Рішення № 93875425, 28.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12731/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М.. розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65091, м.Одеса, вул. Разумовського, 37, код ЄДРПОУ 43315529) про скасування постанови про стягнення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

19.11.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленка В.О. ВП № 62584562 від 03.11.2020 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/1472/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 року, яке залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково. Позивачем на виконання рішення по справі здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Позивач переконаний, що покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі в порядку визначено чинним законодавством та в межах повноважень покладених на Головне управління. Виплата нарахованої пенсії буду здійснена після виділення головному управлінню коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.

24.11.2020 року ухвалою суду адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

07.12.2020 року ухвалою суду позивачу продовжено строк для усунення недоліків адміністративного позову.

15.12.2020 року позивач усунув недоліки, які стали підставою залишення позову без руху.

18.12.2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі з врахуванням приписів ч. 4 ст. 287 КАС України.

23.12.2020 року від відповідача надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких відповідач зазначив, що вважає вимоги необґрунтованими та такими, що не відповідають правилам правозастосування та не підлягають задоволенню адже рішення суду боржником не виконано у повному обсязі. Державним виконавцем 03.11.2020 правомірно прийнято постанову про накладення на боржника штрафу у сумі 5100,00 грн. Крім того, доказів щодо поважності причин невиконання боржником вимог виконавчого листа позивачем до суду не надано (відсутність на рахунках коштів для виплати тощо). Таким чином, невиплата заборгованості є протиправною та свідчить про невиконання рішення.

22.12.2020 року представником позивача надано заяву про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання призначене на 22.12.2020 року представник відповідача не з`явився. Повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись положеннями ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/1472/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії.

02.04.2020 року Рішенням Одеського окружного адміністративного суду яке залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення відсоткового значення розміру призначеної пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи із 01 січня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату у розмірі 48976 (сорок вісім тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 20 копійок з урахуванням вже виплачених сум.

01.07.2020 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі № 420/1472/20 в частині зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», від 09.04.1992 року №2262- XII, та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату у розмірі 48976 (сорок вісім тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 20 копійок з урахуванням вже виплачених сум.

24.06.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення суд ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії (а.с.14).

Відповідно до розрахунку на доплату пенсії ОСОБА_1 фактично виплачено 879,06 грн, а залишок боргу, доплата - 55631,94 (а.с.22).

16.07.2020 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленка В.О. відкрито виконавче провадження № 62584562 з виконання виконавчого листа по справі № 420/1472/20 (а.с. 9-10).

23.07.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області отримано постанову державного виконавця ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленка В.О. про відкриття виконавчого провадження № 62584562 (а.с.9).

Листом від 31.07.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Відділ примусового виконання рішень про те, що Головним управління на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 по справі 420/1472/20, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020, ОСОБА_1 24.06.2020 проведено перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08,2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83 % сум грошового забезпечення та нарахована доплата у розмірі 48976,20 грн. Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 17,06.2020 року в сумі 879,06 грн зарахована на поточний рахунок 06.07.2020 року. Нарахована доплата пенсії за період з 01.01.2018 по 16.06.2020 року в сумі 55631,94 грн підлягала виплаті згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22,08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1. Інформація про виконання рішення по справі № 420/1472/20 Головним управлінням внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

03.11.2020 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленка В.О. прийнято постанову № 62584562 про накладення штрафу, якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області накладено штраф за невиконання рішення суду по справі № 420/1472/20 в розмірі 5100,00 грн (а.с.12-13).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016року №1404-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно ст.1 якого, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, у тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі ст.63 Закону України Про виконавче провадження за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України Про виконавче провадження у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що Законом України Про виконавче провадження встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання.

Водночас, на час винесення спірної Постанови про накладання штрафу від 03.11.2020 року ВП № 62584562, рішення суду в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату у розмірі 48976 (сорок вісім тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 20 копійок з урахуванням вже виплачених сум, частково виконано.

При цьому, суд зазначає, що відповідальними особами Головного управління здійснюється заповнення реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Крім іншого, суд також вказує, що позивачем 31.07.2020 року повідомлено Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Відділ примусового виконання рішень щодо стану виконання рішення суду у справі № 420/1472/20 (а.с.11).

Згідно зі змістом ст.75 Закону України № 1404-VIII підставою для застосування штрафу до боржника є невиконання у встановлений виконавцем строк рішення саме без поважних причин.

Поважними в розумінні норм Закону № 1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Виплата пенсій Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснюються виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можливо здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом України, зокрема, у Постановах від 30 червня 2015р., З листопада 2015р., 2 лютого 2016р. (справи № 21-1044а15, № 21-5099а15, № 825/3715/14, відповідно), а також висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постановах від

03.06.2018р. у справі №757/29541/14-а, від 18 червня 2019року у справі №826/721/16, які в силу ч.5 ст.242 КАС України, підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Судом встановлено, що доплату перерахованої пенсії стягувану не було виплачено у зв`язку з відсутністю державного асигнування.

Зазначені підстави невиконання рішення суду, суд вважає поважними, оскільки фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.

Суд зазначає, що на момент виконання позивачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 року у справі № 420/1472/20 в частині зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату у розмірі 48976 (сорок вісім тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 20 копійок з урахуванням вже виплачених сум, визначався Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 (далі - Порядок № 649).

Відповідно до п. 2 Порядку № 649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.

Згідно п.5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Згідно з п.6 Порядку №649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Пунктом 8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень:

про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку;

про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.

У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.

Постановою Управління Пенсійного фонду України 26 вересня 2018 року № 20- 1 затверджений Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, який відповідно до пункту 3 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 (далі - Порядок № 649), визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), та внесення інформації до нього. Як визначено пунктами 3, 6, 7 цього Порядку № 20-1, у реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»: на виконання яких стягувану нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою; про стягнення коштів.

Наказом керівника органу Пенсійного фонду України визначаються відповідальні особи, які здійснюють облік рішень у реєстрі (далі - відповідальна особа), у кількості не менше двох осіб з числа працівників, які відповідно до розподілу службових повноважень мають право доступу до автоматизованих засобів та баз даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справ).

Доступ до відомостей реєстру надається працівникам Пенсійного фонду України та його територіальних органів, якщо це передбачено їх посадовими інструкціями або потрібно для виконання дорученої їм роботи, а також членам комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що утворюється відповідно до пункту 7 Порядку № 649.

Внесення інформації до реєстру здійснюється відповідальною особою боржника. Якщо на дату внесення інформації стягувач перебуває на обліку в іншому територіальному органі Пенсійного фонду України, який не є боржником, інформацію до реєстру вносить відповідальна особа цього органу з урахуванням матеріалів пенсійної справи стягувана та наявного у ній рішення суду.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області до відповідача разом з листом від 31.07.2020 року про виконання рішення суду надавався Витяг з реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою програмою, що свідчить про вчинення позивачем дій, зазначених у п. 5 Порядку № 649 або п.7 Постанови №20-1.

Суд зазначає, що ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, без поважних причин.

Тобто, постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Як слідує із матеріалів справи, оскаржувана постанова про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн. винесена відповідачем на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", саме із мотивів невиконання судового рішення без поважних причин.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки відсутні підстави стверджувати, що рішення суду позивач не виконане взагалі та без поважних причин. Водночас, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.

Так, відповідно до ч. 1, 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов`язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що невиконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області в частині виплати суми боргу за період з 01.01.2016 року по 31.12.2019 року через відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Зазначені висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 24.01.2018 року в справі № 405/3663/13-а, від 21.08.2019 року по справі № 754/3105/19.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний суд щодо спірних правовідносин сформував правовий висновок у постановах від 28.02.2019 року по справі № 822/1080/17, від 13.06.2018 року по справі №757/29541/14-а, згідно з яким невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленка В.О. ВП № 62584562 від 03.11.2020 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн винесена передчасно та без встановлення і з`ясування усіх фактичних обставин.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. №15- рп/2004, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008року), право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленка В.О. ВП № 62584562 від 03.11.2020 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов.

Згідно з ч.І ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог за даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на те, що суб`єкт владних повноважень не поніс витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не підлягають розподілу та стягненню.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65091, м.Одеса, вул. Разумовського, 37, код ЄДРПОУ 43315529) про скасування постанови про стягнення штрафу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленка В.О. ВП № 62584562 від 03.11.2020 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.

.