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. від 13.07.2020 року описано та накладено арешт на квартиру, яка належить боржниці ОСОБА_2 на праві власності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначена квартира є предметом іпотеки за договором іпотеки від 04.08.2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кияшко A.B. за реєстровим №1557, іпотекодержателем є ОСОБА_1 .

22.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця із заявою, в якій просив передати на реалізацію зазначену квартиру.

Згідно інформації управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Також, під час опису вказаної квартири ОСОБА_3 додатково повідомила, що вона є інвалідом 3 групи з дитинства та постійно проживає за вищевказаною адресою разом зі своїми дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначене підтверджується копіями паспорту та свідоцтв про народження дітей.

Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII) гарантовано право сторін виконавчого провадження на оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби.

Статтею 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Стаття 33 вищенаведеного Закону передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Отже, Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина третя статті 33 закону): один судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); два позасудових: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд вважає, що безпідставними є посилання стягувача на бездіяльність приватного виконавця щодо не проведення реалізації іпотечного майна, оскільки рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 01.10.2013 року стягнуто на користь позивача з ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором №С-304 від 04.08.2011 року у розмірі 684 854 гривень 38 коп. Однак, в матеріалах справи відсутні дані про винесене судом рішення про звернення стягнення на іпотечне майно, та з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки стягувач в установленому законом порядку не звертався. Тому підстав, передбачених ст. 33 Закону України «Про іпотеку», для звернення стягнення на іпотечне майно приватний виконавець не мав.

Разом з тим, виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Розділом VII цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до ст.48 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Приватним виконавцем дотримано вимог щодо порядку звернення стягнення на майно боржника, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», що підтверджується постановами про накладення арешту на майно в межах виконавчого провадження №62210999.

Враховуючи ту обставину, що у квартирі, на яку накладено арешт, за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрована та проживає інвалід 3 групи ОСОБА_3 з її неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та те, що не встановлено чіткого переліку осіб, які зареєстровані в зазначеній квартирі, приватний виконавець повідомив заявника про відсутність підстав для передачі на реалізацію нерухомого майна.

Суд вважає дії приватного виконавця правомірними, враховуючи наступне.

Для здійснення будь-яких правочинів (в т.ч. реалізації об`єктів нерухомості), право власності чи користування на які належить неповнолітнім чи малолітнім встановлено спеціальний порядок - отримання дозволу органу опіки та піклування.

У пункті 28 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 визначено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2019 року в справі № 718/482/15-ц (провадження № 61-16089св19) та від 10 жовтня 2019 року в справі №751/15667/15-ц (провадження № 61-12151св19).

З матеріалів справи убачається, що такий дозвіл органу опіки та піклування на реалізацію об`єкту арештованого майна не надано.

Частиною 1 статті 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Уразі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

В силу ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії приватного виконавця в рамках виконавчого провадження №62210999 є правомірними, оскільки прийняті відповідно до закону, порушень прав стягувача не вбачається, а тому відсутні підстави для задоволення вимог скарги.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 258-260, 354, 441 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця; заінтересовані особи: приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович, ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Суддя: А.М. Чуванова