Рішення № 93862761, 28.12.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"28" грудня 2020 р.

Справа № 642/3012/20

Провадження № 2/642/1109/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Шрамко Л.Л.,

за участю секретаря - Бондаренко В.П.,

представника позивача- Омельченка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові в спрощеному позовному провадженні в режимі відеоконференції за допомогою сервісу «EASYCON» цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач 15 червня 2020 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 55 475 грн., у тому числі: 29 989, 23 грн. – заборгованості за кредитом, 24 536 грн. 18 коп.- по відсоткам за користування кредитом, 950 грн. 00 коп.- пені, та судових витрат у справі.

В обґрунтування позову позивач вказує, що між сторонами було укладено кредитний №SAMABWFC00000372746 від 21.02.2016 року на підставі Анкети-заяви відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, та відповідачу видано кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до п.п. .1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент зменшити, змінити або анулювати кредитний ліміт. Підписання даного Договору є згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява разом з Умовами та Правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайді https: a-bank. com.ua/terms, складає кредитний договір, що підтверджується підписом у Анкеті-заяві. Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умовами та правилами надання банківських послуг.

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту) зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема, у виписці по Картрахунку згідно з п. 4.9 цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою з односторонньому порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.

Позивач свої зобов`язання за Договором та Умовами виконав в повному обсязі, та надав Відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором; згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг - у разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту, у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту, оплати Винагороди Банку.

Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Умов та правил на банківських послуг.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у порушення кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов`язання не виконав.

Згідно п. 2.1.1.4.2 Умов та правил надання банківських послуг, у разі порушення умов договору у разі виникнення Овердрафта Банк має право призупинити здійснення розрахунків по Картці (заблокувати Картку) та/або визнати Картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокове виконання боргових зобов`язань у цілому визначеній Банком частці у разі невиконання позичальником боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим Договором.

Згідно з 2.1.1.2.24 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні Клієнтом строків платежів за будь-яким з грошових зобов`язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов`язаний сплатити Банку штраф у відповідності до встановлених тарифів з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг, у разі виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн., включаючи зобов`язання, обумовлені п.п. 2.1.1.12.6.2., 2.1.1.12.8.1. Умов та правил, Клієнт сплачує Банку пеню, відповідно встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань по погашенню кредиту станом на 02.05.2020 року згідно з наданим розрахунком заборгованості у відповідача виникла заборгованість у загальній сумі 55 475 грн., у тому числі: 29 989, 23 грн. – заборгованості за кредитом; 24 536 грн. 18 коп.- по відсоткам за користування кредитом, 950 грн. 00 коп.- пені за період з 30 червня 2019 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 16 червня 2020 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

7 липня 2020 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив в позові відмовити. Зазначив, що кредитного договору з позивачем не укладав, та не приймав на себе жодних зобов`язань. Також зазначив, що йому зателефонувала особа, яка представилась співробітником АТ «Акцент-Банк» та повідомила його про створення спеціального депозитного рахунку, на якій він має перевести грошові кошти у сумі 17 599 грн. з обіцянкою їх повернення на рахунок в подальшому після операції виведення з депозиту У нього не виникло сумнівів у тому, що це був співробітник банку та він перевів вказані кошти з свого карткового рахунку АТ «Акцент-Банк». Зазначає, що у шахраїв була інформація про його особистий номер телефону, його особу, наявність рахунку в банку, рух коштів по рахунку та наявність кредитних коштів на карті. Вважає, що мали місце шахрайські дії з вини працівника позивача, тому вказана сума не може бути з нього стягнута. За його заявою щодо шахрайства проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Ухвалою суду від 16 липня 2020 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 у АТ «Акцент-Банк» витребувано в оригіналі наступні документи: Анкета-заява відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку; меморіальний ордер про переказ кредитних коштів (тіла кредиту) з карти відповідача 17.04.2019 року; кредитний договір № SAMABWFC00000372746.

22 липня 2020 року представник відповідачка ОСОБА_2 надала суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначила, що позивач не надав суду жодних первинних документів на підтвердження заборгованості відповідача, а саме виписок з особового рахунку. Надані ним документи не відповідають п. п.61, 62 Постанови Правління НБУ№ «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» від 04.07.2018 № 75,

10 серпня 2020 року на ухвалу суду позивач надав оригінал Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку ОСОБА_1 та виписку по його картковим рахункам.

17 серпня 2020 року представник позивача ОСОБА_3 надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач підписав Анкету-заяву та користувався кредитом, тому зобов`язаний повернути отримані кошти, сплатити проценти та пеню. Заперечення відповідача щодо перерахування грошових коштів у сумі 17 599 грн. не можуть бути прийняті до уваги, оскільки він проявив необережність. самостійно розголосив конфіденційну інформацію невідомій особі, та сам перерахував вказані грошові кошти на вказаний цією особою рахунок, у чому сам зізнався, та вини банку у цьому немає.

Представник відповідача ОСОБА_4 14 серпня 2020 року надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що розмір заборгованості відповідача не підтверджений документально. Крім того, не підтверджений факт видачі кредитної картки відповідачу, відкриття рахунку, руху грошових коштів. Крім того, відповідачу зателефонувала фізична особа, яка представилась співробітником Акціонерного товариства «Акцент-Банк» та повідомила, що AT «A-Банк» був створений спеціальний тимчасовий рахунок № НОМЕР_1 , на який ОСОБА_1 має перевести кошти в розмірі 17 599 грн., які після операції з виведення депозиту будуть повернуті на рахунок. Жодного сумніву щодо правдивості даної інформації у ОСОБА_1 не виникло, так як вище вказана особа в телефонній розмові надала інформацію про особистий номер телефону ОСОБА_1 , його особу, про наявність рахунку, відкритого в AT «A-Банк», рух коштів за рахунком та наявність грошових коштів на карті, а також суми особистих поповнень по карті особистими коштами. Після того як кошти не були повернуті на рахунок ОСОБА_1 звернувся до органів поліції. За даним фактом відкрито кримінальне провадження 12019220060000990, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, та проводиться досудове розслідування.

Ухвалою суду від 20 листопада 2020 року за клопотанням представника позивача надано час представнику позивача для надання суду детального розрахунку заборгованості відповідача, з зазначенням дати, сум внесених відповідачем грошових коштів за період з 21.02.2016 до цього часу, які зараховані банком в рахунок погашення процентів, розміру процентів.

Відповідач 14 серпня 2020 року подав клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи, посилаючись на те, що він не підписував Анкету-заяву, на підставі якої видана картка. В той же час він не оспорював факту отримання картки та користування нею, та пред`явив суду вказану картку, однак зазначив, що на виданій картці не зазначено, що вона кредитна, а зазначено, що вона «Універсальна».

Ухвалою суду від 20 листопада 2020 року у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи відмовлено, оскільки відповідач не заперечує, що отримав картку та користувався нею. Крім того, зазначає, що без його відому з картки шахрайським способом було зняті грошові кошти, та він з цього приводу звернувся до правоохоронних органів.

Враховуючи, що відповідач користувався карткою АТ «Акцент Банку», предметом доказування у даній справі є наявність заборгованості.

Враховуючи наведене, виходячи з предмету позову, надати оцінку запереченням відповідача, наданим доказам та правовідносинам сторін суд визнав можливим без проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 22 грудня 2020 року у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до винесення вироку у кримінальному провадженні №120192200600000990 відмовлено.

21 грудня 2020 року відповідач надав суду клопотання про звірку копій наданих представником позивача документів з оригіналами, а в разі їх відсутності просив відмовити в позові.

21 грудня 2020 року відповідач подав суду заяву, в якій зазначив, що у позивача відсутнє право на видачу кредитних карток. Так, з банківської ліцензії № 16 від 26.10.2011, виданої ПАТ «Акцент-Банк» вбачається, що позивач здійснює діяльність, на здійснення якої право у нього відсутнє, тому просив в позові відмовити.

10 грудня 2020 року представник відповідача ОСОБА_4 подав суду заяву, в якій зазначив, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не підтверджує існування боргу, оскільки не є первинним бухгалтерським документом, не є доказом наявності або відсутності договірних зобов`язань між сторонами. Крім того, зазначив, що особа, яка шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами та здійснила розголошення конфіденційної інформації та банківської таємниці, повинна повернути банку кредитні кошти в розмірі 17 599 грн. та відсотки за користування коштами. Відповідач повідомляв AT «Акцент Банк» про вчинення вказаних шахрайських дій, просив провести службове розслідування та не здійснювати нарахування відсотків, так як не оформлював кредитів.

22 жовтня 2020 року відповідач подав суду заяву про підроблений доказ та виключення документу з переліку доказів, а саме Анкету-заяву, посилаючись на те, що наданий банком документ не є оригіналом, є ксерокопією, без мокрої печатки, без його власного підпису, містить недостовірні відомості, та просив в позові відмовити в повному обсязі. Також зазначив, що позовні вимоги банку є нікчемними, кредитний договір не наданий.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2020 року за клопотанням представника позивача вирішено проводити судове засідання з участю представника позивача в режимі відеоконференції.

19 листопада 2020 року представник позивача ОСОБА_3 подав письмові заперечення, в яких зазначив, що відомості до Анкети-заяви, окрім даних паспорту, вносяться зі слів позичальника та не перевіряються, тому він міг надати любі дані. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що до 16 квітня 2019 року відповідач не допускав прострочення по поверненню кредитних коштів, тому проценти до цього періоду банком не нараховувались, а після цієї дати нараховані проценти відповідачем не сплачувались. Отже, у разі поповнення відповідачем рахунку грошові кошти були спрямовані на погашення кредиту, та жодних коштів на погашення процентів не залучалось. Також зазначив, що заперечення відповідача щодо перерахування грошових коштів у сумі 17 599 грн. не можуть бути прийняті до уваги, оскільки він проявив необережність та сам перерахував вказані грошові кошти за пропозицією невідомої особи, тому зобов`язаний повернути вказані кошти. Крім того, зазначив, що банком на Анкеті-Заяві використано факсиміле печатки відповідно до законодавства, та суду надано саме оригінал Анкети-заяви, а не копія, що необґрунтовано стверджує відповідач.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, пославшись на викладені в у відзиві та письмових поясненнях доводи. Зазначив, що кредитну картку він не брав, однак йому її надали, нав`язали, та він користувався нею. В даний час у нього картка * 4747, видана АТР «Акцент-Банком», яку він пред`явив суду. Також зазначив, що оригінал Анкети-заяви банком не надано, тому він заперечує, що підписував цей документ.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що відповідач отримав кредитну картку в ПАТ «Акцент-Банк» та користувався нею.

Повноваження позивача щодо надання послуг кредитування підтверджуються відомостями, що містяться у витягу з ЄДРПОУ від 020.06.2019, Банківській ліцензії № 16 від 09.10.2009 року, Статуті Акціонерного товариства «Акцент-Банк».

Суду надана Анкета-заява 21.02.2016 року від імені ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк, правонаступником якого є АТ «Акцент-Банк».

Заперечуючи проти наявності його підпису на Анкеті-заяві, відповідач не заперечував, що отримав картку АТ «Акцент-банк» «Універсальна» та пред`явив її суду.

На фотографії від 11.03.2016, наданої суду позивачем, зафіксований ОСОБА_1 , який тримає в руці банківську картку А-Банку (АТО «Акцент-Банк»).

Водночас, у Анкеті -заяві позичальника не зазначена сума кредитного ліміту, процентна ставка, пеня.

Матеріали справи містять витяг з Умов та правил надання банківських послуг, а також Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», які не підписані відповідачем.

З виписок по рахунку відповідача вбачається, що відповідачу були видані картки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , та № НОМЕР_4 , та надавались кредитні кошти..

Кредитною карткою *4747, строк дії якої до жовтня 2021 року, відповідач користувався з 23.07.2018 по 18.04.2019.

18.04.2019 відповідач звертався до позивача з заявою про те, що за пропозицією невідомої особи, яка представилась представником А -Банка, він перерахував грошові кошти зі своєї картки № НОМЕР_5 на вказаний цією особою рахунок, таким чином невідома особа шляхом шахрайства заволоділа його грошовими коштами в сумі 17 599 грн.

За заявою ОСОБА_1 за фактом заволодіння його грошовими коштами в сумі 17 599 грн. внесено відомості до ЄРДР 12019220060000990, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, та проводиться досудове розслідування. В заяві відповідач зазначив, що після телефонної розмови з особою, яка представилась співробітником АТ «Акцент-Банк», будучи введеним в оману, перерахував на вказаний цією особою рахунок вказані грошові кошти.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 02.05.2020 становить 55 475 грн., у тому числі: 29 989, 23 грн. – заборгованості за кредитом, 24 536 грн. 18 коп.- по відсоткам за користування кредитом, 950 грн. 00 коп.- пені.

Суд, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Позивач пред`явив вимоги про стягнення процентів за процентною ставкою 44,4% річних, посилаючись на укладання кредитного договору відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, а також Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна».

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

За змістом статей 525,526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до положень статей 610,611,625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов`язань.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ №Акцент-Банк»).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Отже, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за процентами, пеню.

У Анкеті-заяві базова процентна ставка за кредитом не визначена.

Крім того, у Анкеті-заяві не зазначені умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання та її розміру.

Належних та достовірних доказів, що відповідач прийняв на себе зобов`язання по сплаті процентів за вказаною позивачем процентною ставкою та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань позивач суду не надав.

Умови та Правила надання банківських послуг АТ «Акцент-банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.

Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження№ 14-131цс19).

Суд бере до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03 липня 2019 у справі № 342/180/17, оскільки спірні правовідносини та правовідносини, які були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, хоча і стосуються іншого відповідача, проте за характером є тотожними.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивачем було дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, зокрема, щодо порядку нарахування процентів за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1,6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог відповідно до вказаних положень, суд вважає, що нарахування відсотків та пені є необґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З виписки по рахунку вбачається, що відповідач фактично користувався кредитними коштами, поповнював рахунок, здійснював інші платежі та погашав заборгованість за кредитом, до 16 квітня 2019 року він не мав заборгованості по тілу кредиту, та проценти за користування кредитом не сплачував.

Відповідач не заперечував, що отримав кредитну картку АТ «Акцент-Банк» та користувався нею, розраховувався нею, поповнював рахунок. Саме він зафіксований на наданій суду позивачем фотографії з карткою в руці.

Більш того, він пред`явив суду банківську картку № НОМЕР_4 АТ «Акцент-Банку», строком дії до жовтня 2021 року, на якій зазначена «Універсальна».

Відповідно до ст. 3 ЦК України одної з загальних засад цивільного законодавства

справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За таких обставин посилання відповідача на те, що він не підписував Анкету-заву, не спростовує факту отримання ним кредитної картки, кредитних коштів та користування ними, а зазначені в Анкеті-заяві положення щодо ознайомлення його з Умовами та Правилами надання банківських послуг суд до уваги не приймає, незалежно від наявності його підпису на Анкеті-заяві.

Отже, кредитну картку відповідач отримав, грошовими коштами банку користувався та повинен повернути отримані грошові кошти.

Його посилання на те, що на картці повинно бути зазначено, що вона кредитна, а не «Універсальна», не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Так, відповідач розумів, що розраховується за придбані товари та послуги грошовими коштами, які йому не належать, що зобов`язує його повернути витрачені кошти.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідач не спростував, контррозрахунку суду не надав.

Положеннями ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Посилання відповідача на відсутність повноважень позивача на надання послуг кредитування спростовуються наданими позивачем доказами: витягом з ЄДРПОУ від 020.06.2019, Банківською

ліцензією № 16 від 09.10.2009 року, Статутом АТ «Акцент-Банк».

Щодо доводів відповідача щодо заволодіння його грошовими коштами у розмірі 17 599 грн. суд зазначає наступне.

Виходячи з наведених положень ст. 13 ЦПК України щодо розгляду справи в межах заявлених позовних вимог, суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є позовні вимоги банку про стягнення заборгованості з відповідача. З позовними вимогами до позивача про стягнення грошових коштів у розмірі 17 599 грн. відповідач не звертався. Відповідач не позбавлений права звернутись до суду з позовними вимогами до винної особи щодо стягнення вказаних грошових коштів у розмірі 17 599 грн.

Отже, стягненню з відповідача підлягає заборгованість за простроченим тілом кредиту станом на 02.05.2020 року у розмірі 29 989 грн. 23 коп. , в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. ч. 1,13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 102 грн. Позовні вимоги задоволені частково, а саме на 54,05% від суми заявлених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 136 грн. 10 коп., пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 3,4, 89, 141, 209, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (рахунок № НОМЕР_6 , МФО 307770, код за ЄДРПОУ 14360080, місце знаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11) заборгованість за кредитним договором №SAMABWFC00000372746 від 21.02.2016 року у розмірі 29 989 грн. 23 коп. (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 23 копійки), яка складається з заборгованості за кредитом у вказаній сумі.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (рахунок № НОМЕР_8 , МФО 307770, код за ЄДРПОУ 14360080, місце знаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 136 грн. 10 коп. (одна тисяча сто тридцять шість грн. 10 копійок).

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 28 грудня 2020 року.

Суддя Л.Л. Шрамко