Рішення № 9385203, 23.03.2009, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа №2-350/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2009 р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді Болоніної М. Б.

при секретарі Шараповій О.О..

за участю прокурора Селецького А.А.

представника позивача Молочок А.О.

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільногірську цивільну справу за позовом прокурора м. Вільногірськ в інтересах Вільногірської центральної міської лікарні до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілого від злочину,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся прокурор м. Вільногірська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілого від злочину, в якому зазначає, що 14.09.2006 р. відповідач, керуючи автомобілем ВАЗ-2107, скоїв зіткнення з велосипедом під керуванням потерпілого ОСОБА_3, в результаті чого потерпілому було спричинено середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, які викликали тривалий розлад його здоров'я.

Своїми діями відповідач скоїв злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В зв'язку з спричиненими тілесними ушкодженнями в результаті дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача потерпілий ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у Вільногірський центральній міській лікарні з 14.09.2006 р. по 26.09.2006 р. в хірургічно-травматичному відділенні (12 ліжкоднів).

20.11.2008 р. за постановою Вільногірського міського суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст. 286 КК України закрито на підставі ст. 46 КК України та ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за примиренням винного з потерпілим.

Витрати, пов'язані із стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_3 у хірургічно-травматичному відділенні Вільногірської ЦМЛ, згідно представленої довідки, складають 447 гр. 45 коп., які прокурор просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні прокурор підтримав позов.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, суду пояснив, що ОСОБА_3 знаходився у лікарні на стаціонарному лікуванні 12 ліжкоднів, витрати на його лікування складаються із нарахувань на заробітну плату медичного персоналу, вартості харчування та медикаментів, довідка відображає фактичні затрати лікарні на лікування потерпілого.

Відповідач позов визнав частково, заперечував проти задоволення позову в частині стягнення з нього витрат на харчування в сумі 42, 84 гр. та медикаменти в сумі 128, 07 гр.. суду пояснив, що він і його батько носили потерпілому ОСОБА_3 в лікарню продукти харчування, батько передав ОСОБА_3 250гр. на придбання медикаментів.

Вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідка, дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, в тому числі постанову Вільно гірського міського суду від 20.11.2008 р. про закриття кримінальної справи відносно відповідача (ар.с. 3-4), довідку Вільногірської ЦМЛ з розрахунком витрат на лікування ОСОБА_3 (ар.с. 5), медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_3, оглянуту у судовому засіданні, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В судових засіданнях по розгляду справи знайшли своє підтвердження обставини, викладені у позовній заяві.

Заперечення відповідача проти позову суд знаходить неспроможними, оскільки вони не знайшли свого підтвердження і суперечать іншим зібраним по справі доказам.

Так, з пояснень відповідача та показань свідка ОСОБА_5 , його батька, виходить, що батько відповідача декілька разів носив потерпілому харчування, а також передав 250гр. для придбання знеболювальних препаратів, але доказів того, що ці кошти дійсно витрачені потерпілим на придбання ліків, суду не надано, у листку лікарських призначень, який міститься у медичній карті ОСОБА_3, зазначено, що йому було призначено і виконано щоденне дієтичне харчування, введення знеболювальних препаратів та антибіотиків.

ст. ст. 28, 93-1 КПК України та ст. 1206 ЦК України передбачають, що кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, стягуються з особи, яка скоїла злочин, тобто існують всі підстави для відшкодування витрат на лікування потерпілого за рахунок відповідача.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судовий збір (держмито) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 208, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст. 1206 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов прокурора м. Вільногірськ в інтересах Вільногірської центральної міської лікарні до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілого від злочину, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вільногірськ Дніпропетровської обл., який працює у ТОВ «Вільногірське скло», зареєстрований та мешкає у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Вільногірської центральної міської лікарні (р/р 35427003010463, код ОКПО 01987907, ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) 447 гр. 45 коп. у відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір (державне мито) в сумі 51 гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи для Вільногірського міського суду в сумі 30 гр.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірській міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення строку, встановленого на подачу апеляційної скарги.