Рішення № 93846969, 15.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року справа №380/6661/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого – судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача Зеленіна С.С., відповідача Шишкіної Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» (далі - позивач, ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ») звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №1311 від 09.07.2020 «Про накладення штрафу на ТОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)».

Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю оскаржуваної постанови, відсутністю доказів та доводів на підтвердження порушення позивачем Ліцензійних умов, висновки про що ґрунтуються на припущеннях відповідача. Вважає незрозумілими підстави застосування до товариства штрафних санкцій. З посиланням на пункт 1 частини першої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» та Закон України «Про ціни і ціноутворення» заперечує наявність у діях товариства порушень щодо продажу на балансуючому ринку закуплених обсягів електроенергії зі значними втратами для компанії, стверджуючи, що зниження ціни є законним правом електропостачальника. Додатково зазначає, що для належного здійснення заходу державного нагляду (контролю) та оформлення її результатів, контролюючому органу необхідно було розробити уніфіковану форму акта перевірки та оприлюднити на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження. Відсутність відомостей про затвердження та оприлюднення уніфікованої форми акта свідчить про протиправність процедури проведення позапланової перевірки та за відсутності підстав за зверненням ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ», який не є належним суб`єктом звернення для ініціювання такої перевірки. Заперечує вчинення ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» будь-яких порушень та вважає оскаржувану постанову №1311 незаконною, протиправною, такою, що не відповідає критеріям законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Згідно із статтею 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки в даному випадку стало обґрунтоване звернення юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав, а саме звернення ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ». Зазначає, що перевіркою встановлено здійснення ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» продажу електричної енергії без фактичної її наявності на конкретну торгову годину, а дефіцит електричної енергії, що виник від продажу електричної енергії у обсягах більших, ніж обсяги закупівлі, покривався за рахунок купівлі електричної енергії на балансуючому ринку. Наявність у ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» значної різниці між обсягами купівлі та продажу електричної енергії за звітні місяці свідчать про недотримання вимог щодо необхідності забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії, а також об`єктивного та достовірного складення графіків одиниць постачання/споживання електричної енергії та дотримання зазначених графіків. Щодо уніфікованої форми акта, зазначає, що згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення, зокрема заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг. Тому вимоги частини п`ятнадцятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо обов`язку посадових осіб органів державного нагляду (контролю) при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) використовувати виключно уніфіковані форми актів, не розповсюджуються на заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг. Крім того, зазначає, що не заслуговують на увагу суду твердження позивача про те, що Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428 не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України, оскільки відповідно до частини шостої статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення НКРЕКП не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою від 25.08.2020 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України), була залишалася без руху, позивачу надавався час на усунення недоліків позовної заяви. Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 04.09.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 30.09.2020.

Підготовче засідання, призначене на 30.09.2020, відкладено до 21.10.2020 за клопотанням представника відповідача.

Представником відповідача 08.10.2020 (вх.№51473) подано відзив на позовну заяву.

Представником позивача 19.10.2020 (вх.№53555) подано відповідь на відзив

Представником відповідача 21.10.2020 (вх.№9367ел) та 27.10.2020 (вх.№55560) подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину, пов`язаного із запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Представником відповідача 27.10.2020 (вх.№55567) подано заперечення на відповідь на відзив.

Підготовче засідання, призначене на 21.10.2020, відкладено до 18.11.2020.

Ухвалою суду від 18.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09.12.2020.

Судове засідання, призначене на 09.12.2020, відкладено до 15.12.2020.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) 26.04.2019 за номером 14151020000047232.

Видами діяльності ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ», згідно з даними Реєстру є торгівля електроенергією (основний), є розподілення електроенергії та передача електроенергії.

Постановою НКРЕКП від 04.06.2019 №945 ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

НКРЕКП прийнято Постанову №1033 від 03.06.2020 про проведення позапланових виїзних перевірок дотримання Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) деякими ліцензіатами, серед яких значиться ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ».

Перевірці підлягало дотримання, зокрема ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1467, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1468 та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1469, у частині питань, необхідність яких стала підставою для здійснення цього заходу.

Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» стали звернення ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» від 31.01.2020 №01/17-273, від 04.02.2020 №01/17-331, від 07.02.2020 № 01/17-393, від 11.02.2020 №01/17-455 та від 28.05.2020 №01/17-1209 щодо випадків можливого маніпулювання деякими учасниками РДН та ВДР у грудні 2019 року - лютому 2020 року, зокрема подання заявок на купівлю-продаж електричної енергії за заниженими цінами, заявок на продаж електричної енергії, обсяги якої фактично попередньо не купувались на ринку двосторонніх Договорів, та/або у виробників електричної енергії, та/або імпортувалися, а також заявок на купівлю електричної енергії, обсяги яких не підтверджені укладеними договорами із споживачами електричної енергії та/або учасниками ринку тощо, зокрема, ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ», що мали місце 30, 31 січня, 01, 02 та 04 лютого 2020 року.

На підставі постанови від 03.06.2020 №1033 НКРЕКП видано посвідчення від 03.06.2020 №202 на проведення позапланової виїзної перевірки ліцензіата ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ».

Позаплановий захід шляхом проведення виїзної перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу на ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» за адресою: 79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 4 було проведено у період з 04 по 09 червня 2020 року НКРЕКП в особі начальника відділу НКРЕКП у Львівській області Червінчака Ф.С., головних спеціалістів відділу НКРЕКП у Львівській області Шишкіної Н.Є., Брик М.В. та Даць Р.З., у присутності директора ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» Романчука В.І.

За результатами позапланової виїзної перевірки складено акт від 09.06.2020 №161, який розміщено на офіційному веб-сайті НКРЕКП (режим доступу: https: //www.nerc.gov.ua/data/filearch/Catalog8/akty_elektro/2020/09.06.2020/Akt-Elektryka_Ukrainy_09.06.2020-161.pdf).

Як вбачається із акта перевірки, позаплановою виїзною перевіркою встановлено ряд порушень ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» постанови НКРЕКП «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)» від 27.12.2017 № 1468 (далі – Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)) та постанови НКРЕКП «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу» від 27.12.2017 № 1469 (далі – Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу), а саме

- вимог підпункту 15 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу щодо обов`язку ліцензіата при підготовці та/або подачі заявок (пропозицій) на ринку електричної конкуренції на ринку та підпункту 17 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу щодо обов`язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії, зокрема Правил поведінки на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, що є додатком 7 до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308, зокрема:

підпункту 2 пункту 2.4 глави 2 щодо обов`язку учасників ринку «на добу наперед» (далі – РДН)/внутрішньодобового ринку (далі – ВДР) не займатися діяльністю, що може призвести до маніпулювання ринком;

підпункту 4 пункту 1.12.3 глави 1.12 розділу 1 Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308 (далі – Правила №308) щодо подання учасником РДН/ВДР заявок на торги, що дають сигнали, які мають ознаки маніпулювання на ринку, стосовно попиту, пропозиції та/або цін на електричну енергію на РДН/ВДР;

- вимог підпункту 12 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) щодо обов`язку ліцензіата при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися організаційних вимог, зокрема здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії та підпункту 19 пункту 2.2 Постанови №1468 щодо обов`язку ліцензіата при підготовці та/або подачі заявок (пропозицій) на ринку електричної енергії не вчиняти дії, які можуть призвести до маніпулювання цінами або до інших спотворень конкуренції на ринку.

Висновки про вказані порушення ґрунтуються на тому, що ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» 30, 31 січня 2020 року та 01, 02, 04 лютого 2020 року здійснило подачу заявок на ринку «на добу наперед» із цінами, що нижче цін, що склались на ринку «на добу наперед» у розрахункові періоди попередніх днів та відповідних торгових днів без закупівлі цих обсягів електричної енергії за двосторонніми договорами та на внутрішньодобовому ринку.

Відповідно, такі заявки на продаж із ціною, що нижче цін, що склались на ринку «на добу наперед» у розрахункові періоди попередніх днів та відповідних тортових днів, без закупівлі цих обсягів електричної енергії за двосторонніми договорами та на внутрішньодобовому ринку дають неправдиві чи такі, що вводять оману, сигнали щодо пропозиції, попиту або ціни продукту, якого така заявка стосується.

Також перевіркою встановлено порушення:

- підпункту 15 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу щодо обов`язку ліцензіата при підготовці та/або подачі заявок (пропозицій) на ринку електричної енергії не вчиняти дії, які можуть призвести до маніпулювання цінами або до інших спотворень конкуренції на ринку та підпункту 17 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу щодо обов`язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії, зокрема Правил № 308, а саме:

- підпункту 4 пункту 1.12.3 глави 1.12 розділу 1 Правил № 308 щодо подання учасником РДН/ВДР заявок на торги, що дають сигнали, які мають ознаки маніпулювання на ринку, стосовно попиту, пропозиції та/або цін на електричну енергію на РДН/ВДР;

- пункту 3.1.5 глави 3.1 розділу III Правил № 308 щодо обов`язку учасників РДН/ВДР зазначати в заявках торгову зону для продажу або купівлі електричної енергії відповідно до місцезнаходження точок відпуску/імпорту та/або відбору/експорту електричної енергії.

Висновки про вказані порушення ґрунтуються на тому, що ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» подавало заявки на купівлю електричної енергії, зокрема 31 січня 2020 року, в торгову зону Бурштинського енергетичного острова (далі – БуОС) за відсутності кінцевого споживача.

ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ», не погоджуючись із встановленими в акті від 09.06.2020 №161 порушеннями, направило 12.06.2020 за вих.№01-12/06 на ім`я голови НКРЕКП заперечення щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ», в яких зазначило про необґрунтованість та безпідставність описаних в акті перевірки порушень.

Також ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» двічі 08.07.2020 за вих.№01-08/07 та 27.07.2020 за вих.№01-27/07 направляло на адресу НКРЕКП заяви щодо фальсифікації даних акту від 09.06.2020 №161.

Постановою НКРЕКП від 09.07.2020 №1311 «Про накладення штрафу на ТОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)» постановлено накласти на ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» штраф у розмірі 85 000 грн за порушення підпункту 12 пункту 2.2 глави 2 Постанови №1468 та підпункту 17 пункту 2.2 Постанови №1469.

Постанова НКРЕКП №1311 від 09.07.2020 «Про накладення штрафу на ТОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)» є предметом оскарження у даній справі з підстав необґрунтованості та такої, що порушує права товариства як ліцензіата у сфері торгівлі, розподілення та передачі електроенергії.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі – Закон №1540-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1540-VIII НКРЕКП (далі – Регулятор) є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Мета, форми діяльності Регулятора та його основні завдання визначено статтею 3 Закону №1540-VIII, відповідно до якої Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень врегульовано статтею 14 Закону №1540-VIII, відповідно до частин першої та другої якої засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Відповідно до частини шостої статті 14 Закону №1540-VIII рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України.

Згідно до частин восьмої та дев`ятої статті 14 Закону №1540-VIII рішення Регулятора, крім тих частин рішень, що містять таємну інформацію, підлягають оприлюдненню протягом п`яти робочих днів з дня їх прийняття на офіційному веб-сайті Регулятора.

Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Особливості здійснення державного контролю на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг визначено статтею 19 Закону №1540-VIII, згідно з якою Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Під час здійснення державного контролю Регулятор має право:1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Відповідно частини сьомої статті 19 Закону №1540-VIII підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є:

- подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;

- обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав;

- обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;

- перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;

- перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Статтею 22 Закону №1540-VIII передбачено, що суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені Законами України «Про електроенергетику», «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище (далі – Закон № 2019-VIII).

Відповідно до наданих в статті 1 1 Закону № 2019-VIII термінів, вони вживаються у таких значеннях:

7) балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;

12) відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів;

14) внутрішньодобовий ринок електричної енергії (далі - внутрішньодобовий ринок) - сегмент ринку електричної енергії, на якому купівля-продаж електричної енергії здійснюється безперервно після завершення торгів на ринку «на добу наперед» та впродовж доби фізичного постачання електричної енергії;

17) двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу;

18) диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки;

19) договір купівлі-продажу електричної енергії на внутрішньодобовому ринку - договір, укладений в електронній формі між оператором ринку та учасником внутрішньодобових торгів на купівлю-продаж електричної енергії за результатами внутрішньодобових торгів, відповідно до якого здійснюється одночасне прийняття учасниками внутрішньодобових торгів прав та зобов`язань з купівлі-продажу електричної енергії за результатами проведення відповідних внутрішньодобових торгів;

20) договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (далі - договір на ринку «на добу наперед») - договір, укладений в електронній формі між оператором ринку та учасником торгів «на добу наперед» на купівлю-продаж електричної енергії за результатами торгів «на добу наперед», відповідно до якого здійснюється одночасне прийняття учасником торгів «на добу наперед» і оператором ринку прав та зобов`язань з купівлі-продажу електричної енергії за результатами проведення відповідних торгів «на добу наперед»;

54) оператор ринку - юридична особа, яка забезпечує функціонування ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках.

Місце оператора ринку у системі функціонування ринку електричної енергії визначені статтею 51 Закону № 2019-VIII, відповідно до якої оператор ринку забезпечує функціонування ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, а також здійснює організацію купівлі-продажу електричної енергії для доби постачання на підставі ліцензії.

Оператор ринку створює організаційні, технологічні, інформаційні та інші умови для здійснення регулярних торгів за правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, укладання і виконання договорів та розрахунків за ними, зокрема визначає уповноважений банк або клірингову установу.

Відповідно до частини 3 статті 51 Закону № 2019-VIII оператор ринку:

1) забезпечує рівні умови участі на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку;

2) реєструє учасників ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, забезпечує ведення та оприлюднення відповідного реєстру;

3) забезпечує дотримання учасниками ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку вимог щодо надання гарантій виконання фінансових зобов`язань відповідно до правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку;

4) визначає за результатами торгів на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку обсяги купівлі-продажу електричної енергії учасників ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, ціни на електричну енергію, фінансові зобов`язання учасників торгів на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку;

5) створює умови для забезпечення розрахунків за куплену/продану електричну енергію, зокрема шляхом запровадження клірингу;

6) надає повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду відповідно до правил ринку;

7) оприлюднює інформацію щодо торгів на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, зокрема про ціни та обсяги купівлі-продажу електричної енергії, та іншу інформацію в обсягах та строки, визначені правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку;

8) надає учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

9) надає Регулятору інформацію, необхідну для здійснення ним функцій і повноважень, встановлених законодавством;

10) забезпечує конфіденційність інформації, отриманої від учасників ринку, що використовується ним для виконання своїх функцій на ринку електричної енергії та становить комерційну таємницю, відповідно до вимог законодавства, а також забезпечує конфіденційність інформації щодо своєї діяльності, розкриття якої може надавати комерційні переваги учасникам ринку;

11) здійснює інші функції, передбачені цим Законом, правилами ринку та правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.

Згідно до частини 7 цієї статті оператор ринку має інші повноваження, права та обов`язки, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії передбачена статтею 77 Закону № 2019-VIII, відповідно до частини першої якої учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Частиною другою цієї статті визначено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема:

1) порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності;

2) недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Серед санкцій, які можуть застосовуватися до відповідних учасників ринку у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії, частиною третьою статті 77 Закону № 2019-VIII передбачено штраф.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої цієї ж статті Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах:

від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню:

б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню;

в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Глава 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу містить вимоги щодо провадження ліцензіатом господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, підпунктом 17 пункту 2.2 якого встановлено обов`язок дотримання ліцензіатом таких організаційних вимог: для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308 затверджено Правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку (далі – Правила № 308), відповідно до підпункту 1.1.1. яких Правила визначають взаємовідносини, що виникають між учасниками ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку (далі - учасник РДН/ВДР) та оператором ринку (далі - ОР), а також визначають порядок реєстрації учасників РДН/ВДР, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (далі - РДН) і внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), порядок організації та проведення торгів РДН і торгів ВДР, порядок визначення ціни на електричну енергію, проведення розрахунків на РДН і ВДР, визначення вартості послуг ОР та порядок їх оплати, розкриття інформації та оприлюднення інформації, порядок врегулювання спорів між ОР та учасниками РДН/ВДР, порядок внесення змін до цих Правил.

Відповідно до пункту 1.12.1. розділу 1.12. Спостереження за роботою РДН/ВДР Правил № 308, Правила поведінки на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку (далі - Правила поведінки) є обов`язковими для виконання всіма учасниками РДН/ВДР (додаток 7 до цих Правил).

1.12.2. Правила поведінки встановлюють вимоги щодо поведінки учасників РДН/ВДР під час здійснення ними торгових операцій на РДН та ВДР та направлені на забезпечення:

1) попередження негативного впливу на процес формування цін на РДН та ВДР;

2) дотримання учасниками РДН/ВДР принципів добросовісної конкуренції на РДН та ВДР;

3) ефективної інформаційної взаємодії учасника РДН/ВДР та ОР під час спостереження ОР за роботою РДН/ВДР;

4) повідомлення учасником РДН/ВДР ОР щодо будь-яких проявів недобросовісної конкуренції та дій, направлених на маніпулювання цінами на РДН/ВДР, що здійснені іншими учасниками РДН/ВДР;

5) відповідальності учасника РДН/ВДР за порушення Правил поведінки.

Згідно з вимогами пунктів 1.12.3 та 1.12.7 Правил №308 оператор ринку здійснює постійне спостереження за роботою РДН та ВДР та поведінкою учасників РДН/ВДР у процесі участі на торгах, зокрема щодо:

- порушення вимог Правил щодо подання заявок на торги;

- подання заявок на торги з ціновими показниками, що відрізняються від цінових показників у поданих заявках попередніх періодів (у тому числі протягом року);

- випадків одночасного подання на торги різними учасниками РДН/ВДР заявок на продаж або купівлю електричної енергії з однаковими цінами та обсягами;

- подання учасником РДН/ВДР заявок на торги, що дають сигнали, які мають ознаки маніпулювання на ринку, стосовно попиту, пропозиції та/або цін на електричну енергію на РДН/ВДР;

Оператор ринку з метою встановлення факту зазначених дій має право звертатись до правоохоронних органів та повідомляти Регулятора.

Структурний підрозділ оператора ринку, що здійснює функції щодо спостереження за роботою РДН та ВДР та поведінкою учасників РДН/ВДР, зобов`язаний, зокрема негайно повідомити органи Антимонопольного комітету України та Регулятора про виявлення порушення учасниками РДН/ВДР цих Правил, випадків фактичного та/або потенційного негативного впливу дій та/або бездіяльності учасників РДН/ВДР на результати торгів.

Згідно з пунктом 4.9.2 Правил №308 учасники ринку зобов`язані передати планові графіки одиниць постачання/споживання оператору системи передачі для області, де розміщені одиниці відпуску та/або одиниці відбору: 1) графік відпуску/відбору за відповідними одиницями; 2) графіки резервів за відповідними одиницями, що можуть бути задіяні протягом періоду, на який подаються графіки.

Відповідно до пункту 1.10.2 Правил №308 учасники РДН/ВДР несуть відповідальність за порушення цих Правил відповідно до Закону, а також відповідають за неналежне виконання зобов`язань за договорами про участь у РДН та ВДР та про купівлю-продаж електричної енергії на РДН/ВДР відповідно до умов таких договорів.

Відповідно наданого у пункті 92 статті 1 Закону № 2019-VIII тлумачення, трейдер - суб`єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу за договором постачання електричної енергії споживачу;

Згідно із статтею 54 № 2019-VIII господарська діяльність з перепродажу електричної енергії (трейдерська діяльність) на ринку електричної енергії підлягає ліцензуванню у разі відсутності у суб`єкта господарювання інших ліцензій, обов`язкових для провадження діяльності на ринку електричної енергії.

Статтею 55 Закону № 2019-VIII визначено обов`язок трейдерів, зокрема, дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з трейдерської діяльності та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а також укладати договори, обов`язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів.

Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1468 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності).

Відповідно до пункту 1.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) господарська діяльність з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) на ринку електричної енергії підлягає ліцензуванню у разі відсутності у суб`єкта господарювання інших ліцензій, обов`язкових для провадження діяльності на ринку електричної енергії.

У разі наявності інших ліцензій, обов`язкових для провадження діяльності на ринку електричної енергії, трейдерська діяльність здійснюється без отримання ліцензії на право здійснення трейдерської діяльності з одночасним дотриманням вимог цих Ліцензійних умов.

Глава 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) містить вимоги щодо провадження ліцензіатом господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), підпунктом 12 пункту 2.2 якого встановлено обов`язок дотримання ліцензіатом таких організаційних вимог: здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.

ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» вказує на відсутність передбачених частиною сьомою статті 19 Закону №1540-VIII підстав для призначення і проведення позапланової виїзної перевірки, стверджуючи про те, що ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» не є юридичною особою, за зверненням якої Регулятор призначає позапланову виїзну перевірку.

Суд вважає такі доводи позивача безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до передбаченого Законом № 2019-VIII місця ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» на ринку електричної енергії, оператор ринку створює організаційні, технологічні, інформаційні та інші умови для здійснення регулярних торгів за правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, тобто на тих ринках, де проводило свою діяльність ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ», а також має інші повноваження, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Звернення до Регулятора від 31.01.2020 №01/17-273, від 04.02.2020 №01/17-331, від 07.02.2020 № 01/17-393, від 11.02.2020 №01/17-455 та від 28.05.2020 №01/17-1209 з інформацією щодо випадків можливого маніпулювання деякими учасниками РДН та ВДР, серед яких був і позивач, у грудні 2019 року - лютому 2020 року, стало результатом здійснення ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» постійного спостереження за роботою РДН та ВДР та поведінкою учасників РДН/ВДР у процесі участі на торгах.

Поведінка ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» як учасника РДН та ВДР 30, 31 січня, 01, 02 та 04 лютого 2020 року давала підстави ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» розцінювати таку як порушення Правил поведінки.

Порушення окремими учасниками РДН та ВДР Правил поведінки унеможливлює рівні умови участі на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення яких покладено на ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» відповідно до частини 3 статті 51 Закону № 2019-VIII

Вказане в сукупності дає підстави стверджувати про обґрунтованість звернення ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» як юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики, її законних прав та відповідно про наявність у відповідача передбаченої частиною сьомою статті 19 Закону №1540-VIII підстави для призначення і проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ».

Щодо доводів позивача про те, що відсутність відомостей про затвердження та оприлюднення уніфікованої форми акта свідчить про протиправність процедури проведення позапланової перевірки, суд зазначає таке.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» 19.12.2019 №394-IX (далі - Закон №394-IX) частину другу статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» доповнено словами «державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг».

При цьому, відповідно до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №394-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 8 розділу І, який набирає чинності через два місяці з дня опублікування цього Закону.

Відповідно до пункту 8 розділу І Закону №394-IX у Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності»: частину другу статті 2 доповнено пунктом 4 такого змісту:

« 4) діяльність у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії та іншу діяльність, ліцензування якої здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до закону, та здійснення контролю у цих сферах».

Таким чином, з 29.12.2019 дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та з 29.02.2020 дія Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» не поширюються на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

За змістом Закону №1540-VIII НКРЕКП здійснює державне регулювання шляхом, зокрема державного контролю, одним із видів якого проведення позапланових виїзних перевірок за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, а також застосування заходів впливу.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення, зокрема заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Таким чином, вимоги частини п`ятнадцятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо обов`язку посадових осіб органів державного нагляду (контролю) при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) використовувати виключно уніфіковані форми актів, не розповсюджуються на заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Судом не беруться до уваги посилання позивача про те, що Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428, не був зареєстрований в Міністерстві юстиції, оскільки відповідно до частини шостої статті 14 Закону №1540-VIII рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України.

У відповідності до вимог частини восьмої статті 14 Закону №1540-VIII Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 оприлюднений на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

Враховуючи вищевикладене, НКРЕКП проведено перевірку, результати якої викладені в акті від 09.06.2020 №161, в порядку, на підставі та в межах повноважень відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач заперечує вчинення порушення ним законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії та стверджує про відсутність доказів вчинення вказаних у акті перевірки від 09.06.2020 № 161 порушень і притягнення ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» до відповідальності виключно на припущеннях посадових осіб відповідача, які проводили позапланову виїзну перевірку товариства, та з використанням недостовірних даних.

З огляду на те, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)» шляхом накладення штрафу у розмірі 85 000 грн за порушення підпункту 12 пункту 2.2 глави 2 Постанови №1468 та підпункту 17 пункту 2.2 Постанови №1469, судом надається оцінка доводів сторін виключно щодо вказаних порушень.

Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки стала діяльність ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» як ліцензіата на ринку електричної енергії у грудні 2019 року та січні-лютому 2020 року.

Як вказано у акті перевірки від 09.06.2020 № 161, на запит комісії з перевірки товариство надало за вказаний період: заявлені та акцептовані обсяги купівлі/продажу електричної енергії на РДН/ВДР, копії актів приймання-передачі послуги, акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, актів приймання-передачі наданих послуг, актів купівлі-продажу електричної енергії на ВДР та РНД між ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» та ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ», дані з платформи XMTRADE|PXS (скріншоти).

Саме дані вищевказаних документів, наданих самим позивачем, відображені посадовими особами Регулятора у акті перевірки шляхом викладення таких у численних таблицях.

На підставі вказаних документів відповідачем встановлено обсяги діяльності ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» в охоплений перевіркою період у торговій зоні Об`єднаної енергосистеми України (далі – ОЕС України) та Бурштинського енергоострова (далі – БуОС), а також здійснення позивачем купівлі-продажу електричної енергії на балансуючому ринку як відповідальною за баланс стороною (таблиці 2-4).

Інформація про обсяг та вартість електричної енергії, яка купувалася ліцензіатом, заявлених обсягів та ціни продажу електричної енергії, а також обсягів та вартості продажу електричної енергії на РДН та ВДР в розрізі годин 30 та 31 січня 2020 року та 01-04 лютого 2020 року (за даними листів ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ», які слугували підставою перевірки) відображена в таблицях 5-9 акту перевірки на підставі даних, отриманих від ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» із програмного комплексу XMTRADE|PXS.

Акт перевірки містить подобовий та погодинний аналіз поданих ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» заявок на купівлю/продаж на ВДР в ОЕС України та в БуОС та встановлено:

Подача 30.01.2020, 31.01.2020, 01.02.2020, 02.02.2020 та 04.02.2020 заявок на ринку ВДР із цінами, що значно (вдвічі і більше) нижчі цін, що склались на ринку «на добу наперед» у розрахункові періоди попередніх днів та відповідних торгових днів.

Відповідно, такі заявки на продаж за ціною, що нижче цін, що склалися на ринку «на добу наперед» у розрахункові періоди попередніх днів та відповідних торгових днів, без закупівлі цих обсягів електричної енергії за двосторонніми договорами та на внутрішньодобовому ринку дають неправдиві та такі, що вводять в оману, сигнали щодо пропозиції, попиту або ціни продукту, якого така заявка стосується.

Власне саме така поведінка ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» і є порушенням вимог підпункту 12 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) щодо обов`язку дотримання ліцензіатом таких організаційних вимог як здійснення купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.

Вказане спростовує твердження позивача про відсутність у акті перевірки опису суті порушення та посилання на порушену норму.

Твердження позивача про недостовірність даних акту, що, на думку позивача, призвело до неправильних висновків, є безпідставними з огляду на те, що відповідач використав виключно надані самим позивачем дані.

Окрім цього, на підставі проведеного комісією з перевірки аналізу погодинних заявок на купівлю-продаж електричної енергії на ВДР встановлено подання ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» у зоні постачання БуОС у грудні 2019 року та січні-лютому 2020 року за відсутності у вказаним період на території БуОС споживачів, з якими Ліцензіатом укладено договори на постачання електричної енергії споживачам.

Відомості про це відображено у таблицях 10-11 акту перевірки.

Така поведінка ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» і є порушенням вимог підпункту 17 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу щодо обов`язку дотримання ліцензіатом таких організаційних вимог як здійснення купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.

Вказане спростовує твердження позивача про відсутність у акті перевірки опису суті порушення та посилання на порушену норму.

Твердження позивача про недостовірність даних акту, що, на думку позивача, призвело до неправильних висновків, є безпідставними з огляду на те, що відповідач використав виключно надані самим позивачем дані.

Як встановлено перевіркою, різниця між купленою та проданою ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» електричною енергією на ОЕС, становила від -63,25 МВт.год. до -1 400,16 МВт. Год., що складає від -14,69 % до -27,99% обсягу товарної продукції ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ».

Крім того, на торговій зоні БуОС різниця між купленою та проданою ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» електричною енергією становила від -15,1 МВт.год. до 45 МВт.год., що складає від -46,89 % до 94,74% обсягу товарної продукції ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ».

Вказане свідчить про недотримання вимог щодо необхідності забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії, тобто ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» здійснювало продаж електричної енергії без фактичної її наявності на конкретну торгову годину.

Ба більше дефіцит електричної енергії, що виник від продажу електричної енергії у обсягах більших, ніж обсяги закупівлі, покривався за рахунок купівлі електричної енергії на балансуючому ринку, а саме Національна енергетична компанія «Укренерго» під час визначення балансу електричної енергії в кінці доби продавала ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» електричну енергію, яка була продана ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» раніше, без її купівлі.

Наявність у ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» значної різниці між обсягами купівлі та продажу електричної енергії за звітні місяці вказує на недотримання ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» вимог щодо необхідності забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії, а також об`єктивного та достовірного складення графіків одиниць постачання/споживання електричної енергії та дотримання зазначених графіків.

За встановлених судом фактичних обставин, які підтверджують порушення ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), Регулятором притягнуто ліцензіата до відповідальності у вигляді накладення штрафу за наявності достатніх підстав та відповідно до вимог чинного законодавства.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено застосування судом принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У цій справі суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58) відповідно до якої принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що НКРЕКП вказані вимоги щодо обов`язку довести правомірність свого рішення виконано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд вважає, що постанова НКРЕПК №1311 від 09.07.2020 «Про накладення штрафу на ТОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)» прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

Вказане зумовлює висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» (вул. Володимира Великого, буд. 4, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 42976911) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, буд. 19, м. Київ, Київ, 03680, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 24 грудня 2020 року.

Суддя О.П. Хома