Ухвала суду № 93854133, 23.12.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

23.12.2020 Справа № 905/1653/20

За позовомФізичної особи-підприємця Ковтун Олени Миколаївнидо Шиліної Олени Борисівнипростягнення 940 880,00 грн та звернення стягнення на предмет іпотеки Суддя Хабарова М.В.

Секретар судового засідання Романенко С.А.

від позивача Сокольська О.О.

від відповідача Моїсеєнко К.О., Поддашкіна О.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Ковтун Олена Миколаївна звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Шиліної Олени Борисівни про стягнення заборгованості за договором про надання траншу №401.44242/FW401.504 від 30.12.2013, укладеного на підставі рамкової угоди №FW401.504 від 29.10.2012 у розмірі 940880,00 грн, з яких: 900000,00 грн - заборгованість за капіталом, 40880,00 грн - заборгованість за процентами. Крім того, позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за договором про надання траншу №401.44242/FW401.504 від 30.12.2013, укладеного на підставі рамкової угоди №FW401.504 від 29.10.2012, в сумі 940880,00 грн, з яких: заборгованість за капіталом 900000,00 грн та заборгованість за процентами 40880,00 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок загальною площею 243,2 кв.м., житловою площею 84,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна 84531014141, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Шиліній Олені Борисівні (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на праві власності та перебуває в іпотеці Фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Михайлівни (реєстраційний номер облікової ставки картки платника податків НОМЕР_2 ) відповідно до договору іпотеки №FIL.101951-ІД1 від 21.06.2013 до договору від 29.10.2018 про відступлення прав за договором іпотеки №FIL.101951-ІД1 від 21.06.2013, шляхом продажу предмету іпотеки Фізичною особою-підприємцем Ковтун Оленою Миколаївною (реєстраційний номер облікової ставки картки платника податків НОМЕР_2 ) з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу, в тому числі нотаріального укладання договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному в договорі іпотеки, а саме 754960,00 грн, будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення фізичною особою-підприємцем Ковтун Оленою Миколаївною (реєстраційний номер облікової ставки картки платника податків НОМЕР_2 ) всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. При цьому, позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за договором про надання траншу №401.44242/FW401.504 від 30.12.2013, укладеного на підставі рамкової угоди №FW401.504 від 29.10.2012, в сумі 940880,00 грн, з яких: заборгованість за капіталом 900000,00 грн та заборгованість за процентами 40880,00 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку загальною площею загальною площею 0,1 га, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1414170500:01:001:0746, за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, с.Святогірськ, пров. Незалежності (провулок 1 Травня), що належать відповідачу та перебувають в іпотеці позивача відповідно до договору іпотеки №FIL.101951-ІД1 від 21.06.2013 до договору від 29.10.2018 про відступлення прав за договором іпотеки №FIL.101951-ІД1 від 21.06.2013, шляхом продажу предметів іпотеки Фізичною особою-підприємцем Ковтун Оленою Миколаївною з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу, в тому числі нотаріального укладання договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному в договорі іпотеки, а саме 185920,00 грн, будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення фізичною особою-підприємцем Ковтун Оленою Миколаївною (реєстраційний номер облікової ставки картки платника податків НОМЕР_2 ) всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.10.2012 між Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та Фізичною особою-підприємцем Шиліною Оленою Борисівною було укладено рамкову угоду №FW401.504 від 29.10.2012, на підставі якої 30.12.2013 між Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та Фізичною особою-підприємцем Шиліною Оленою Борисівною укладено договір про надання траншу №401.44242/FW401.504 від 30.12.2013. 21.06.2013 між Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки №FIL.101951-ІД1 для забезпечення повного виконання основних зобов`язань та вимог іпотекодержателя, за якою іпотекодавець передав у іпотеку нерухоме майно. 29.10.2018 між Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та Фізичною особою-підприємцем Ковтун Оленою Михайлівною було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким банк відступив новому кредитору, а новий кредитор прийняв право вимоги, що належать первісному кредиторові за рамковою угодою №FW401.504 від 29.10.2012 та укладеними на її підставі договором про надання траншу №401.44242/FW401.504 від 30.12.2013 та договором іпотеки №№FIL.101951-ІД1 від 21.06.2013. Оскільки, відповідач не виконав зобов`язання за рамковою угодою №FW401.504 від 29.10.2012 та за укладеним на її підставі договором про надання траншу №401.44242/FW401.504 від 30.12.2013, яке забезпечене іпотечним майном відповідно до договору іпотеки №FIL.101951-ІД1 від 21.06.2013, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1653/20, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 09.12.2020.

07.12.2020 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог та залишення без розгляду двох позовних вимог, у якій останній просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання траншу №401.44242/FW401.504 від 30.12.2013, укладеним на підставі Рамкової угоди №FW401.504 від 29.10.2012, у розмірі 15571392,24 грн, з яких: заборгованість за капіталом у розмірі 14904016,25грн, заборгованість за процентами у розмірі 667375,99 грн. Крім того, позивач просить суд відстрочити позивачу сплату судового збору у розмірі 219457,70 грн до ухвалення судового рішення у справі №905/1653/20, оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу останнього за попередній календарний рік. Також, позивач просить суд залишити без розгляду дві позовні вимоги, а саме в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання траншу №401.44242/FW401.504 від 30.12.2013, укладеного на підставі Рамкової угоди №FW401.504 від 29.10.2012, в сумі 940880,00 грн з яких: заборгованість за капіталом 900000,00 грн та заборгованість за процентами 40880,00 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки- житловий будинок та земельну ділянку загальною площею 0,1га, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1414170500:01:001:0746, за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, м. Святогірськ, пров. Незалежності, що належить Шиліній Олені Борисівні.

В судовому засіданні 09.12.2020 судом відкладено вирішення питання щодо прийняття заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог та залишення без розгляду двох позовних вимог, яку було подано до суду 07.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.12.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 15.12.2020.

В підготовчому засіданні 15.12.2020 оголошено перерву до 23.12.2020.

16.12.2020 на електронну пошту суду від позивача надійшли письмові пояснення.

21.12.2020 до суду від відповідача надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.11.2020 про відкриття провадження у справі №905/1653/20, у якій заявник просить скасувати вказану ухвалу суду та прийняти нову, якою у відкритті провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Миколаївни до Шиліної Олени Борисівни про стягнення 940880,00 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити, у зв`язку з тим, що даний позов підлягає розгляду судом загальної юрисдикції за місцем реєстрації відповідачки.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.12.2020 повернуто ОСОБА_1 апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.11.2020 у справі №905/1653/20, оскільки ухвала Господарського суду Донецької області від 16.11.2020 про відкриття провадження у справі до переліку, наведеного у ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, не входить, а тому не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Представник позивача в підготовче засідання, призначене на 23.12.2020, з`явився в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу EasyCon.

Представники відповідача в підготовче засідання, призначене на 23.12.2020, з`явились.

23.12.2020 до суду від відповідача надійшли:

- заява про закриття провадження у справі №905/1653/20 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України;

- заява про відкладення підготовчого засідання та продовження строків підготовчого провадження;

- клопотання про продовження строків підготовчого провадження в порядку ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України;

- заява про долучення правової позиції Верховного Суду під час вирішення питання відстрочення сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір»;

- письмові пояснення правова позиція на спростування доводів Фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Миколаївни про відстрочення сплати судового збору та надання доказів суттєвої суперечності заяви та письмових пояснень щодо відстрочення сплати судового збору в справі №905/1653/20.

Крім того, представником відповідача подано заяву про оголошення перерви у підготовчому засіданні, у зв`язку із зайнятістю представника 23.12.2020 у кримінальній справі та судовому засіданні у Фрунзенському районному суді м. Харкова 23.12.2020 о 13:30.

В судовому засіданні, представники сторін надали пояснення стосовно заяви про відстрочення сплати судового збору та закриття провадження у справі. Представники відповідача підтримали клопотання про закриття провадження у справі, наполягали на його задоволенні та заперечували проти відстрочення сплати судового збору. Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі та підтримав подану заяву про збільшення розміру позовних вимог і клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Розглянувши в підготовчому засіданні 23.12.2020 заяву ОСОБА_1 про закриття провадження у справі №905/1653/20 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України суд зазначає наступне.

У заяві про закриття провадження у справі відповідач зазначає, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства оскільки предмет позовних вимог, а саме звернення стягнення на предмет іпотеки, наданий під забезпечення виконання рамкової угоди з банком на підставі договору іпотеки нерухомого майна, який був укладений не з Фізичною особою-підприємцем, а з громадянкою ОСОБА_1 . Крім того, відповідач зазначає, що власником нерухомого майна - житлового будинку, що становить предмет спору, згідно даних Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обтяження є також громадянка Шиліна Олена Борисівна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Суть спору у даній справі полягає у стягненні з відповідача заборгованості за договором про надання траншу №401.44242/FW401.504 від 30.12.2013, укладеного на підставі рамкової угоди №FW401.504 від 29.10.2012 між Публічним акціонерним товариством «Про Кредит Банк» та Фізичною особою-підприємцем Шиліною Оленою Борисівною за укладеним на її підставі договором про надання траншу №401.44242/FW401.504 від 30.12.2013, яке забезпечене іпотечним майном відповідно до договору іпотеки №FIL.101951-ІД1 від 21.06.2013 та які 29.10.2018 відступлені первісним кредитором на користь нового кредитора - Фізичній особі-підприємцю Ковтун Олені Миколаївні на підставі договору про відступлення права вимоги за рамковою угодою №FW401.504 від 29.10.2012 та за укладеним на її підставі договором про надання траншу №401.44242/FW401.504 від 30.12.2013 та договором про відступлення прав за договором іпотеки №FIL.101951-ІД1 від 21.06.2013.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

За змістом ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, іпотекою, як різновидом застави нерухомого майна.

Відповідно до положень ст.ст. 572, 575, 626 Цивільного кодексу України та Закону України «Про іпотеку» іпотека є двостороннім правочином, якій укладається з метою забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

Таким чином, іпотека укладається для забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01.07.2020 у справі №243/11349/18 (провадження 22-ц/804/2587/20), яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного суду від 18.08.2020 та постановою Верховного Суду від 27.10.2020, закрито провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Миколаївни до Шиліної Олени Борисівни про стягнення заборгованості за договором та звернення стягнення на предмет іпотеки та роз`яснено позивачу його право на звернення з вказаним позовом до Господарського суду Донецької області.

Вказана ухвала прийнята з урахуванням правових висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц, від 02.10.2018 у справі №910/1733/18.

Крім того, у вказаній справі Верховний Суд у своїй постанові від 27.10.2020 також погодився з висновками Слов`янського міськрайонного суду Донецької області в ухвалі від 01.07.2020 та зазначив, що у цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18), від 19 березня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18). Велика Палата Верховного Суду додатково звертає увагу на те, що положення пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України пов`язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не з об`єднанням позовних вимог до боржника у забезпечувальному зобов`язанні з вимогами до боржника за основним зобов`язанням, а з тим, що сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці».

Таким чином, суд вважає, що спір щодо юрисдикції у вказаній справі відсутній, оскільки постановою Верховного Суду від 27.10.2020 по справі №243/11349/18 (провадження 22-ц/804/2587/20) висловлено свою позицію та висновки останнього є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції в силу приписів ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з викладеним, заява відповідача про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

Розглянувши в підготовчому засіданні 23.12.2020 заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та залишення без розгляду двох позовних вимог, подану 07.12.2020 та викладене у ній клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі №905/1653/20, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

Згідно з ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем дотримано вимоги ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, а саме надано докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Серед основних засад (принципів) господарського судочинства є принцип диспозитивності, який визначено у такому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Нормативне визначення принципу диспозитивності надає право учаснику справи вільно розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності, що у свою чергу кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України.

Звернення до суду із позовними вимогами, як і залишення їх без розгляду, є формою реалізації прав позивача, а відтак залишення їх без розгляду, а саме в частині двох позовних вимог (в рахунок погашення заборгованості, звернути стягнення на предмет іпотеки житловий будинок та земельну ділянку), не суперечить діючому законодавству України та не порушує чиї-небудь права і інтереси.

За таких обставин, враховуючи, що заява містить саме вимогу щодо залишення двох позовних вимог без розгляду в частині - в рахунок погашення заборгованості, звернути стягнення на предмет іпотеки житловий будинок та земельну ділянку, вона приймається судом, що у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення без розгляду позовних вимог в цій частині.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2020 року становить 2102,00грн.

Як вбачається з поданої позивачем заяви, останнім визначено ціну позову у розмірі 15571392,24 грн.

Отже, з огляду на встановлену в п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за зазначені позовні вимоги судовий збір у розмірі 233570,88 грн (15571392,24 х 1,5/100) та відповідно доплачено до заяви про збільшення розміру позовних вимог судовий збір у розмірі 219437,68 грн (233570,88 грн (сума судового збору за розгляд майнових вимог у сумі 15571395,24 грн) - 14133,20 грн (сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви у первісній редакції).

Однак, заявником не додано доказів сплати судового збору.

Водночас в заяві про збільшення розміру позовних вимог та залишення без розгляду двох позовних вимог позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі №905/1653/20.

У обґрунтування поданого клопотання заявник послався на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача Фізичної особи-підприємця Ковтун О.М. за попередній календарний рік. Крім того, позивач зазначив про те, що є одинокою матір`ю, яка має дитину віком до чотирнадцяти років.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз вказаної правової норми дає підстави зазначити, що сплату судового збору може бути відстрочено, розстрочено з огляду на суб`єктний склад заявника (п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону) та предмет позову (п. 3 ч. 1 ст.8 Закону). До суб`єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення сплати судового збору, відносяться лише фізичні особи, предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд бере до уваги, що звертаючись до суду з позовною заявою Ковтун О.М. діє як фізична особа підприємець у справі №905/1653/20 зі статусом суб`єкта господарювання, а не як фізична особа, як це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

В той же час, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 по справі №753/16525/16-ц Верховний Суд визначив співвідношення понять фізичної особи та фізичної особи - підприємця та їх правового статусу, зокрема, фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

З огляду на викладене, статус фізичної особи підприємця нерозривно пов`язаний із фізичною особою.

В той же час, право суду звільнити від сплати судового збору або зменшити його розмір закон пов`язує з встановленням чітко визначеного переліку обставин, до яких, серед іншого, віднесено випадки, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.

Той факт, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік підтверджується доданою до матеріалів справи податковою декларацією платника єдиного податку - Фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Михайлівни за 2019 рік.

Посилання відповідача на те, що позивачу належить на праві власності Ѕ бази відпочинку батьків з дітьми «Лісові котеджі» «Шервуд», не спростовує наданих позивачем доказів, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції)» від 16.12. 1992, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Белле проти Франції» від 04.12.1995, заява № 23805/94, Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

З огляду на те, що заява позивача про збільшення розміру позовних вимог відповідає вимогам, ст. ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду вказану заяву Фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Михайлівни та задовольнити її клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі №905/1653/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадку, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Задля досягнення всіх цілей підготовчого провадження, для надання можливості учасникам судового процесу надати усі зібрані докази, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, задля дотримання принципів рівності та змагальності сторін, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача та відкласти підготовче засідання.

Згідно з ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Враховуючи те, що строк підготовчого провадження спливає, з метою виконання завдання підготовчого провадження, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача про продовження строку підготовчого провадження по справі та продовжити строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Керуючись ст. ст. 12, 46, 119, 121, 165,176, 177, 178, 181, 230, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі №905/1653/20 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

2. Прийняти до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та залишення без розгляду двох позовних вимог, подану 07.12.2020.

3. Клопотання Фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Миколаївни про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі №905/1653/20 задовольнити.

4. Відстрочити Фізичній особі-підприємцю Ковтун Олені Миколаївні сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі №905/1653/20.

5. Клопотання ОСОБА_1 про продовження строків підготовчого провадження в порядку ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України задовольнити.

6. Продовжити строк підготовчого провадження у справі № 905/1653/20 на 30 днів.

7. Відкласти підготовче засідання у справі на 20.01.2021 о 15:00. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Донецької області за адресою: 61022, м. Харків, пр-т Науки, 5, зал № 105. Явку представників визнати обов`язковою.

8. Запропонувати відповідачу надати суду до 12.01.2021 письмові пояснення (заперечення) по суті позовних вимог з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, поданої 07.12.2020, письмові пояснення (заперечення) з доданими документами повинні бути направленні позивачу одночасно з надісланням (наданням) до суду.

9. Звернути увагу учасників справи, що відповідно до ст. 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя М.В. Хабарова