Ухвала суду № 93875169, 28.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/9448/20

У Х В А Л А

з питань розгляду справи за правилами загального позовного провадження

28 грудня 2020 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Коморного О.І., при розгляді в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону та зобов`язати вчинити дії

встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить:

- визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо встановлення і виплати ОСОБА_1 під час проходження військової служби у військовій прокуратурі Південного регіону України у період з 13.01.2016 по 28.02.2018 надбавки за вислугу років відповідно до Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090;

- зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманим та належним після перерахунку до сплати грошового забезпечення за період з 13.01.2016 по 28.02.2018, виходячи з у відповідних розмірах від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», із врахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо встановлення та виплати ОСОБА_1 на підставі наказу військового прокурора Південного регіону України від 01.06.2016 № 264к грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік у не повному розмірі місячного грошового забезпечення;

- зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою грошовою допомогою на оздоровлення за 2016 рік на підставі наказу військового прокурора Південного регіону України від 01.06.2016 № 264к та належної, після перерахунку грошового забезпечення за період з 13.01.2016 по 28.02.2018 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік на підставі вказаного наказу у повному розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до вимог ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», із врахуванням раніше виплаченої суми;

- визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо встановлення та виплати ОСОБА_1 на підставі наказу військового прокурора Південного регіону України від 01.06.2016 № 264к матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік не у повному розмірі місячного грошового забезпечення;

- зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою матеріальною допомогою для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік на підставі наказу військового прокурора Південного регіону України від 01.06.2016 № 264к та належної, після перерахунку грошового забезпечення за період з 13.01.2016 по 28.02.2018 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік на підставі вказаного наказу у повному розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до вимог п. 33.1. Розділу XXXIII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за № 638/15329, та який діяв станом на 2016 рік, із врахуванням раніше виплаченої суми;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі за даним позовом шляхом подання відповідачем упродовж 10 днів з моменту ухвалення рішення звіту про його виконання.

Ухвалою від 02 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі згідно ст. 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач у поданому до суду відзиві заявив клопотання в якому просить розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з підстав визначених п.1 ч.6 ст. 12 КАС України.

Суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частина друга статті 257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно частини чотири, п`ять статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.

Однак, як слідує з матеріалів справи, предмет даного позову не підпадає під жодну з підстав, визначених частинами четвертою, п`ятою статті 257 КАС України, згідно яких дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище (п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України).

Судом встановлено, що позивача наказом від 03.10.2019 №793К (а.с.17) звільнено з посади та направлено для подальшого проходження служби у розпорядження військового прокурора Західного регіону України.

Доказів того, що позивач на час подання позову і розгляду справи судом є службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище (п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України) відповідачем не надано.

Подане відповідачем клопотання не містить належних обґрунтувань щодо необхідності проведення розгляду справи у порядку загального позовного провадження.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі “Ахеп v. Germany”, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року “Varela Assalino contre le Portugal”, заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСГІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, оскільки дана справа є справою незначної складеності, то відсутні підстави для розгляду цієї справи за правилами загального провадження, у зв`язку із чим в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 12, 166, 248, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. В клопотанні відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

3. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади в Україні за адресою http://adm.lv.court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 28.12.2020

Суддя Коморний О.І.