Ухвала суду № 93868839, 14.12.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/7616/18

Провадження № 2-р/947/43/20

УХВАЛА

14.12.2020

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,

розглянувши заяву адвоката Абабаш С,А. – представника позивача про роз`яснення ухвали від 10.10.2019 року по цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Київського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання батьківства та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 19.06.2018 року звернулась ОСОБА_1 із позовними вимогами про визнання ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина у розмірі 1000 дол. США, що на момент подання позову є еквівалентом 26130,00 гривень з урахуванням зміни цього курсу до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 18.01.2018 року .

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Луняченко В.О. від 26.06.2018 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.09.2018 року у справі призначено судову генетичну експертизу.

18.05.2019 року, після отримання висновку експерта №49 від 26.04.2019 року ( т.1 а/с 142) позивачем надано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до яких позивач просила визнати ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , щомісячно в розмірі 35000,00 гривень, починаючи стягнення з дати подання позовної заяви, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти за минулий період на утримання ОСОБА_3 , починаючи з дати його народження до дати подання позовної заяви та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 усі фактично понесені нею судові витрати ( т.1 а/с 155 ).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09.10.2018 року провадження у справі зупинялось на час перебування відповідача у тривалому закордонному відрядженні.

29.11.2019 провадження у справі було поновлено та сторони повідомлені про дату місце та час судового засідання.

За клопотанням учасників справи судом неодноразово витребувались докази у справі.

27.08.2019 року представником позивача надано до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить : визнати ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , щомісячно аліменти в розмірі 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень, починаючи стягнення з дати подання позовної заяви; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти за минулий період на утримання ОСОБА_3 , починаючи з дати його народження до дати подання позовної заяви; стягнути з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_1 , з якою проживає дитина з інвалідністю ОСОБА_3 , щомісячно грошові кошти в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень з дня народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на лікування ОСОБА_3 в розмірі 37381,42 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 усі фактично понесені судові витрати у зв`язку з розглядом справи ( т.2 а/с 62).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування з компанії OSM Crew Management Limited доказів та витребувано з компанії OSM Crew Management Limited яка знаходиться за адресою: OSM HOUSE, 22 Amathountos Avenue, Agios Tychonas 4532 Limassol, Cyprus в договорі зазначена і інша адреса: 28 October str. 319 Kanika Business centre, Office 401 A, 3105 Limassol, Cyprus – копії контрактів, договорів, додаткових угод, які були укладені з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з липня 2017 року по цей час , та відомості щодо отриманих ОСОБА_2 по даним угодам доходів, включаючи розміри базової ставки, нарахованої та виплаченої заробітної платні, підкормових, відпускних та інших доплат і компенсацій. Виконання даної ухвали визначено шляхом надіслання окремого доручення про виконання окремих процесуальних дій згідно Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 1969 року через територіальні органи Міністерства Юстиції України.

На час виконання окремого доручення було зупинено провадження по справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2019 року частково задоволено заяву позивача про зміну предмету позову, а саме прийнято до одночасного розгляду позовні вимоги щодо визнання ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , щомісячно аліментів в розмірі 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень, починаючи з дати подання позовної заяви; стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів за минулий період на утримання ОСОБА_3 , починаючи з дати його народження до дати подання позовної заяви та стягнення судових витрат та відмовлено у прийнятті до одночасного провадження із зазначеними позовними вимогами вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її утримання як матері, з якою проживає дитина з інвалідністю ОСОБА_3 , щомісячно грошових коштів в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень з дня народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Дану ухвалу позивачем було оскаржено в апеляційному а потім касаційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.02.2020 апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвоката Адабаш С.А. на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2019 повернуто скаржнику, а постановою Верховного суду у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.09.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Адабаш С.А. залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного суду від 20.02.2020 залишено без змін.

08.10.2020 зазначену справу повернуто до суду першої інстанції.

25.11.2020 року із заявою про роз`яснення ухвали суду від 10.10.2019 року звернулась адвокат Адабаш С.А. як представник позивача та просить суд роз`яснити п.3 резолютивної частини вищевказаної ухвали , в якому зазначено : відмовити у прийняття до одночасного провадження із зазначеними позовними вимогами, в частині до яких з визначених Цивільними процесуальним кодексом України ухвал відноситься зазначена ухвала.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Статтею 49 ЦПК визначено право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження ( п.2 ч.2 зазначеної статті). До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі ( положення ч. 3 вказаної статті ).

Таким чином законодавець визначив можливість подання письмової заяви про збільшення позовних вимог, лише у випадку якщо у такої заяві не змінюється предмет і підстави позову чи заявлено про зміну або предмету або підстави позову. Законом читко визначено поняття або, тобто можливість зміни лише одного із зазначених положень.

Діючим ЦПК не визначено окремої нормою дії суду при поданні письмової заяви про збільшення або зменшення позовних вимог в яких змінюються підстави або предмет позову.

Зазначені заявником аналогії дій суду під час вирішення питання про відкриття провадження : ст. 185 ( повернення позовної зави ) або ст. 186 ( відмова у відкритті провадження ) Цивільного процесуального кодексу України стосуються самого питання відкриття провадження у справі, а тому не можуть застосовуватись в якості аналогії при вже існуючої цивільної справи під час провадження в якої позивача подає заву про «уточнення» позовних вимог.

В даному випадку ухвалою суду від 10.10.2020 року було відмовлено у прийнятті частині позовних вимог зазначених в заяві про збільшення позовних вимог яки стосувались як іншого предмету позову – первинні вимоги стосувались визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини а нові утримання матері так і підстав позову : первинні вимоги визначення походження дитини та зобов`язання батька утримувати свою неповнолітню дитини в той час як нові стосуються права дружини на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

При постановленні ухвали, судом, враховуючи відсутність чіткого визначення законодавцем порядку винесення такої ухвали було зазначено право на її оскарження.

Постановою Верховного Суду від 11 вересня 2020 року під час касаційного оскарження ухвали була визначена правова позиція Верховного Суду про те, що ухали про відмову у прийнятті до одночасного провадження із позовними вимогами, яки розглядаються, змінених позовних вимог, відносяться до категорії ухвал, яки не підлягають оскарженню окремо від рішення суду.

Таким чином правова позиція стосовно можливості оскарження зазначеної ухвали та її відношення до ухвал , визначених у ст. 353 ЦПК як таки що підлягають окремому оскарженню, визначена Верховним Судом і не підлягає тлумаченню судом першої інстанції а повинна застосовуватись судами при розгляді спірних питань.

Згідно ст. 271 ЦПК за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про судове рішення у цивільній справі» встановлено, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку що ухвала суду від 10.10.2019 року, в частині фактичного тлумачення правової норми не підлягає роз`ясненню, так як відсутня незрозумілість її реалізації.

На підставі викладеного та керуючись ст. 271,353,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви адвоката Адабаш Світлани Аксентіївни. – представника позивача ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали від 10.10.2019 року по цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Київського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання батьківства та стягнення аліментів, в частині п.3 резолютивної частини ухвали в частині того. Яка норма процесуального закону стала підставою для її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Луняченко В. О.