Рішення № 93863850, 02.12.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1179/20

Провадження № 2-о/645/57/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 грудня 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Мартинової О.М.,

секретар судових засідань – Бєлова Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Харківська міська рада, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт належності їй правовстановлюючого документа. а саме: свідоцтва про право власності на житло (квартиру АДРЕСА_1 ) видане 21 січня 1998 року згідно розпорядження №462 від 19 січня 1998 року, посилаючись на те, що у вказаному документі її прізвище зазначене з помилкою та замість ОСОБА_3 зазначено ОСОБА_4 . Виправити вказану помилку (описку) не має можливості, оскільки у структурі АТ «ХАРВЕРСТ», органу який видавав свідоцтво, не існує. Документи, які регламентують роботу вищевказаного органу та визначають порядок оформлення приватизаційних документів, на підприємстві відсутні. Встановлення вищевказаного факту, має юридичне значення та тягне за собою юридичні наслідки, оскільки необхідне для користування та розпорядження частиною квартири та для прийняття спадщини після смерті чоловіка. За таких обставин, вона вимушена звернутись до суду з заявою про встановлення у судовому порядку факту, що має юридичне значення, тобто належності їй правовстановлюючого документа. а саме: свідоцтва про право власності на житло (квартиру АДРЕСА_1 ) видане 21 січня 1998 року згідно розпорядження №462 від 19 січня 1998 року.

Ухвалою від 06 березня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою від 04 серпня 2020 року заяву позивача про витребування доказів задоволено.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи заяви, яку просила задовольнити, та зазначила про обставини, викладені вище. У останнє судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник заінтересованої особи - Харківської міської ради в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься заява, в якій останній просив розглянути справу за відсутності представника Харківської міської ради та ухвалити рішення згідно чинного законодавства України, яке не буде порушувати права третіх осіб.

Присутня у судовому засіданні заінтересована особа - ОСОБА_2 проти встановлення факту належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документа, а саме: свідоцтва про право власності на житло (квартиру АДРЕСА_1 ), не заперечувала. У останнє судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вислухавши пояснення заявника, заінтересованої особи - ОСОБА_2 допитаної в якості свідка, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, встановив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено ст. 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Згідно вимог ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Як вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 05 серпня 1977 року складеного російською мовою, 05 серпня 1977 року російською мовою « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_6 » уклали шлюб, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась російською мовою « ОСОБА_8 », що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 29 січня 1980 року складеним російською мовою, згідно якого батьком останньої зазначений російською мовою « ОСОБА_5 », матір`ю російською мовою – « ОСОБА_1 ».

Як вбачається з свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням від 19 січня 1998 року №462 Органом приватизації житлового фонду ЗАТ «Харківський верстатобудівельний завод», квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно належить на праві приватної, спільної (сумісної) власності гр. ОСОБА_9 та членам його сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_10 .

При цьому, у зазначеному документі невірно зазначено прізвище заявника, а саме вказано « ОСОБА_4 », хоча згідно копії паспорту громадянина України, серії НОМЕР_3 виданим Фрунзенським РВ ХМУ УМВС України в Харківській обл., вірним є « ОСОБА_3 ».

Як вбачається з копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 виданого Фрунзенським РВ ХМУ УМВС України в Харківській обл. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 07 червня 1983 року.

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_2 станом на 02.03.2020 року зареєстрована ОСОБА_1 .

Згідно до Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадян України для виїзду за кордон» паспорт громадянина України є документ, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

16 липня 2005 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_12 » (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 від 16 липня 2005 року).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 помер, про що 07 лютого 2020 року складено відповідний актовий запис № 02 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 , видане 07 лютого 2020 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)).

Через невідповідність правовстановлюючого документу, а саме помилці при зазначенні прізвища ОСОБА_1 в свідоцтві заявник не в змозі прийняти спадщину після смерті чоловіка та користуватися, розпоряджатися належною їй частиною квартири.

З метою врегулювання цієї ситуації заявником було направлено запит від 10.02.2020 року до приватного акціонерного товариства «Харківський Верстатобудівний завод» про надання інформації.

Відповідно до відповіді приватного акціонерного товариства «Харківський Верстатобудівний завод», 26.01.1998 року орган приватизації житлового фонду ВАТ «Харківський верстатобудівельний завод» видав Свідоцтво про право власності на житло квартиру АДРЕСА_1 , на імя ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , ОСОБА_9 (основний квартиронаймач). На сьогодні у структурі АТ «ХАРВЕРСТ» такого органу не існує. Документи, які регламентують роботу вищезазначеного органу та визначають порядок оформлення приватизаційних документів, на підприємстві відсутні.

Крім того, допитана в судовому засіданні в якості свідка заінтересована особа - ОСОБА_2 , пояснила, що є донькою ОСОБА_1 та підтвердила факт належності останній правовстановлюючого документа, а саме: свідоцтва про право власності на житло - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , видане 21.01.1998 року згідно розпорядження №462 від 19.01.1998 року, в якому помилково зазначено прізвище матері як « ОСОБА_4 » замість вірного « ОСОБА_3 ».

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Оскільки факт належності вказаного документу заявнику встановлений в судовому засіданні, іншим способом заявник не має можливості усунути помилку правовстановлюючого документу, тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 81, 89, 247, 263, 265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Харківська міська рада, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення– задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уроженки с.Тишківка Добровеличківського району, Кіровоградської області, правовстановлюючого документа, а саме: свідоцтва про право власності на житло - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , видане 21.01.1998 року згідно розпорядження №462 від 19.01.1998 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платник податків НОМЕР_6 .

Заінтересована особа: Харківська міська рада, місцезнаходження: 61003м. Харків, пл. Конституції, 7, ідентифікаційний код юридичної особи: 04059243.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платник податків НОМЕР_7 .

Повний текст рішення виготовлено 24 грудня 2020 року.

Суддя О.М. Мартинова