Рішення № 93874627, 29.12.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/5299/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання незаконною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала в неприйнятті рішення щодо звільнення позивача від сплати збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у зв`язку з придбаванням житла вперше та щодо повернення безпідставно сплачених коштів позивачеві;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повернути безпідставно сплачені кошти (збір на обов`язкове державне пенсійне страхування)з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6118,00 грн.

Позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ним уперше придбав об`єкт нерухомого майна – квартиру, при реєстрації угоди купівлі-продажу від 26.12.2019 р., ним сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 6118,00 грн. Звернувши до ГУ ПФУ у Кіровоградській області про повернення помилково сплаченого збору, отримав відмову у поверненні збору через відсутність компетенції ГУ ПФУ в Кіровоградській області визначати перелік документів, необхідних для звільнення громадян від сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна осіб, які придбали житло вперше.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

03.12.2020 року Головним управління ПФУ в Кіровоградській області подано відзив на позов, згідно якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав не доведення ОСОБА_1 того, що ним вперше придбано об`єкт нерухомого майна. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2019 року між позивачем (Покупець) та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (Продавці) укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Письменною Л.І. та зареєстровано у реєстрі за №733, згідно з яким позивач придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9-11).

Відповідно до копії квитанції №0.0.1566532996.1 від 26.12.2019 року позивачем з операції придбання нерухомого майна сплачено пенсійний збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 %, що становить 6118,00 грн. (а.с.8), як зазначає позивач в позовній заяві, вищезазначене нерухоме майно (житло) ним придбано вперше.

Вважаючи, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачений помилково, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування від 24.06.2020 року (а.с.30).

Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (надалі відповідач) листом від 30.06.2020 р. №1100-0502-8/17019 відмовило позивачу у поверненні коштів, у зв`язку із відсутністю правових підстав для їх повернення, оскільки до компетенції ГУ ПФУ в Кіровоградській області не входить визначення переліку документів, необхідних для звільнення громадян від сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна осіб, які придбавають житло вперше (а.с.18-19).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача та у зв`язку із цим зобов`язання вчинити певні дії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (надалі - Порядок), збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 Порядку передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно тверджень позивача, наведених у позовній заяві, ним придбано майно вперше, до укладення договору купівлі-продажу від 26.12.2019 р. інша нерухомість ним не придбавалася.

Відповідачем вказані відомості в порядку виконання обов`язку, визначеного частиною 2 статті 77 КАС України не спростовані та судом зворотного не встановлено.

Станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Зазначена правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018р. у справі №819/1249/17.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з квитанції №0.0.1566532996.1 від 26.12.2019 року та не заперечується відповідачем, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна сплачено позивачем на рахунок Державного бюджету України через банк отримувача - Казначейство України, код отримувача 38037409 (а.с.8), а згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.12.2020 р. за даним кодом зареєстроване Управління Державної казначейської служби України у м. Кропивницькому (а.с.31).

За відсутності доказів щодо придбавання позивачем житла не вперше, останній має право на повернення суми помилково сплаченого збору.

Відповідно до частини 2 статті 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (далі - Порядок №787).

Пунктом 5 вказаного порядку визначено, зокрема, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.

Аналіз вказаного свідчить, що підставою, яка обумовлює повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів є подання наступних документів: заяви платника;

подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету платіжних доручень, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.

З цього приводу суд зазначає, що зважаючи на відсутність в органів Пенсійного фонду України, в силу незалежних від них обставин, можливості зробити самостійний і беззаперечний висновок про придбання позивачем житла вперше, а також на те, що такі обставини встановлені у визначеному законом порядку саме в ході розгляду даної адміністративної справи, прийняття судом рішення про зобов`язання сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби відповідне подання є єдиним за свою суттю способом відновлення прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, який відповідатиме принципу верховенства права.

Так, у листі від 30.06.2020 р. відповідач фактично ухилився від вирішення питання щодо повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна пославшись на відсутність компетенцію щодо визначення переліку документів, необхідних для звільнення громадян від сплати збору (а.с.18-19).

Виходячи із встановлених обставин по справі, а також доказів у справі, а саме Інформацій довідки відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність іншого нерухомого майно та виходячи з вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позивач звільнений від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбаває житло вперше, а тому позивач має право на повернення помилково сплаченого ним збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири.

Судом встановлено, що за позивачем, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем зареєстрована земельна ділянка та один об`єкт нерухомого майна - квартира, яка була придбана за договором купівлі-продажу від 26.12.2019 року.

Стосовно захисту порушеного права, який визначено позивачем, суд зазначає наступне.

Позивач у першій позовній вимозі просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення щодо звільнення його від сплати збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, при цьому жодного звернення з такої вимогою відповідачу позивач не надавав. Так, згідно заяви позивача до відповідача від 24.06.2020 року, позивач просив повернути помилково сплачений збору з операції купівлі-продажу житла (а.с.30). Отже, наведене свідчить про відсутність спору в цій частині, що є підставою для відмови в позові в цій частині.

Водночас позовна вимога щодо визнання протиправною бездіяльність щодо неприйняття рішення стосовно процедури повернення безпідставно сплаченого збору підлягає задоволенню, оскільки така відмова у поверненні помилково сплаченого збору не відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач звертався до відповідача із заявою про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, яке по суті відповідачем вирішено не було, оскільки у листі відповіді від 30.06.2020 р. не вирішено питання про повернення, а зазначено лише про відсутність повноважень визначати перелік документів щодо звільнення від сплати збору.

Оскільки відповідачем фактично не вирішено питання щодо формування та подання до Головного управління Державної казначейської служби у м. Кропивницький подання про повернення позивачу збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від договірної вартості квартири, суд з урахуванням норм ч. 2 ст. 9 КАС України задовольняє позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не сформування та не подання до Головного управління Державної казначейської служби у м. Кропивницькому подання про повернення позивачу збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за Договором купівлі - продажу квартири від 26.12.2019р. у розмірі 6118,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1566532996.1 від 26.12.2019 року.

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Так, позивач просить зобов`язати відповідача повернути безпідставно сплачені кошти. Таке формулювання позовної вимоги суд оцінює критично, оскільки такий спосіб не відповідає законодавчо встановленій процедурі, яка за своєю суттю бути відновлювати порушене право позивача.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Кропивницькому подання про повернення помилково сплаченого позивачем збору у розмірі 6118,00 грн. на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, сплата якого підтверджується квитанцією №0.0.1566532996.1 від 26.12.2019 року.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем доказів понесення судових витрат не надано. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відтак розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна,7а, код ЄДРПОУ 20632802) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не формування та не подання до Головного управління Державної казначейської служби у м. Кропивницькому подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за Договором купівлі - продажу квартири від 26.12.2019р. у розмірі 6118,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1566532996.1 від 26.12.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Кропивницькому подання про повернення помилково сплаченого ОСОБА_1 збору у розмірі 6118,00 грн. на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, сплата якого підтверджується квитанцією №0.0.1566532996.1 від 26.12.2019 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук