Рішення № 93856324, 28.12.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3444/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомПриватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО", 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, код 31650052 доТовариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", 61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99 А-3, код 31236795 про стягнення 99 000,00 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" суми страхового відшкодування в розмірі 99 000,00 грн за договором страхування власників наземних транспортних засобів №АО/0881335.

Судові витрати в сумі 2 102,00 грн сплаченого судового збору просить також стягнути з відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2020, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 17.09.2018 було роз`яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву вх. №26673 від 16.11.2020, в якому він заперечує проти вимог позивача.

Позивачем надано відповідь на відзив відповідача на позовну заяву вх. № 27243 від 23.11.2020.

Заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву відповідачем не надавалося.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №6347638-02-10-00 від 15.03.2019 року, за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Jaguar XJ, д.р.н. НОМЕР_1 .

03.01.2020 р. в с. Стоянка Київської обл. сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю автомобіля Jaguar XJ, д.р.н. НОМЕР_1 та автомобіля Volkswagen Passat, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Києво-Святошинсього районного суду Київської обл. від 12.03.2020 року особою, винною у скоєнні ДТП, є ОСОБА_2 , яку було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується . сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника (п. 4 Договору страхування). Кошторис збитків складається на момент настання страхового випадку на підставі рахунку СТО, обраної Страхувальником (п. 16.3.1 Договору страхування).

Відповідно до рахунку СТО вартість відновлювального ремонту складає 235 326,56 грн.

Згідно із ст. 25 Закону України «Про страхування», умов Договору, на підставі заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування ПрАТ «СК «ВУСО» було здійснено перерахування грошових коштів на рахунок СТО у розмірі 229 246,56 грн. (з рахунку СТО було виключено П. 52 - Огляд автомобіля дефектовка у розмірі 1 080,00 грн., та франшизу відповідно до умов Договору у розмірі 5 000,00 грн), що підтверджується страховим актом № 2000441-1 від 13.02.2020 року, платіжними дорученнями № 4436 від 14.02.2020 р. та № 4296 від 13.02.2020 р.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України «Про страхування» до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Отже, після виплати страхового відшкодування у Позивача виникло право вимоги до винної особи на відшкодування суми понесених матеріальних витрат.

Відповідно до інформації, ЄЦБД МТСБУ, що цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача - ТОВ "МСК" за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/0881335 (надалі - Поліс), за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.

Статтею 528 ЦК України передбачено, що виконання обов`язку може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не виникає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону N 1961-IV, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна або сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.

04.03.2020 року ПрАТ «СК «ВУСО» направило на адресу Відповідача претензію з вимогою про відшкодування суми понесених збитків за вих. № 1748, яку було залишено Відповідачем без задоволення.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика) фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

ПрАТ «СК «ВУСО» звернулося до ТОВ «Експертно - Асистуюча Компанія «Фаворит» для визначення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Jaguar XJ, д.р.н. НОМЕР_1 . Відповідно до Звіту про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу № 22020 від 02.10.2020 р. коефіцієнта фізичного зносу (Ез) автомобіля JaguarXJ, д.р.н. W-4427Fдорівнює 0,70.

Згідно з п. 2.4. Методики вартість матеріального збитку визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Тобто, матеріальний збиток, це вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу.

Відповідно до п. 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (Сврз) та величини ВТВ за формулою

Сврз = Ср + См + Сс х (1 - Ез)

де: Сврз - вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (матеріальний збиток), грн.;

Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт ,грн.;

См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;

Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Ез - значення коефіцієнта фізичного зносу.

Згідно із рахунком № ПАсС-0001700 від 29.01.2020 р.:

Ср. (п.25- 51,53,54) = 41 364,00 грн.;

См (п.1) = 11 037,60 грн.;

Сс (п.2 - 24) = 181 844,96 грн..

Тоді за формулою:

Сврз - 41 364,00 + 11 037,60 + 181 844,96* (1 - 0,70) = 106 955,09 грн.

Відповідно до Полісу АО/0881335 (надалі - Поліс), за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.

В п. 9.1 ст. 9 Закону зазначено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Оскільки, сума Сврз перевищує суму ліміту відповідно до Полісу, то Страховик відповідає в межа ліміту.

Відповідно до ст. 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Отже, за даним страховим випадком сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню на користь ПрАТ «СК «ВУСО» з Відповідача становить 99 000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає, що Акт виконаних робіт № ПАсС-000713 від 25.03.2020 р. не містить підпису замовника, через це даний документ немає юридичної сили та доказовості, оскільки, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

З цих заперечень відповідача суд зазначає, що відповідно до ст. 853 ЦК України, згідно з якою прийняти роботи підрядника - це обов`язок, а не право замовника. Замовник повинен прийняти виконану підрядником роботу, оглянути її та в разі виявлення відступів від умов договору чи інших недоліків негайно заявити про це підряднику. Якщо замовник не зробить такої заяви, він надалі втрачає право посилатися на ці відступи та недоліки.

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Вищий господарський суд у п. 6 Оглядового листа від 18.02.13 р. № 01- 06/374/2013 зазначив, що відмова замовника підписувати акт сама по собі не звільняє його від обов`язку прийняти й оплатити виконані роботи. При цьому підрядник не повинен вчиняти жодних дій, аби схилити замовника до підписання акта, а має лише констатувати факт такої відмови.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 29.03.2018 у справі № 910/7545/16, від 24.04.2018 у справі № 911/830/17 від 29.05.2018 у справі № 910/30902/15.

Крім того, у разі не підписання замовником акту, якщо у нього були зауваження щодо виконаних робіт, він зобов`язаний був надати мотивовану відмову від підписання даного акту у зв`язку з цією підставою, проте останнім цього зроблено не було, за таких підстав акт вважається дійсним, тому є первинним документом, що засвідчує факт виконання робіт.

Щодо посилання Відповідача, що станом на день подання відзиву не надходили Фотоматеріали пошкодженого автомобіля та документи, що підтверджують вину страхувальника за договором АО №0881335.

Як вбачається з пояснень позивача, він не спростовує того, що дійсно, 22.10.2020 р. від останнього був отриманий запит на електронну пошту з текстом «Просимо Вас надати фото тз. Jaguar, д.н. W-4427F, заява на виплату вих. 1748 від 04.03.20 р. Справа ТДВ "МСК" 17033».

З наданих суду доказів, вбачається, що 23.10.2020 р. Позивачем була надана відповідь на запит, в якій міститься посилання на пошкодженого автомобіля Jaguar XJ, д.р.н. НОМЕР_1 .

Більше того, в тексті Заяви на виплату страхового відшкодування на суму 229 246,56 грн. № 1748 від 04.03.2020 р. було вказано, що Фото пошкодженого транспортного засобу в електронному вигляді знаходяться на Google диску, посилання на диск https://drive.google.com/drive/mv-drive . Логін: vusoorr@gmail.com, Пароль: llvusoll, Папка: 89.

Також, Позивач не заперечує , що 29.10.2020 р. отримав від Відповідача запит № 5179 від 23.10.2020 р. в якому просить надати докази, що підтверджують вину страхувальника за договором АО №0881335. Однак, відповіді на даний запит не було надано, так як 22.10.2020 р. на адресу Відповідача Позивачем була відправлена позовна заява № 7492/1 з додатками, серед яких копія протоколу про адміністративне правопорушення з додатками та копія постанови Киево-Святошинсього районного суду Київської обл. від 12.03.2020 року. згідно з якою особою, винною у скоєнні ДТП, є ОСОБА_2 (страхувальник за договором АО №0881335), яку було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Інших судових витрат позивачем заявлено не було.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99 А-3, код 31236795) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, код 31650052) - 99 000,00 грн страхового відшкодування та 2 102,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Учасники справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО", 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, код 31650052.

Відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", 61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99 А-3, код 31236795.

Повне рішення складено "28" грудня 2020 р.

Суддя С.А. Прохоров