Рішення № 93876800, 29.12.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/3198/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Таврійської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Таврійської міської ради (відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Таврійської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 22.09.2020 року;

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Таврійської міської ради щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію;

- зобов`язати Виконавчий комітет Таврійської міської ради розглянути запит від 22.09.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Таврійськ вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- стягнути з Виконавчого комітету Таврійської міської ради судові витрати пов`язані з розглядом справи в сумі 17 грн. 00 коп.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що 22.09.2020 звертався до Виконавчого комітету Таврійської міської ради із запитом про надання публічної інформації, в якому просив надати інформацію про наявність на території м. Таврійськ вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд. Позивач зазначає, що на свій запит не отримав впродовж п`яти днів з дня отримання запиту жодної відповіді із інформацією, яку запитував. За переконанням позивача, право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання. Відтак, вважаючи свої права порушеними, шляхом не надання розпорядником публічної інформації, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 30.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав 09.11.2020 відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач не погоджується з позовною заявою та вказує, що 28.09.2020 на його адресу надійшов запит позивача та він був зареєстрований, відповідно вимог Закону "Про доступ до публічної інформації" № 2939-ІV, в журналі реєстрації запитів на отримання публічної інформації за вх. № 02-12/351, з коротким описом запитуваної інформації та з посиланням на виконавця запиту. Вказує, що виконавцем - землевпорядником виконавчого комітету відповідь на запит була підготовлена протягом двох днів. Також, зазначає, що відповіддю на запит є лист виконавчого комітету міської ради, адресований запитувачеві, складений за підсумками розгляду запиту. Відповідь на запит надається за підписом міського голови або його заступника відповідно до розподілу обов`язків. Кожна відповідь повинна мати відмітку про безпосереднього виконавця, що складається із їх прізвищ і номерів службового телефону, які зазначаються на лицьовому або зворотному боці останнього аркуша відповіді. Загальний відділ виконкому відправляє відповідь на запит (в спосіб, який вказано запитувачем), робить про це запис у Журналі реєстрації запитів на інформацію, в автоматизованій інформаційної системи обліку та контролю за виконанням службової кореспонденції. В запиті на отримання публічної інформації гр.гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 міститься вказівка про надіслання відповіді за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, в діях виконавця запиту порушень строку надання відповіді не має та в діях спеціаліста І категорії з питань контролю загального відділу міськвиконкому направлення відповіді на запит шляхом поштового листа відповідач не вбачає.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази у ній, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником бойових дій, що підтверджується наявним в матеріалах справи посвідченням серії НОМЕР_1 .

22.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Таврійської міської ради із запитом про надання публічної інформації, в якому просив надати інформацію про наявність на території м. Таврійськ вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд.

ОСОБА_1 зазначає, що на свій запит не отримав впродовж п`яти днів з дня отримання запиту Виконавчим комітетом Таврійської міської ради жодної відповіді про надання інформації, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд застосовує наступні норми законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VІ, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно п.1 ст. 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Стаття 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначає, що право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", доступ до інформації забезпечується, серед іншого, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно ч. 1 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Згідно п.1 ч.1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

У відповідності до п.6 ч.1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Отже, з правового аналізу вказаних норм слід розуміти, що публічна інформація зберігається у суб`єкта, розпорядника інформації в зафіксованому вигляді будь-якими засобами, на будь-яких носіях та створена ним в процесі своїх обов`язків.

Як вбачається із змісту листа-запиту позивача від 22.09.2020, він відповідав критеріям запиту на публічну інформацію, передбаченим статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

За приписами статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Аналізуючи наведені приписи статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", суд приходить до висновку, що саме виконавчий комітет Таврійської міської ради зобов`язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані громадянами під забудову. Більше того, виконавчий комітет також залишається розпорядником цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у його фактичному володінні. Відтак, виконавчий комітет Таврійської міської ради був зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит. Наведений висновок узгоджується із викладеним в постанові Верховного Суду від 07 лютого 2020 року в справі №127/13810/17.

В матеріалах справи наявна копія листа-відповідді виконавчого комітету Таврійської міської ради з підписом міського голови М. Різака на запит ОСОБА_1 , з вказівкою на відсутність вільних земельних ділянок на території Таврійської міської ради для передачі безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Суд також критично ставиться до доводів відповідача щодо факту надіслання відповідді на запит саме 30.09.2020, оскільки через надсилання відповідді простою поштою неможливо простежити її поштовий перебіг. Законом №2939-VI не передбачено способу та порядку направлення, вручення відповідді на запит, але враховуючи мету зазначеного закону, принципи та гарантії забезпечення доступу до публічної інформації, відповідач зобов`язаний був належним чином не тільки підготувати відповідь, але і забезпечити її направлення або вручення. Щодо способу направлення чи вручення, суд зазначає, що він може бути здійснений як за допомогою поштового відправлення з належним підтвердженням вчинення такої, так і іншим способом, як то електрона адреса, факс і т.д., але спосіб повинен бути таким, щоб запитувач отримав публічну інформацію у строки визначені законом. Доказів належного виконання зазначеного обов`язку відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд також не вважає наданий відповідачем витяг з журналу реєстрації запитів публічної інформації доказом надіслання відповідді на запит, оскільки він не підтверджує факт направлення та отримання вказаної відповідді саме позивачем, в журналі вказана тільки ОСОБА_3 , яка подавала окремий запит про надання аналогічної інформації. Система документообігу є одним із способів його ведення у певній установі та не може бути підтвердженням відправлення/вручення відповідді. Таким підтвердженням можуть бути лише квитанції чи інші документи установи, якій доручено доставку кореспонденції.

На підставі статті 7 Закону України "Про інформацію", ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України "Про доступ до публічної інформації" забезпечує два шляхи доступу до інформації: шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації і надання інформації за запитами на інформацію. Отже, відповідач не звільняється від обов`язку надати публічну інформацію на запит позивача.

Ст. 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити, зокрема, відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації.

Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

За таких обставин, враховуючи зміст запиту та статус виконавчого комітету Таврійської міської ради, як розпорядника запитуваної публічної інформації у цих спірних правовідносинах, суд зазначає, що відповідачем не було виконано вимоги п.1 ч.1 ст.14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та не надано доказів направлення відповідді на запит ОСОБА_1 .

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності виконавчого комітету Таврійської міської ради щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію, то така вимога є зайвою, та, оскільки суд задовольняє вимогу про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповідді на запит, що є достатнім способом захисту порушених прав позивача.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Також, згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не додано до позову договорів, рахунків та інших доказів, які б підтверджували факт понесення ним судових витрат, пов`язаних з розглядом справи (витребуванням доказів) саме з у розмірі 17 грн. Відтак, відсутні підстави задля стягнення з відповідача згаданих витрат.

Інші судові витрати по справі відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Таврійської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 22.09.2020 року.

Зобов`язати Виконавчий комітет Таврійської міської ради (код ЄДРПОУ 21296418) надіслати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відповідь на запит від 22.09.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Таврійськ вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 102010000