Ухвала суду № 93875631, 24.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9741/20

У Х В А Л А

24 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання – Закуріної А.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу – стягнення з відповідача штрафу у справі за позовом ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса листування: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Приморського РВ у м. Одесі (код ЄДРПОУ 37811384, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться ця справа.

До суду 17 грудня 2020 року (вхід. № ЕП/24865/20) від представника позивача надійшло клопотання, в якому представник позивача просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На обґрунтування цього клопотання представник позивача зазначив, що дії відповідача у формі подання заяви про виклик свідків слугують відверненню уваги від бездіяльності відповідача та перенесення тягарю доказування на позивача, що є неприпустимим відповідно до ст. 77 КАС України та подання відповідачем завідомо невиконуваної заяви про виклик свідків слугує лише затягуванню судового процесу.

Таким чином, представник позивача вважає,що відповідно до ст. 149 КАС України штраф як захід процесуального примусу може бути застосований у цьому процесі без жодних попередніх умов за наявності зловживання процесуальними правами з боку відповідача.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 149 КАС України, просив постановити ухвалу про стягнення штрафу за зловживання процесуальними правами.

Розглянувши клопотання представника позивача, суд вважає,що клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень; 4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіо технічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Згідно з ч. 3 ст. 149 КАС України, у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.

Таким чином, аналіз наведеної норми доводить, що застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу є правом суду, застосування якого залежить від наявності об`єктивних та конкретних обставин щодо вчинення учасниками умисних, несумлінних дії, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Так, суд встановив, що представник позивача вважає зловживанням процесуального права подачу представником відповідача до суду заяви про виклик свідка, а саме: матір позивачки ОСОБА_2 з метою з`ясування часових проміжків та обставин потрапляння позивачки на територію України.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Згідно з п.3 ч. 3 вказаної статті кодексу, учасники мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, представник відповідача подачею вказаного клопотання реалізував своє процесуальне право.

Враховуючи приписи процесуального кодексу, та оцінюючи надані докази у цій справі, суд доходить висновку, що позивачем не доведено, що представник відповідача допустив зловживання своїми процесуальними правами, подавши клопотання про виклик свідків.

Тому, враховуючи вищевикладені встановлені обставини, суд доходить висновку, що відсутні обґрунтовані підстави для вжиття заходів процесуального примусу, в зв`язку з чим клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу не належить задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149,241,243,256,294, 295,297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу – стягнення з відповідача штрафу у справі, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний « 29» грудня 2020 року.

Суддя: Л.Р. Юхтенко