
Копія
Справа № 397/1535/20
н/п : 4-с/397/2/20
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
28.12.2020. Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Мирошниченко Д.В., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни, заінтересована особа – ТВТБ 10010/0135 Філії Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк»,-
В С Т А Н О В И В:
Скаржник звернувся до суду зі скаргою в якій просить визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Володимирівни щодо незняття арешту з грошових коштів на банківському картковому рахунку № НОМЕР_1 відкритому у ТВТБ №10010/0135 філії - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 та зобов`язати останню зняти арешт з вказаного рахунку.
Під час вивчення матеріалів скарги виявлено обставини, які свідчать про недодержання скаржником вимог, передбачених законом для звернення до суду з такими скаргами і, які перешкоджають її розгляду та дають підстави для залишення зазначеної скарги на бездіяльність державного виконавця без руху.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Крім того, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Розділ VІІ ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції .
Частиною першою ст. 450 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07.02.2014 (в частині, що не суперечить нормам ЦПК України, що діє з 15.12.2017, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, котрим ЦПК України викладено в новій редакції), скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України та містити відомості, перелічені ч. 4 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження».
У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання.
Таку ж позицію висловив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 № 14.
Крім того, справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 450 ЦПК України, за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Таким чином, скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, які передбачені положеннями ЦПК України.
Вивчивши матеріали скарги, вважаю, що скарга подана з порушенням вищевказаних вимог законодавства, виходячи з наступного.
Так, згідно ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Вимоги до скарги визначені і статтями 175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти .
У порушення вказаних вимог ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України скаржником не зазначено у скарзі стягувача, його місце знаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Крім того, скаржником у скарзі не зазначено вірне найменування особи, дії якої оскаржуються, а саме приватного виконавця. Так, у вступній частині скарги зазначено прізвище, ім`я та по батькові « ОСОБА_2 , а в прохальній частині – « ОСОБА_2 ». З доданої до скарги копії постанови про арешт коштів боржника від 24.01.2019 вбачається, що вірним прізвищем, ім`ям та по батькові приватного виконавця є - « ОСОБА_2 ». А також, скаржником у скарзі зазначено лише місцезнаходження приватного виконавця та вказано, що інші відомості невідомо, тоді як з відповіді останнього скаржнику від 10.12.2020 за вих. № 7506 відомі номери засобів зв`язку та адреса електронної пошти приватного виконавця. Однак, вказані відомості скаржником не зазначені в скарзі.
Як зазначено у ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що скаржнику необхідно уточнити суб`єктний склад сторін спору про оскарження бездіяльності приватного виконавця (зазначити стягувача), зазначити повне найменування усіх заінтересованих осіб та їх місцезнаходження, індекс, засоби зв`язку та вказати вірно прізвище, ім`я та по батькові приватного виконавця, бездіяльність якого оскаржується; додати до скарги її копії разом з доданими до неї документами для всіх осіб (в тому числі стягувача), оскільки відсутність таких документів не забезпечить учасникам справи рівні права щодо здійснення ними всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, відповідно до положень ст. 12 ЦПК України.
Крім того, відповідно до вимог 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у 10-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Скаргу на бездіяльність приватного виконавця подано до канцелярії суду особисто скаржником 24.12.2020.
Як зазначено у скарзі, скаржник випадково в листопаді 2020 дізнався про те, що на рахунки спеціального призначення не може бути накладено арешт, та скориставшись інтернетом підготував позовну заяву яку 23.11.2020 направив до Олександрівського районного суду Кіровоградської області. В суді він отримав інформацію, що має право на безоплатну правову допомогу, і одразу звернувся а консультацією юриста. Ознайомившись з його позовом, спеціаліст центру безоплатної правової допомоги порадив йому відкликати позовну заяву по причині того, що до неї він не долучив офіційну письмову відмову виконавця у знятті арешту. 25.11.2020 від його імені була направлена заява в адресу приватного виконавця з проханням зняти арешт з рахунку який має спеціальне призначення. Відповідь на свою заяву він отримав 15.12.2020 за вих. № 7507 від 10.12.2020, якою приватний виконавець відмовив йому у її задоволенні.
З доданої до матеріалів скарги ухвали Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 23.11.2020 встановлено, що 20.11.2020 ОСОБА_1 звертався до суду з позовом в якому просив зняти арешт з пенсійного рахунку № НОМЕР_1 відкритого у ТВТБ № 10010/0135 філії - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 . На підставі поданої ним заяви про відкликання позовної заяви останню було йому повернуто.
Як зазначалося вище, 25.11.2020 від імені скаржника була направлена заява в адресу приватного виконавця з проханням зняти арешт з рахунку який має спеціальне призначення, відповідь на яку він отримав 15.12.2020 за вих. № 7507 від 10.12.2020 та якою приватний виконавець відмовив йому у її задоволенні.
Однак, доказів отримання відмови приватного виконавця саме 15.12.2020 скаржником не надано.
Отже, враховуючи, що відмова державного виконавця датована 10.12.2020, тобто останнім днем подачі скарги було 21.12.2020, доказів, що скаржником отримано відмову саме 15.12.2020 до матеріалів скарги не додано, тому приходжу до висновку про те, що скаржником пропущено строк на звернення до суду з даною скаргою.
В силу ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Отже, скаржником не надано доказів звернення з відповідною скаргою у встановлені законодавством строки та не надано заяву про поновлення строку для подання скарги на бездіяльність приватного виконавця.
Пунктом 9 ст. 10 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
За нормами ст. 185 ЦПК України, враховуючи вимоги ч. 9 ст. 10 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, з наданням строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, скарга ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця має бути залишена без руху з наданням терміну для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 175, 177, 185, 260, 294, 448-450 ЦПК України, суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни, заінтересована особа – ТВТБ 10010/0135 Філії Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» - залишити без руху.
Скаржнику надати строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку неусунення вказаних недоліків скарга буде визнана не поданою та повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: /підпис/ Д.В. Мирошниченко
Згідно з оригіналом.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Судове рішення станом на ____20___ набрало законної сили.
Оригінал судового рішення знаходиться у матеріалах справи №397/1535/20.
Суддя Олександрівського районного суду
Кіровоградської області ___Д.В.Мирошниченко
Копію засвідчено ______20___.
Судове рішення № 93857462, Олександрівський районний суд Кіровоградської області було прийнято 28.12.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 397/1535/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: