Рішення № 93850716, 23.12.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1232/20

Провадження № 2/209/685/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Замкової Я.В.

за участі секретаря - Швець О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 12.11.2013 року в розмірі 10558,50 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 12.11.2013 рокуОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 12000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. Позивачем 11.08.2017 року була направлена претензія кредитора до Другої Кам`янської державної нотаріальної контори. 08.09.2017 року позиваем було отримано нотаріальну відповідь, що із заявою про прийняття спадщини чи відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 спадкоємці не зверталися. Вважають, що спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 . 30.09.2019 року позивачем було направлено лист-претензію спадкоємцю ОСОБА_1 про повернення заборгованості померлого ОСОБА_2 , але ніяких дій не було виконано. Станом на 01.12.2019 року прострочена сума тіла кредиту позичальника перед банком за кредитним договором б/н від 12.11.2013 року становить 10558,50 гривень. На підставі наведеного позивач просить суд позов задовольнити.

12 червня 2020 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

26.10.2020 року ухвалою суду витребувано з Другої Кам`янської Державної нотаріальної контори завірену копію спадкової справи відносно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Сторони у судове засідання не з`явилися, представник позивача у позовній заяві, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнав повністю, просив відмовити в задоволенні позову, оскільки спадщину від батька не отримував та спадкове майно після нього відсутнє.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши надані суду письмові докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до укладеного договору б/н від 12.11.2013 рокуОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 12000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом (а.с. 18-39).

ІНФОРМАЦІЯ_3 позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, актовий запис № 270 від 28.03.2017 року (а.с. 40).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 13-17), станом на 01.12.2019 року заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем становила 10558,50гривень.

Позивачем за вих. № SAMDN52000118792988 від 26.07.2017 року була направлена претензія кредитора до Другої Кам`янської державної нотаріальної контори (а.с. 43).

08.09.2017 року позиваем було отримано відповідь Другої Кам`янської державної нотаріальної контори, що із заявою про прийняття спадщини чи відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 спадкоємці не зверталися.

Також, як встановлено судом з матеріалів спадкової справи № 469/2017, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на теперішній час ніхто із спадкоємців до нотаріальної контори не звертався, за Інформацією зі Спадкового реєстру - спадкове майно у м. Кам`янське відсутнє.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (ст.1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у ч. 3, 4 ст. 1268 та в ст. 1269 ЦК України.

Так, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України «Оформлення права на спадщину»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу, суд, за позовом кредитора, накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Системне тлумачення ст. 16 та ч. 2 ст. 1282 ЦК України, дозволяє зробити висновок, що: по-перше, норма ч. 2 ст. 1282 ЦК України є спеціальною у площині захисту прав кредиторів спадкодавця у межах спадкових правовідносин, в якій передбачено належний спосіб захисту прав кредиторів спадкодавця; по-друге, до відносин між кредитором і спадкоємцями позичальника не повинні застосовуватися норми закону, які врегульовують загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов`язань, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі (пред`явлення в судовому порядку вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором).

Аналіз ч. 2 ст.1282 ЦК України свідчить про те, що задоволення вимоги кредитора до спадкоємців позичальника шляхом сплати грошових коштів, можливе лише в позасудовому порядку.

Судовий спосіб захисту порушеного права кредитора, у разі відмови спадкоємців від погашення боргу, полягає у пред`явленні до спадкоємців позову про накладення стягнення на майно.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено судом, позивачем не було надано суду належних доказів, що після смерті ОСОБА_2 залишилось будь-яке спадкове майно та його син ОСОБА_1 претендує або отримав у натурі певне спадкове майно.

Окрім цього відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В п.32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», роз`яснено, що при вирішенні спорів щодо виконання зобов`язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Аналіз зазначеного законодавства дає підстави для висновку, що спадкоємці боржника за кредитним зобов`язанням зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, у випадку пред`явлення у передбачений законом строк кредитором вимог до спадкоємців, що прийняли спадщину.

Проте, позивачем не доведені факт наявності спадкового майна і факт отримання відповідачем майна спадкодавця та вартість цього майна для задоволення вимог кредитора.

Оскільки позивачем не було доведено передачі відповідачу як спадкоємцю в натурі спадкового майна чи наявність спадкового майна на яке претендує відповідач, тому за таких обставин, суд, вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача після смерті його батька не можуть бути задоволені.

Крім цього, суд звертає увагу на недоведеність заявлених позивачем вимог в частині розміру заборгованості, оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 про що було відомо позивачу (а.с. 43), заборгованість обчислена позивачем через 2 роки після його смерті станом на 30.09.2019 року і 01.12.2019 року (а.с. 15-17), а до суду позивач направив позов через три роки 24.07.2020 року (а.с. 58).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вулиця Грушевського, будинок 1Д, місто Київ, 01001, адреса для листування: вулиця Набережна Перемоги будинок 50, місто Дніпро, 49094, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення –23 грудня 2020 року.

Суддя Я.В. Замкова