Рішення № 93846968, 28.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9652/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання до їх вчинення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, в якому просить суд визнати неправомірними дії Управління виконавчої дирекції Фонду у Львівській області щодо відмови у проведені перерахунку щомісячних страхових виплат з врахуванням винагороди отриманої по цивільно-правових угодах за період з жовтня 2016 року по вересень 2017 року та зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду у Львівській області провести ОСОБА_1 , починаючи з 13.11.2017 донарахування різниці невиплачених щомісячних страхових виплат з врахуванням отриманої винагороди по цивільно - правових угодах за період з жовтня 2016 року по вересень 2017 року до змін у законодавстві.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач працював на посаді регулювальник радіоапаратури і приладів ПАТ “Зміна” більше 28 років. Під час роботи позивач виконував також роботу по цивільно-правових угодах. Згідно листа ПАТ “Зміна” роботу, яку виконував ОСОБА_1 по цивільно - правових угодах позивач виконував саме як регулювальник радіоапаратури та приладів. 26 вересня 2017 року позивачу встановлено професійне захворювання, а саме хронічна свинцева інтоксикація Z 57.5. Після встановлення стійкої втрати професійної працездатності позивач звернувся до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області щодо призначення щомісячних виплат. Проте, відповідачем протиправно не проведено розрахунок середнього заробітку із врахуванням винагороди отриманої по цивільно-правових угодах, які позивач виконував як регулювальник радіоелектронної радіоапаратури та приладів.

Ухвалою суду від 04.11.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву від 26.11.2020 (вх. № 63342). Зазначає, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на кількість календарних днів зайнятості в розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин. Позивач виконував роботу за цивільно-правовими угодами та не підлягав страхуванню від нещасного випадку, оскільки пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, який діяв до 11.10.2017 року, було передбачено, що страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту). Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” № 2148-VIII від 03.10.2017 року пункт 1 частини 1 статті 35 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” викладено в новій редакції, а саме - страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від фррми власності та господарювання. Просить відмовити в задоволенні позову.

07.12.2020 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 65323), в якій вказує, що за виконання робіт по цивільно-правових угодах було сплачено страхові внески, факт сплати страхових внесків за цивільно-правовим договором підтверджується даними Державного реєстру застрахованих осіб, доступ до якого є у відповідача. На момент виникнення права на страхові виплати законодавством та постановою Кабінету Міністрів України було передбачено включення для обрахунку середнього заробітку доходи отриманні за цивільно-правовими договорами. Окрім того, на момент виконання робіт за цивільно-правовими договорами постанова Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001 передбачала включення для обрахунку середнього заробітку доходи отримані по цивільно-правових договорах.

Представник відповідача подав до суду додаткові пояснення від 23.12.2020 (вх. № 69626), в яких вказує, що для розрахунку середньої заробітньої плати відповідачем правомірно не було взято винагороду за цивільно-правовими договорами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 працював в публічному акціонерному товаристві “Зміна” на посаді регулювальника радіоелектронної апаратури і приладів. Під час роботи ОСОБА_1 виконував також роботи за цивільно-правовими угодами.

26.09.2017 ОСОБА_1 клінікою профзахворювань ДУ “Інститут медицини праці НАМН України” встановлено професійне захворювання: хронічна свинцева інтоксикація.

Згідно з актом Головного управління Держпраці у Львівській області від 23.10.2017 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання - ОСОБА_1 регулювальник радіоелектронної апаратури і приладів не здатний працювати за своєю професією, переведений слюсарем – ремонтником з 05.10.2017. Внаслідок роботи протягом 28 років 10 місяців в шкідливих умовах праці цеху 05 ПАТ “Зміна” при наявності в повітрі робочої зони аерозолю свинцю з перевищенням ГДК із-за недосконалості технологічного процесу і неефективності роботи системи вентиляції.

Відповідно до довідки МСЕК від 22.11.2017 ОСОБА_1 встановлено 25 % втрати працездатності внаслідок професійного захворювання. Відтак, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області призначило позивачу страхові відшкодування.

Згідно довідки ПАТ "Зміна" від 14.07.2020 № 131 в період з жовтня 2016 року по вересень 2017 року було слачено страхові внески, в тому числі за виконання робіт по цивільно-правових угодах ОСОБА_1 .

Відповідно до листа публічного акціонерного товариства “Зміна” від 30.07.2019 № 103 згідно з укладеними договорами між ПАТ “Зміна” та ОСОБА_1 № 50 від 03.04.2017, № 75 від 03.05.2017, № 92 від 01.06.2017, № 139 від 03.07.2017 та договору від 01.08.2017, ОСОБА_1 виконував роботи як регулювальника радіоелектронної апаратури і приладів.

ОСОБА_1 не погоджуючись із розрахунком страхових виплат без врахування доходу за цивільно-провими договорами звернувся до відповідача із заявою, на яку отримав лист від 08.09.2020 № 02-13-1834, відповідно до якого Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області повідомило, що відповідно до Акту П-4 професійне захворювання встановлено під час роботи на посаді “регулювальник радіоелектронної апаратури та приладів” сума винагороди за цивільно-правовими договорами укладеними в період з жовтня 2016 року по вересень 2017 року не включена до розрахунку страхових виплат, оскільки, виконання даних робіт не призвело до настання професійного захворювання за діагнозом “Хронічна свинцева інтоксикація”.

Позивач, не погоджуючись із діями Управління виконавчої дирекції Фонду у Львівській області щодо відмови у проведені перерахунку щомісячних страхових виплат з врахуванням винагороди отриманої по цивільно-правових угодах за період з жовтня 2016 року по вересень 2017 року, звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 23.09.1999 № 1105-XIV “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я (далі - Закон України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” загальнообов`язкове державне соціальне страхування - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.

Страхові випадки:

за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці;

за соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім`ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг;

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” страхуванню від нещасного випадку підлягають: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту); 2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; 3) особи, які утримуються у виправних закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до ч. 7 ст. 36 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

За приписами ч. 9 ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв`язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням (далі – Порядок № 1266).

Відповідно до п. 3 Порядоку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Згідно з п. 11 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.

За приписами п. 31 Порядку № 1266 середня заробітна плата (дохід) для призначення допомоги по безробіттю, для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), та для призначення страхових виплат для добровільно застрахованих осіб обчислюється робочими органами фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, на підставі наведених норм законодавства суд зазначає, що Фонд виплачує застрахованій особі, яка має на це право, у разі настання страхового випадку, страхові виплати.

Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності.

Відтак, суми виплат, які отримувала застрахована особа, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення страхових виплат.

Згідно відомостей по застрахованій особі ОСОБА_1 за період з жовтня 2016 року по вересень 2017 року страхувальником ПАТ "Зміна" сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за позивача.

Суд вказує, що позивачем долучено до матеріалів справи довідку ПАТ "Зміна" від 14.07.2020 № 131 відповідно до якої в період з жовтня 2016 року по вересень 2017 року було слачено страхові внески, в тому числі за виконання робіт по цивільно-правових угодах ОСОБА_1 .

Окрім того, суд вказує, що згідно з актом Головного управління Держпраці у Львівській області від 23.10.2017 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання - ОСОБА_1 регулювальник радіоелектронної апаратури і приладів не здатний працювати за своєю професією, переведений слюсарем – ремонтником з 05.10.2017. Внаслідок роботи протягом 28 років 10 місяців в шкідливих умовах праці цеху 05 ПАТ “Зміна” при наявності в повітрі робочої зони аерозолю свинцю з перевищенням ГДК із-за недосконалості технологічного процесу і неефективності роботи системи вентиляції. Відповідно до листа публічного акціонерного товариства “Зміна” від 30.07.2019 № 103 згідно з укладеними договорами між ПАТ “Зміна” та ОСОБА_1 позивач виконував роботи саме як регулювальника радіоелектронної апаратури і приладів.

На підставі наведено, судом встановлено, що з доходу отриманого від цивільно-правових договорів за ПАТ “Зміна”, ПАТ “Зміна” сплачено страхові внески за застраховану особу ОСОБА_1 .

Оскільки обов`язковою умовою для враховування в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення страхових виплат є сплачення страхових внесків або збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з такого доходу, дії відповідача щодо відмови у проведені перерахунку щомісячних страхових виплат позивачу з врахуванням винагороди отриманої по цивільно-правових угодах за період з жовтня 2016 року по вересень 2017 року є протиправними.

З метою належного способу захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача, починаючи з 13.11.2017 нарахувати та виплатити, з врахуванням виплачених сум, щомісячні страхові виплати з врахуванням отриманої винагороди по цивільно - правових угодах за період з жовтня 2016 року по вересень 2017 року.

Згідно позовних вимог позивач також просить суд зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду у Львівській області провести ОСОБА_1 , починаючи з 13.11.2017 донарахування різниці невиплачених щомісячних страхових виплат до змін у законодавстві.

Проте суд зазначає, що така вимога є необгрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Суд не наділений повноваженням вирішувати та врегульовувати правовідносини, які не виникли, тобто на майбутнє.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки протиправні дії відповідача зумовили звернення позивача до суду із даним позовом, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає вся сплачена суму судового збору, а саме 840,80 грн.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (вул. Героїв УПА, буд. 73, корп. 8, м. Львів, код ЄДРПОУ 41322361) про визнання неправомірними дій та зобов`язання до їх вчинення - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області щодо відмови у проведені перерахунку щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з врахуванням винагороди отриманої по цивільно-правових угодах за період з жовтня 2016 року по вересень 2017 року з публічного акціонерного товариства “Зміна”.

3. Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, починаючи з 13.11.2017 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з врахуванням виплачених сум, щомісячні страхові виплати з врахуванням отриманої винагороди по цивільно - правових угодах за період з жовтня 2016 року по вересень 2017 року з публічного акціонерного товариства “Зміна”.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Судовий збір в розмірі 840,80 грн стягнути на корить ОСОБА_1 з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 28.12.2020.

Суддя Костецький Н.В.