Ухвала суду № 93863217, 28.12.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/18888/20

Провадження № 2/643/5186/20

УХВАЛА

28.12.2020

Суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення 210 000, 00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення 210 000, 00 грн.

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що реалізація особою права на подання позову до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Цивільного процесуального кодексу України щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї, недотримання яких має негативні наслідки для позивача, зокрема, передбачені статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України.

Тобто норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду так і учасників справи. Дане покладено в основу засад цивільного судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи один до одного так і до суду. Крім того, означена концепція направлена на уникнення можливості сторонам зловживання наданими їм процесуальними правами.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.

В даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статтям 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Частиною 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).

В силу приписів ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з 01.01.2020 року ставка судового збору за подання фізичною особою позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 210 000, 00 грн.

Таким чином, за звернення до суду з даним позовом позивач мав сплатити судовий збір в сумі 2 100, 00 грн.

Проте, всупереч вказаній нормі позивачем до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

За таких обставин, позивачу слід усунути вказані недоліки шляхом подання до суду оригіналу платіжного документа (квитанції, платіжного доручення тощо) про сплату судового збору у розмірі 2 100, 00 грн. за реквізитами рахунків для зарахування судового збору за подання позовної заяви до Московського районного суду м. Харкова (розміщені на офіційному веб-сайті Московського районного суду м. Харкова в розділі «Громадянам», рубрика «Судовий збір» (https://ms.hr.court.gov.ua/sud2027/gromadyanam/tax/): Отримувач коштів: УК Московськ/мХар Московськи/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999607; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA668999980313161206000020007; Код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Московський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 22.03.2019 року між ним та відповідачем було укладено Договір позики, відповідно до якого позивач передав у власність відповідачу грошові кошти в сумі 280 000, 00 грн., а відповідач зобов`язався повернути позивачу таку ж суму грошових коштів, еквівалентних 210 000, 00 грн. до 12.05.2020 року. Проте в зазначений строк відповідач грошові кошти не повернув.

При цьому, у позовній заяві позивач зазначив, що зазначені обставини підтверджуються доданими доказами, а саме договором позики від 22.03.2019 року.

Проте, всупереч вимог частини 5 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України позивачем до позовної заяви не надано договору позики від 22.03.2019 року, як і не надано доказів на підтвердження передачі відповідачу грошових коштів в сумі 210 000, 00 грн.

Частиною 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Вказані положення процесуального законодавства мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 2, 12 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, згідно з пунктом 2 частини 3 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Положеннями частини 2 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 49 Цивільного процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Комплексний аналіз вищевказаних норм процесуального права свідчить про те, що частиною 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України встановлено обов`язок саме позивача додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою позовною заявою та надати відзив на неї відповідно до статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Якщо відповідач забажає скористатися таким правом на подання відзиву, йому кореспондується відповідний обов`язок надіслати всім іншим учасникам судового розгляду копії відзиву (пункт 2 частини 5 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України) з метою забезпечення їх права ознайомитись з цим відзивом, в чому і полягає забезпечення в даному випадку рівності процесуальних прав та обов`язків сторін та інших учасників справи.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Однак, позивачем до позовної заяви не надано копії позовної заяви та копій всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не виконані вимоги частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України .

Згідно з частинами 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статтям 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання оригіналу платіжного документа (квитанції, платіжного доручення тощо) про сплату судового збору у розмірі 2 100, 00 грн. за реквізитами: УК Московськ/мХар Московськи/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999607; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA668999980313161206000020007; Код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

- подання всіх наявних в нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та на які позивач посилається у позовній заяві, зокрема договору позики від 22.03.2019 року та доказів передачі відповідачу грошових коштів в сумі 210 000, 00 грн., або зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою;

- подання примірнику позовної заяви з копіями всіх доданих до неї документів.

4. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя Н.В. Новіченко