Ухвала суду № 93855337, 28.12.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

28 грудня 2020 року Справа № 915/1544/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промхімскло” (54018, м. Миколаїв, проспект Богоявленський, буд. 47, кв. 3)

до відповідачів:

1) Територіальне управління Державного Бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаїв (54020, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 9)

2) Прокуратура Миколаївської області (54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 28)

про: відшкодування шкоди

17.12.2020 до Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява № 15-12 від 15.12.2020, згідно якої позивач просить суд:

1. Стягнути з Державної казначейської служби України на користь ТОВ “Промхімскло” на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, і прокуратури Миколаївської області, що обмежують його права у розмірі:

- 14 200,00 грн сплачених адвокату Беліку В.Г. за подання юридичної допомоги,

- 100 000,00грн моральної шкоди

за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку.

2. Стягнути з Державної казначейської служби України на користь ТОВ “Промхімскло” вартість витрат у сумі 7 000,00 грн, що буде сплачена адвокату Беліку В.Г. у зв`язку з поданням юридичної допомоги при розгляді в суді справи про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, і прокуратури Миколаївської області, що обмежують його права за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається зокрема на приписи ст.ст. 3, 6, 8, 19, 55, 64, 68, 129 Конституції України; ст.ст. 3, 6, 11-16, 1166, 1176 ЦК України; ст.ст. 1, 2, 3, 4, 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"; ст. 3 Закону України "Про судовий збір"; ст.ст. 1-5, 10-12, 28, 42-44, 48-50, 76-84, 95, 96, 175-177, 184, 274-279 ЦПК України.

Даній справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 915/1544/20.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2020 автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю у справі № 915/1544/20 – Смородінову О.Г.

Ухвалою суду від 21.12.2020 року задоволено заяву судді Смородінової О.Г. про самовідвід від розгляду справи № 915/1544/20.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №167 від 22.12.2020 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/1544/20 між суддями.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2020 року, головуючим суддею для розгляду справи №915/1544/20 визначено суддю Семенчук Н.О.

Судом встановлено наступне.

Позивач зазначає відповідачами Територіальне управління Державного Бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаїв та Прокуратуру Миколаївської області.

Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути грошові кошти саме з Державної казначейської служби України.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Отже, згідно прохальної частини позовних вимог, позовні вимоги пред`явлені саме до Державної казначейської служби України.

Параграфом 3 "Територіальна юрисдикція (підсудність)" Глави 2 "Юрисдикція" ГПК України (ст. 27-31) передбачено правила територіальної юрисдикції (підсудності), в тому числі виключної підсудності справ.

Приписами ст. 29 ГПК України врегульовано підсудність справ за вибором позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.

Отже, виходячи із комплексного аналізу положень ст.ст. 30, 31 ГПК України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки ГПК України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Відповідно до абз. 3 п. 20.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24 жовтня 2011 року № 10 якщо відповідачем у справі є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, то така справа у будь-якому разі підлягає розгляду у господарському суді міста Києва.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну казначейську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року № 215 Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

У даній справі позивач фактично пред`являє вимоги до Державної казначейської служби України (центральний орган виконавчої влади). Тобто, в силу ч. 5 ст. 30 ГПК України в спірному випадку має місце виключна підсудність спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що господарський суд Миколаївської області не може розглядати спір, в якому пред`явлено вимоги до Державної казначейської служби України, оскільки розгляд таких спорів віднесено до компетенції господарського суду міста Києва в силу положень ч. 5 ст. 30 ГПК України.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) є підставою для скасування судового рішення відповідно до приписів ст. 279 ГПК України.

Керуючись статтями 30, 31, 232-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Справу №915/1544/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Промхімскло” про стягнення з Державної казначейської служби України на користь ТОВ “Промхімскло” на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, і прокуратури Миколаївської області, що обмежують його права у розмірі: - 14 200,00 грн сплачених адвокату Беліку В.Г. за подання юридичної допомоги, - 100 000,00грн моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку - передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 44-в, м. Київ, 01030).

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 255 ГПК України.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.12.2020 року.

Суддя Н.О. Семенчук