Рішення № 93875977, 29.12.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 грудня 2020 року м. Рівне №460/6058/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А.розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доПоліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов, -В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 01.03.2019 зареєстрований як фізична особа – підприємець та є власником транспортного засобу марки МАЗ, моделі 551605, типу Спеціалізований вантажний самоскид, номер шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2005 року випуску. Відповідно до акта №227220 від 23.06.2020 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, акта №0001499 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 23.06.2020 та довідки №034642 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 23.06.2020 складених Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області за результатами габаритно-вагового контролю автомобіля МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , працівниками управління Укртрансбезпеки у Рівненській області встановлено, що осьове навантаження на здвоєну вісь становить 23,60 т при допустимих 16,00 т, що є перевищенням вагових норм, встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху понад 20% без оформлення документів передбачених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Звертає увагу на те, що свій транспортний засіб передав в оренду Красносільському малому приватному підприємству, що підтверджується договором про оренду транспортного засобу від 05.03.2019. Крім того, водій, який перебував за кермом вантажного автомобіля марки МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 є найманим працівником Красносільського малого приватного підприємства. Також вказує про те, що відповідно до товарно – транспортної накладної №1/11203 від 23.06.2020 та видаткової накладної №11203 від 23.06.2019 здійснювалося перевезення щебню 20 х 40 , який є сипучим вантажем, тобто перевозився подільний вантаж та перевізник не мав можливості отримати дозвіл на рух транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оскільки на перевезення таких вантажі дозвіл не видається. Враховуючи викладене, просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 20.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 08.09.2020 на 14:15 год. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 08.09.2020 розгляд справи відкладено до 06.10.2020 до 12:30 год.

30.09.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву з додатками. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що у відповідності до ст. 49 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.4 Порядку №422, водій транспортного засобу марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 надав для перевірки посадовим особам відповідача такі документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_2 серії НОМЕР_4 та видаткову накладну №11112 від 23.06.2020. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу МАЗ автомобіль належить ОСОБА_1 . Жодних інших документів, які б підтверджували, що вказаний автомобіль вибув з користування його власника, інспекторам для перевірки надано не було. Водночас, за результатами здійснення габаритно – вагового контролю транспортного засобу марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_2 було встановлено, що навантаження на здвоєну вісь становить 23,06 т при нормативно допустимому – 16 т. Вказує про те, що відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України зафіксовано в акті проведення перевірки №227022 від 23.06.2020. Також в даному акті передбачено, що перевезення вантажів здійснюється без товарно – транспортної накладної. Звертає увагу на те, що жодних виключень, застережень чи обмежень у видачі дозволів (з огляду на те чи подільний вантаж чи неподільний) на рух автомобільними дорогами великоваговим та/ або великогабаритним транспортним засобом законодавством України не передбачено. Враховуючи викладене, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.43-74).

Ухвалою суду від 06.10.2020 розгляд справи відкладено до 20.10.2020 до 12:30год.

20.10.2020 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

20.10.2020 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій спростовано аргументи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву (а.с.90-98).

Ухвалою суду від 02.11.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи до 19.11.2020 до 16:00год.

19.11.2020 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою суду від 24.11.2020 розгляд справи відкладено до 08.12.2020 до 16:00 год.

08.12.2020 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою суду від 09.12.2020 розгляд справи відкладено до 18.12.2020 до 11:00год.

Ухвалою суду від 18.12.2020 замінено відповідача у справі Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області на його правонаступника Поліське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки. Витребувано в Головного управління ДПС у Рівненській області відомості щодо джерел отримання доходу громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 23.12.2020 на 11:00 год.

Ухвалою суду від 23.12.2020 вирішено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, відповідь на відзив та з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що згідно з направленням на рейдову перевірку №009080 від 19.09.2020 інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області на автомобільній дорозі Київ – Чоп, 268 км, 272 км, 434 км була проведена рейдова перевірка транспортних засобів щодо дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт", положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, Правил надання послуг пасажирського перевезення автомобільного транспорту, з 22.06.2020 по 28.06.2020 (а.с.66).

23.06.2020 інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області на 272 км автомобільної дороги М-06 була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.16-17).

За результатами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено акт №227022 від 23.06.2020, зі змісту якого вбачається, що під час перевірки виявлено порушення, а саме: надання послуг з перевезення вантажів виконувалися з перевищенням встановлених законодавством вагових норм – осьового навантаження на здвоєну вісь 23.60 т при допустимих 16,00 т (а.с.10, 59).

За результатами здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №034642 від 23.06.2020 (а.с.12, 61) та акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів №0001499 від 23.06.2020, яким встановлено загальне навантаження транспортного засобу 29,90 т при допустимих 40 т, осьове навантаження 23,60 т при нормативно допустимому 16,00 т (а.с.11, 60).

На підставі акту зважування №0001499 від 23.06.2020 працівниками Укртрансбезпеки складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №1499, яким позивачу нараховано плату за проїзд в розмірі 462,15 євро (а.с.65).

Повідомленням від 17.07.2020 №52914/34/24-20 Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області повідомило позивача щодо розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с.57).

28.07.2020 начальником Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №204962, оскільки СПД ОСОБА_1 допущено порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за що передбачена ч.1 абз.16 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", постановлено стягнути з нього адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 грн. (а.с.14, 53).

Також, 28.07.2020 начальником Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №204961, оскільки СПД ОСОБА_1 допущено порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за що передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", постановлено стягнути з нього адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн. (а.с.15, 52).

Вважаючи дії Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області щодо винесення постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі Положення) встановлено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.8 Положення).

Згідно з ст. 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III) законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до вимог ч.4 ст.48 Закону №2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги").

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони.

Відповідно до п. 16 цієї Постанови перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30.

Згідно з п. 3 вказаних Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Згідно пп.4 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі Порядок №879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з абз.1 п.28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Таким чином, обов`язок внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів покладено саме на перевізника.

Згідно з ст. 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах (ч. 1 ст. 33 Закону №2344-III).

Відповідно до абз.3, 16 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.

Така позиція суду відповідає правовому висновку Верховного Суду у поставові від 09.08.2019 справа №806/1450/16, який в силу положень ч.5 ст. 242 КАС України, є обов`язковим для врахування, а саме: "оскільки, вказаний транспортний засіб у відповідності до вимог чинного законодавства був переданий позивачем у користуванні іншій особі, а тому позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб`єктом відповідальності передбаченої абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III».

У ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем укладено договір №1 про оренду транспортних засобів та передано в оренду Красносільському малому приватному підприємству "МВА", зокрема, автомобіль МАЗ ( НОМЕР_2 ) (а.с.18-19).

Таким чином, на час складання акта перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №227022 від 23.06.2020 та акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0001499 від 23.06.2020 автомобіль МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 переданий позивачем в оренду Красносільському малому приватному підприємству "МВА", а тому фізична особа – підприємець ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не має статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб`єктом відповідальності.

Вказаний транспортний засіб переданий позивачем Красносільському малому приватному підприємству "МВА" на підставі акта приймання-передачі до Договору оренди транспортного засобу №1 від 05.03.2019 (а.с.20).

Судом також встановлено, що відповідно до наказу Красносільського малого приватного підприємства "МВА" від 04.05.2020 №19 ОСОБА_2 прийнято на посаду водія транспортних засобів, з 05.05.2020 (а.с.23).

Поряд з цим, суд зазначає, що ОСОБА_2 був водієм транспортного засобу, якого 23.06.2020 була проведена рейдова перевірка.

Крім того, відповідно до табелю обліку робочого часу за червень 2020 року та витягу з розрахункової відомості про нарахування та виплату заробітної плати працівникам Красносільського малого приватного підприємства "МВА" за червень 2020 року ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з приватним підприємством Красносільське мале приватне підприємство "МВА" (а.с.154-158).

Доказів про те, що водій ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу в інтересах позивача відповідач не надав.

Відтак, у ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки актів перевірки від 23.06.2020 №227022 та від 23.06.2020 №0001499 про порушення саме позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена абз.3, 16 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58) (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. ) від 09.12.1994, серія A, №303-A, п. 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Враховуючи викладене, суд не вбачає необхідності аналізували кожен аргумент відповідача окремо.

За наведених обставин, оскаржувані постанови від 28.07.2020 №204962, №204961 прийняті відповідачем протиправно.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, позивачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини на яких ґрунтуються його вимоги, а відповідачем не доведено правомірність своїх дій, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки судовий збір у сумі 840,80грн., сплачений відповідно до квитанції від 17.08.2020. Оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи (а.с.8).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ( вул. Небесної Сотні, 34, м. Рівне, 33013, ЄДРПОУ 39816845 ) про визнання протиправними та скасування постанов, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 28.07.2020 №204962 про застосування адміністративно – господарського штрафу.

Визнати протиправною та скасувати постанову Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 28.07.2020 №204961 про застосування адміністративно – господарського штрафу.

Стягнути на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки судовий збір у сумі 840,80грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 29 грудня 2020 року.

Суддя Л.А. Жуковська