Ухвала суду № 93861081, 28.12.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/16379/16-к

Провадження № 1-кп/638/154/20

28.12.2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Омельченко К.О.

при секретарі – Юрченко Д.С.

за участю прокурора – Подвашецького Д.В.

захисника – Клименко Р.Л.

обвинуваченої – ОСОБА_1

розглянувши обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новий Оскол, Белгородської області, Російської Федерації, громадянки України, росіянки, не одруженої, дітей на утриманні не має, без освіти, не працюючої, раніше не судимої, без місця реєстрації, яка фактично мешкала за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч.ч. 1,2,3 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває об*єднане кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч.ч. 1,2,3 ст. 190КК України з затвердженими обвинувальними актами по справі, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.11.2020р. обвинуваченій обрано запобіжний захід – взяття під варту до 02.01.2021.

Також в провадження Дзержинського районного суду передано кримінальне провадження № 12019220480002637 ( 638/14477/18 № 1-кп/638/1475/20) відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.ч. 2,4 ст. 190 КК України та кримінальне провадження № 12020220500001153 ( 639/6413/20 № 1-кп/638/1519/20) відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, які призначені до підготовчого судового засідання.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою.

Захисник та обвинувачена заперечували проти заявленого клопотання та просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Також обвинувачена ОСОБА_1 просила змінити запобіжний захід на домашній арешт, вказуючи на наявність в неї тяжких захворювань та неможливості отримати належну медичну допомогу в умовах тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При цьому слід враховувати, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення, свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка у кримінальному правопорушенні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Лабіта проти Італії», згідно якого, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Суди повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість , багато епізодична злочинна діяльність та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину, наявна можливість ухилення від явки до суду.

При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

Зі змісту КПК України вбачається, що перевірка обґрунтованості підозри під час досудового розслідування по кримінальному провадженню при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, а також продовження строків тримання під вартою під час досудового розслідування в повному обсязі покладається виключно на слідчого суддю, що постановляє відповідні ухвали.

А питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення та чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення під час судового розгляду кримінального провадження вирішуються судом тільки при ухваленні вироку, відповідно до ст.. 368 КПК України.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання обвинуваченої під вартою ґрунтується на вищевикладених обставинах, які свідчать про те, що не зменшилися раніше заявлені ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд вважає, що на теперішній час ризики, передбачені ст.. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу продовжують існувати, а тому продовжує строк тримання під вартою на 60 діб.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів, злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину, раніше не судима. На теперішні час останній було повідомлено про підозру у вчиненні ще декількох корисливих кримінальних правопорушень і обвинувальні акти передані до суду та перебувають на розгляді в суді. Крім того, ОСОБА_1 не працює, не має стабільного доходу, що свідчить про ризик вчинення нею повторних злочинів, родини не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних та сімейних зв`язків, не має постійного місця проживання та реєстрації, таким чином, суд приходить до висновку, що знаходячись на волі, обвинувачена може переховуватись від суду, та перешкодити встановленню істини у справі, вчинити нове кримінальне правопорушення.

Таким чином, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, та перешкодити встановленню істини у справі, що свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, тому достатніх підстав на теперішній час для заміни або скасування раніше обраного запобіжного заходу –у вигляді тримання під вартою, судом не вбачається.

Посилання обвинуваченої ОСОБА_1 на стан здоров`я та зазначення нею в клопотанні захворювань спростовуються наданими медичними даними, а саме: обвинувачена зазначає, що в неї наявний цироз печінки, однак відповідно до висновку УЗД зазначено, що печінка у розмірах не збільшена, контур рівний, чіткий, та інші захворювання не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема медичними даними, в тому числі в умовах ізоляції від суспільства; не зазначено про звернення останньої до адміністрації слідчого ізолятора про необхідність проходження нею лікування та відмови їй в наданні таких послуг або неможливість забезпечення необхідним в умовах установи.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватись в одне провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст.. 217 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що обвинуваченою за вказаними актами кримінального провадження є одна й та ж сама особа – ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне об`єднати зазначені акти в одне провадження.

Вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за необхідне відкласти призначення справи до судового розгляду, у зв`язку з неявкою потерпілих у судове засідання.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, приходить до висновку про відкладення підготовчого судового засідання.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 314-316,369 КПК України,

постановив:

Об`єднати кримінальне провадження № 12019220480002637 (638/14477/20 № 1-кп/638/1475/20) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.ч. 2, 4 ст. 190 КК України та кримінальне провадження № 12020220500001153 ( 639/6413/20 № 1-кп/638/1519/20) відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України з об*єднаним кримінальним провадженням ( 638/16379/16-к 1-кп/638/154/20) відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч.ч. 1,2,3 ст. 190 КК України – в одне провадження.

Вважати номер кримінального провадження – 638/16379/16-к 1-кп/638/154/20.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч.ч. 1,2,3,4 ст. 190 КК України строк тримання під вартою терміном на 60 діб, тобто до 26.02.2021 року.

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу.

Відкласти проведення підготовчого судового засідання за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч.ч. 1,2,3,4 ст. 190 КК України.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, обвинувачену, захисників та потерпілих.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня оголошення.

Головуючий Суддя: