
справа № 415/6469/20
провадження № 3/415/1719/20
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" грудня 2020 р. м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
В С Т А Н О В И Л А:
13 жовтня 2020 року о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , з якою проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу, висловлювався на адресу останньої грубою нецензурною лайкою, внаслідок чого завдав шкоди її психічному здоров`ю.
13 жовтня 2020 року об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись у громадському місці - в районі будинку № 84 по вул. Соборна, м. Лисичанська, висловлювався нецензурною лайкою в бік громадянки ОСОБА_2 , образливо чіплявся до неї, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
У судове засідання, призначене на 04 листопада 2020 року ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, повістка з рекомендованим повідомленням повернулася без вручення адресатові, у зв`язку з чим, Лисичанським міським судом були винесені постанови про здійснення приводу на 17 листопада 2020 року, 10 грудня 2020 року, які Національною поліцією виконано не було. Відповідно до пояснень працівників поліції на виконання приводу, прибувши за адресою, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: АДРЕСА_1 , вхідні двері квартири ніхто не відчинив, при спілкуванні з сусідом ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , останній повідомив, що по сусідству з ним дійсно проживає мати ОСОБА_1 з двома синами, яка при відвідуванні поліцейських двері квартири не відчинила, де може знаходитися він не знає, контактного номера телефону не має.
З метою з`ясування місця реєстрації ОСОБА_1 Лисичанським міським судом Луганської області було направлено запит на Управління адміністративних послуг у м. Лисичанську. Відповідно до наданої у відповідь довідки ЦНАП від 04.12.2020 місце реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України" (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Також у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарна Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров`я, оскільки вони пов`язані з форс-мажорними обставинами…Таким чином, неодноразова неявка позивача, яким було ініційовано судовий спір, без поважних причин у судове засідання цілком об`єктивно була розцінена судами, як зловживання сторони своїми процесуальними правами, що є неприпустимими.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративних справ відбудеться у Лисичанському міському суді, з моменту складання протоколів (13.10.2020) по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП та уникнення відповідальності за правопорушення.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На думку суду неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ч.1 ст.173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, за обставин, викладених у протоколі.
Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення серії ГР № 179613 та серії ГР № 179675, ОСОБА_1 від надання пояснень по суті правопорушення та підпису відмовився (а.с.1).
Відповідно до пояснень потерпілої ОСОБА_2 13 жовтня 2020 року приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , з яким вони сумісно проживають, вчинив з нею сварку, в ході якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, забирав її речі, у зв`язку з чим вона викликала працівників поліції.
З пояснень свідка ОСОБА_4 , вбачається, що 13.10.2020 приблизно о 10 годині 00 хвилин до неї звернулася її сусідка ОСОБА_2 з проханням про допомогу, оскільки ОСОБА_1 з яким вона сумісно проживає, погрожує їй фізичною розправою, висловлюється на її адресу нецензурною лайкою та забирає її речі (а.с.2).
В судовому засіданні була відтворена і досліджена відеозйомка з нагрудних камер співробітників патрульної поліції, що міститься на СD носії, з якої вбачається, що 13 жовтня 2020 року об 11 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , який знаходився у громадському місці – в районі будинку АДРЕСА_3 , висловлювався нецензурною лайкою в бік громадянки ОСОБА_2 , образливо чіплявся до неї, на попередження припинити правопорушення не реагував, в результаті у відношенні нього поліцейськими було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП.
Сім`я, згідно з положеннями ст. З Сімейного кодексу України, є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, органом поліції кваліфіковані правильно, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок яких була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.
Також, провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, органом поліції кваліфіковані правильно, оскільки він висловлювався нецензурною лайкою у громадському місці, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушника, суду надано не було.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив два правопорушення, суд вважає необхідним застосувати правила ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ст.173 КУпАП та ч.1 ст. 173-2 КУпАП: правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, відноситься до числа більш серйозних, тому адміністративне стягнення йому необхідно призначити в межах санкції ст. 173-2 КУпАП.
При накладенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: відомості про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутні.
Обставин, що згідно зі ст. 34, 35 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, з урахуванням характеру вчинених ним правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушника будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд не вбачає з вищевказаних причин.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 36, 40-1, ст.173,ч.1 ст.173-2, 221, 280, 284, 287-291, 294 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч.1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 15 (п`ятнадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 255 (двісті п`ятдесят п`ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави – у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.
Суддя: М.М.Старікова
Судове рішення № 93857748, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 10.12.2020. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 415/6469/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: