Рішення № 93875744, 28.12.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/6643/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій неправомірними та скасування постанови.

Позовні вимоги:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик Аліни Юріївни по винесенню постанови про відкриття провадження №63447067 від 03.11.2020;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №63447067 від 03.11.2020 винесену старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик Аліною Вікторівною.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

16.11.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - відповідач, Шевченківський ВДВС у м. Полтаві) про визнання дій неправомірними та скасування постанови.

23.11.2020 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху у зв"язку з допущеними при її поданні недоліками. 10.12.2020 року позивач усунув недоліки, допущені при поданні позову.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що вважає незаконними дії з відкриття виконавчого провадження про стягнення з нього виконавчого збору та відповідне рішення (постанову) державного виконавця. Зокрема, позивач наполягав на тому, що виконавчий збір з нього стягується безпідставно. Державний виконавець при виконанні рішення про стягнення коштів не вчиняв жодних виконавчих дій. Крім того, виконавче провадження ВП №56092072, відкрите 05.04.2018 року про стягнення основного боргу, було закінчене 22.10.2020 року поверненням виконавчого документа стягувачу на підставі його заяви. У зв"язку з цим позивач посилався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 11.03.2020 року у справі №2540/3203/18, відповідно до якої при стягненні виконавчого збору без реального стягнення суми боргу у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду. Тому таке стягнення виконавчого збору вважав протиправним.

23.12.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. Стверджував, що у межах виконавчого провадження №56098072 державним виконавцем вчинено ряд дій з примусового виконання виконавчого листа №554/4712/15-ц, виданого 26.03.2018 Октябрським районним судом м. Полтави. 22.10.2020 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а відповідно до частини третьої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. У зв`язку з чим, 22.10.2020 старшим державним виконавцем було винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 3 198,82 доларів США, яку виведено в окреме провадження №63447067, та за якою прийнято оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно зі частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини четвертої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що на виконанні у Шевченківського ВДВС у м. Полтаві перебувало виконавче провадження №56092072 з примусового виконання виконавчого листа №554/4712/15-ц, виданого 26.03.2018 Октябрським районним судом м. Полтави про стягнення солідарно боргу у сумі 29 077,13 доларів США та 2 911,04 доларів США, що в сумі становить 31 988,17 доларів США; стягнення заборгованості за пенею 67 073,60 грн та судового збору 1 827 грн, що в сумі становить 68 900,60 грн.

В межах даного виконавчого провадження старшим державним виконавцем винесено постанову від 22.10.2020 року про стягнення виконавчого збору №56092072, якою, на підставі статей 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження" постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 3 198,82 доларів США.

22.10.2020 старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Полтаві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Також даною постановою було, з-поміж іншого, виведено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення виконавчого збору від 22.10.2020.

03.11.2020 старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Полтаві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63447067 з виконання постанови №56092072, виданої 22.10.2020 про стягнення виконавчого збору у розмірі 3 198,82 доларів США.

Позивач, вважаючи такі дії старшого державного виконавця неправомірними, а постанову про відкриття виконавчого провадження такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Згідно зі частинами першою-четвертою Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIIІ, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Згідно зі частиною третьою статті 40 Закону №1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону №1404-VIIІ, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Висновки щодо правозастосування

Як вбачається зі встановлених обставин у справі, оскаржуваною постановою від 03.11.2020 відкрито виконавче провадження №63447067 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №56092072 від 22.10.2020, яка, станом на час прийняття оскаржуваної постанови державним виконавцем, як і на час прийняття рішення у цій справі, позивачем не оскаржувалась та є чинною.

Оскільки предметом цього позову є постанова про відкриття виконавчого провадження, доводи позивача про неправомірність постанови про стягнення виконавчого збору, яка не оскаржена у цій справі та відсутні докази оскарження її у судовому порядку, є помилковими.

Фактично мотивами, які спонукали позивача звернутись до суду з цим позовом, є незгода зі стягненням з нього виконавчого збору.

Усі наведені у позові аргументи позивача стосуються неправомірності стягнення з нього виконавчого збору.

Однак за змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами.

Відтак, постанова про стягнення виконавчого збору є самостійним виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню, а постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору, має наслідком стягнення з боржника вже визначеної в іншому виконавчому провадженні суми.

Суд погоджується з позивачем щодо того, що ситуація, яка склалася з приводу стягнення виконавчого збору з нього, має загрозу подвійного стягнення виконавчого збору. Суд також погоджується щодо застосовності у даній ситуації правових висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 11.03.2020 року у справі №2540/3203/18.

Однак ці аргументи та правові висновки є доречними за наявності судового спору щодо правомірності самого виконавчого документу - постанови про стягнення виконавчого збору ВП №56092072 від 22.10.2020.

Але у цій справі дана постанова не оскаржена. Відомостей щодо її оскарження у іншому позові чи у інший спосіб - суду не надано.

Таким чином, приймаючи до виконання чинний виконавчий документ, що вступив у законну силу, відкриваючи виконавче провадження з його виконання, державний виконавець діяв у повній відповідності до закону і аргументи позивача цього не спростовують.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (пров. Стешенка, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 34963066) про визнання дій неправомірними та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складення.

Головуючий суддя І.С. Шевяков