Ухвала суду № 93866720, 21.12.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/18093/20

Провадження №: 1-кп/755/1613/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" грудня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Левко В.Б.,

секретар судового засідання Балагура Т.В.,

розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040009482 від 17 листопада 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч, 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Лубіна О.О.,

захисника Ємеліної Ю.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

30 листопада 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов вищевказаний обвинувальний акт.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки він складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає. Також заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тому існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом спілкування з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами та повідомлення їх про хід судового розгляду, що може призвести до неповноти досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення. Зважаючи на це, підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу на даний момент відсутні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Ємеліна Ю.С. не заперечувала проти призначення обвинувального акта до судового розгляду. При цьому, заперечувала щодо клопотання прокурора про застосування до її підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, зазначені у клопотанні прокурора, необґрунтовані, а нові ризики відсутні. Також вказала на те, що ОСОБА_1 сприяв розкриттю злочинів. У зв`язку з вище викладеним просила застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав захисника у повному обсязі.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному проваджені № 12019100040009482 від 17 листопада 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч, 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Під обґрунтованою підозрою на стадії судового розгляду суд розуміє існування фактів та інформації, які здатні переконати неупередженого спостерігача в тому, що певна особа (група осіб) могла вчинити злочин, у такому випадку наявні докази об`єктивно пов`язують цю особу (групу осіб) із певним злочином. При цьому, критерій обґрунтованості підозри зовсім не вимагає того, щоб ці докази були достатніми для того, щоб визнати особу винуватою та забезпечити її засудження, але мають бути достатніми (вагомими) для того, щоб виправдати подальше існування заходів забезпечення судового розгляду. Такий стандарт доказування є найнижчим і не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою злочину.

Як вбачається з розділів І, ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування №12019100040009482, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 на стадії судового розгляду у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні ґрунтується на: протоколах допиту свідків від 03 червня, 05 та 15 липня, 04 та 22 серпня, 01 вересня, 20, 22 та 29 жовтня, 02, 03 та 06 листопада 2020 року; протоколах огляду місця події від 16 листопада 2019 року, 21 січня, 04 та 22 травня, 01 та 25 червня, 03, 14 та 20 липня, 03, 20 та 31 серпня, 03 вересня, 19, 21, 28 та 30 жовтня, 02 листопада 2020 року; протоколами слідчих експериментів від 03, 09 та 13 листопада 2020 року, протоколом допиту підозрюваного від 02 листопада 2020 року, додатковим протоколом допиту підозрюваного від 09 листопада 2020 року; речовими доказами у відповідності до постанов про визнання речовими доказами від 02 листопада 2020 року.

Перелік вище зазначених матеріалів, а також виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, зазначений в обвинувальному акті, на даний момент у своїй сукупності є вагомим та здатен переконати неупередженого спостерігача у тому, що обвинувачений ОСОБА_1 міг вчинити злочини, передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України. При цьому, суд не вдається у тонкощі кримінально-правової кваліфікації та вирішення питання доведеності його вини, оскільки дослідження зібраних стороною доказів, здійснюватиметься під час судового розгляду - у судовому засіданні, а їх оцінка - у нарадчій кімнаті.

Щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке.

Щодо заперечень сторони захисту, про необґрунтованість ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд, не зважаючи на їх доцільність та вмотивованість, вважає їх такими, що не спростовують існування ризику переховування від суду обвинуваченим, зважаючи на строк покарання за даний злочин, який передбачає відповідальність до 6 років позбавлення волі, тому цей ризик, не зважаючи на відсутність у сторони обвинувачення будь-яких фактичних доказів на його підтвердження, є цілком реальним.

Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано ризик незаконного впливу на свідків, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а також обізнаний про місця проживання свідків. Крім того, згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Суд також вважає обґрунтованим ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки стороною обвинувачення вказано, які саме дії може вчинити обвинувачений ОСОБА_1 для перешкоджання кримінальному провадженню, а саме спілкуватися з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами та повідомляти їх про хід судового розгляду у даному кримінальному провадженні, що може призвести до неповноти досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні.

Надаючи оцінку ризику вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає це цілком ймовірним, оскільки враховує ту обставину, що обвинувачений вже раніше засуджений Дніпровським районним судом м. Києва за аналогічний злочин, а саме за ч. 3 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан обвинуваченого, його вік, відсутність стійких соціальних зв`язків, той факт, що він неодружений, не має постійного місця проживання, зареєстрований у м. Борисполі, не працює, раніше судимий 03 лютого 2014 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, 27 липня 2018 року звільнений умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 6 місяців 12 днів, а також доведеність прокурором у клопотанні та під час судового розгляду, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам.Тому клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Підстав для обрання до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, зокрема особистого зобов`язання, суд не вбачає, оскільки це найбільш м`який запобіжний захід, а тому не відповідає тяжкості вчинених злочинів та наслідкам, які були завдані цими злочинами.

Крім того, задовольняючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 грн 00 к. та покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчої судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

У судове засідання викликати прокурора Київської місцевої прокуратури №4, представника потерпілого, захисника та обвинуваченого.

Керуюч ись ст. 42, 177, 183, 194, 291, 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

призначити обвинувальний акт по кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040009482 від 17 листопада 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, каб. 30 на 28 грудня 2020 року о 14 год 30 хв.

Прийняти до розгляду в даному кримінальному провадженні цивільний позов представника потерпілого ПАТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії» - адвоката Беліменка О.О . до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Роз`яснити цивільному відповідачу, що він має право подати суду письмові заперечення проти цивільного позову із зазначенням доказів, що підтверджують їх, або визнати позов повністю чи частково.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 17 лютого 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 грн 00 к. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 прибувати до суду за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

не відлучатися з м. Києва без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

утриматись від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 30 хв 24 грудня 2020 року.

Суддя: В.Б. Левко