Рішення № 93846950, 28.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/11684/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича, за участі товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» в якості третьої особи на стороні відповідача , про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

09.12.2020 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла поштою позовна заява ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивачка) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича (далі – приватний виконавець, відповідач) з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62657426 від 30.07.2020 з виконання виконавчого напису №2221, вчиненого 22.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 13915,71 грн.

Позивачка стверджує, що приватний виконавець прийняв до виконання виконавчий документ (виданий 22.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. виконавчий напис №2221 про стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за укладеним з ПАТ «Альфа-Банк» в 2013 році кредитним договором №401450980 у розмірі 13915,71 грн.) з грубим порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та з перевищенням наданих йому повноважень. Оскаржена постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною та такою, що прийнята всупереч вимогам статті 24 цього Закону. Повідомляє, що з 25.10.1976 зареєстрована та проживає, працює та отримує пенсію у місті Львові; належне позивачці на праві власності нерухоме майно також знаходиться у місті Львові. Водночас ОСОБА_1 не володіє майном на території Київського виконавчого округу, на котрий поширюється юрисдикція приватного виконавця Табінського О.В., а також не має рахунків в АТ «Альфа Банк», про які стверджує ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (стягувач згідно виконавчого напису). Звертає увагу суду, що виконавчий напис не мав вчинятися щодо договору, котрий не був посвідчений нотаріально Позивачка повідомила, що дізналася про існування виконавчого напису та виконавчого провадження в листопаді 2020 року, коли з пенсії почали стягувати кошти; поштових відправлень від приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження не отримувала. Копію оскарженої постанови, заяву стягувача та виконавчий документ отримав адвокат позивачки 27.11.2020 поштою у відповідь на свій запит від 09.11.2020 до приватного виконавця про надання документів. Повідомляє, що в межах виконавчого провадження №62657426 прийнято рішення про звернення стягнення коштів з пенсії та заробітної плати ОСОБА_1 на користь юридичної особи, що зареєстрована в Київській області (стягувача), а також стягнення винагороди виконавця та витрат виконавчого провадження.

Ухвалами від 11.12.2020 суд визнав поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом та відкрив провадження в адміністративній справі, а також залучив до участі у справі третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору (стягувача у виконавчому провадженні) та вжив заходів до забезпечення позову.

Представник позивачки подав суду заяву, повідомив про підтримання позовних вимог та просив розглянути справу в порядку письмового провадження. Також просив суд вирішити питання про стягнення на користь позивачки понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн. Відповідач та третя особа на стороні відповідача належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду цієї справи (а.с.4,35,45-51), проте до суду не прибули, заяв по суті спору суду не надсилали. З огляду на такі обставини суд розглядає справу в порядку письмового провадження з постановленням рішення 28.12.2020.

Суд вислухав позивачку, дослідив та оцінив аргументи заяв по суті спору (позову та відзиву), дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до даних паспорта громадянина України проживає в місті Львові з 25.10.1976 за адресою: АДРЕСА_1 , а з 22.06.2018 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5-6).

З 01.01.1990 року донині позивачка працює в 2-й міській поліклініці м. Львова на посаді медсестри (а.с.7), у власності має нерухомість лише в місті Львові за наведеними вище адресами місця проживання (а.с.8-9).

31.05.2013 ОСОБА_1 (Позичальник) уклала з ПАТ “Альфа-Банк” (Банк) кредитний договір №401450980 (а.с.16), відповідно до якого Банк надав Позичальнику споживчий кредит в сумі 5365,23 грн.; ці кошти перераховуються на рахунок ФОП ОСОБА_2 , котрий на користь Позичальника передає певні товари, обумовлені в специфікації та гарантійному листі (а.с.17; по факту - вікна для квартири позичальниці). В договорі вказане таке місце проживання Позичальника ( ОСОБА_1 ): АДРЕСА_1 .

В пункті 2.4 згаданого договору визначено рахунок для зарахування коштів, спрямованих на повернення заборгованості за цим Договором - № НОМЕР_2 у ПАТ “Альфа-Банк”, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714.

22.06.2018 ОСОБА_1 змінила місце проживання в межах міста Львова – з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 .

22.01.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. вчинив виконавчий напис №2221 (а.с.15) щодо кредитного договору №401450980 (а.с.16), укладеного 31.05.2013 між ПАТ “Альфа-Банк” та ОСОБА_1 , відповідно до тексту котрого:

- стягувачем є ТОВ «Фінансова компанія управління активами» як правонаступник ТОВ «Дата Майнінг груп», котре, в свою чергу, є правонаступником ТОВ “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів”, котре є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ “АЛЬФА БАНК” на підставі договорів факторингу щодо відступлення прав вимоги;

- загальна сума заборгованості за кредитним договором №401450980 від 31.05.2013, що підлягає стягненню, складає 13915,71 грн.;

- боржником за кредитним договором є ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Цей виконавчий напис пред`явлений стягувачем до примусового виконання в місті Києві шляхом подання заяви №21587 від 20.07.2020 приватному виконавцю Табінському О.В. (а.с.14), звернення в Київському виконавчому окрузі обґрунтоване наявністю у ОСОБА_1 згідно тексту кредитного договору, щодо якого вчинено виконавчий напис, рахунку в АТ «Альфа-Банк», а банк, в свою чергу, знаходиться в місті Києві.

30.07.2020 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський О.В. на підставі заяви стягувача про примусове виконання рішення прийняв оскаржену постанову №62657426 про відкриття виконавчого провадження щодо примусово виконання виконавчого напису №2221 від 22.01.2020 (а.с.). Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження боржником є ОСОБА_1 , що проживає за такою адресою: АДРЕСА_3 .

В межах виконавчого провадження №62657426 приватний виконавець прийняв такі постанови: - про стягнення з боржника основної винагороди від 30.07.2020 в сумі 1391,57 грн. (а.с.22), про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника від 09.10.2020 (а.с.23, щодо звернення стягнення на пенсію у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 7953,63 грн.), про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника від 09.10.2020 (а.с.24, щодо звернення стягнення на заробітну плату у КНП “ 2-а міська Поліклініка м. Львова” у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 7953,63 грн.), про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 09.10.2020 в сумі 600 грн. (а.с.25).

АТ «Альфа-Банк» повідомило (а.с.10), що в ОСОБА_1 відсутні договори, рахунки чи заборгованість за договорами/рахунками перед АТ «Альфа-Банк», а право вимоги заборгованості за кредитним договором №401450980 від 31.05.2013 було відступлене ще 30.09.2014 на підставі договору факторингу ТОВ «Дата Майнінг Груп».

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права та міркуваннями щодо їх застосування:

умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), а також Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VIII (далі - Закон «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону №1403-VIII).

Відповідно до статті 4 Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», що визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус, передбачено, що діяльність приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; обов`язковості виконання рішень; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями. Частиною 2 вказаної норми передбачено, що приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження» (частина перша статті 27 Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

За заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону (пункт 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ).

Вимоги, яким повинен відповідати виконавчий документ наведені в статті 4 Закону №1404-VІІІ. Так, у виконавчому документі зазначаються, серед іншого:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти (абзац дев`ятий частини першої статті 4 Закону №1404-VІІІ).

Відповідно до норм статті 24 Закону №1404-VІІІ:

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу (частина перша);

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (частина друга);

- виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України (частина четверта);

- у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби (частина п`ята).

Відповідно частин другої, першої статті 25 Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Пунктом 4 частини другої статті 23 Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Згідно з частиною шостою статті 25 Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Стаття 28 Закону №1404-VІІІ визначає, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.

Відповідно до частин першої, шостої статті 29 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

За визначення, наведеним в статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 №1382-IV (далі – Закон №1382-IV):

- місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

- документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;

- реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Частинами десятою, одинадцятою статті 6 Закону №1382-IV реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначає Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2020 №5492-VI (далі – Закон №5492-VI).

Відповідно до норм частини першої статті 4 Закону №5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 7 Закону №5492-VI до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).

Згідно з частиною другою цієї статті у разі відсутності інформації, передбаченої зокрема, пунктами 9-14 частини першої цієї статті, вноситься відповідна відмітка.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

При прийнятті рішення суд керується такими міркуваннями:

Відповідно до інформації, отриманої з Єдиного реєстру приватних виконавців України, виконавчим округом приватного виконавця Табінського Олега Володимировича є місто Київ (а.с 4). Приписи статті 24 Закону №1404-VІІІ визначають, що приватний виконавець вправі прийняти до виконання виконавчий документ за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, або за місцезнаходженням майна боржника.

Аналіз норм ЦК України та Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» дозволяє зробити висновок, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою, яку особа сама вибрала і за якою така вестиме листування з фізичними/юридичними особами, контролюючими органами, отримуватиме офіційну кореспонденцію. Відомості про місце проживання вносяться, серед іншого, до паспорту громадянина України. Зареєстроване місце проживання фізичної особи також визначає як територіальну юрисдикцію судових справ за участі цієї особи, так і безпосередньо впливає на визначення місця виконання виконавчих документів щодо фізичної особи як боржника.

Наданий суду належний та достатній письмовий доказ (паспорт громадянина України з відмітками відповідного змісту в реквізитах «місце проживання» (аркуші 11-13 паспорта) підтверджує, що ОСОБА_1 проживає в місті Львові з 1976 року. Ця обставина підтверджується також змістом наявних у відповідача документів - кредитного договору, виконавчого напису нотаріуса та заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження. Наведені обставини вказують на те, що місце проживання ОСОБА_1 , боржника у виконавчому провадженні №62657426, є місто Львів, яке не є виконавчим округом приватного виконавця Табінського О.В.

Суд не бере до уваги використане приватним виконавцем на обґрунтування постанови про відкриття виконавчого провадження твердження стягувача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» в заяві про відкритя виконавчого провадження на те, що у кредитному договорі №401450980 є відомості про наявність в ОСОБА_1 банківського рахунку в банку, що зареєстрований в місті Києві. Суд враховує, що таке покликання прямо суперечить змісту договору, в якому вказано реквізити рахунку банку, на який ОСОБА_1 повинна погашати заборгованість, а не реквізити банківського рахунку позивачки. Суд також враховує, що ОСОБА_1 не отримувала споживчий кредит на свій банківський рахунок, - банк перерахував ці кошти безпосередньо на банківський рахунок підприємця, який повинен був встановити в квартирі ОСОБА_1 нові вікна. Для встановлення цих обставин достатньо прочитати текст кредитного договору, щодо якого вчинено виконавчий напис (виконавчий документ). Більше того, навіть якби припустити наявність в ОСОБА_1 банківського рахунку в місті Києві, це жодним чином не підтверджувало б наявності коштів на такому рахунку.

Отже, станом на дату відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця були: - достовірні відомості щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 поза межами його виконавчого округу; - відсутні будь-які документально підтверджені відомості про наявність в ОСОБА_1 майна чи коштів в місті Києві. Твердження стягувача, котрий є зацікавленою особою, щодо наявності в ОСОБА_1 майна в місті Києві не були підтверджені жодним документом, а отже - голослівними.

Таким чином, на стадії прийняття рішення щодо відкриття виконавчого провадження приватний виконавець повинен був діяти добросовісно та з урахуванням описаних обставин щонайменше вжити заходів до перевірки тверджень стягувача про наявність у боржника майна в місті Києві відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону №1404-VІІІ, або ж одразу повернути виконавчий документ стягувачу. Натомість відповідач із порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців відкрив виконавче провадження за наявності достовірних відомостей про зареєстроване місце проживання боржника.

Суд також враховує, що позивачка заперечує факт проживання чи володіння майном в місті Києві, а долучені до справи письмові докази (паспорт, договір, відомості про місце роботи, витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості з АТ «Альфа-Банк») підтверджують її свідчення.

Отже, виконавчий документ у виконавчому провадженні №62657426 прийнято до виконання приватним виконавцем не за місцем проживання, перебування чи місцезнаходженням майна боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , а в іншому виконавчому окрузі. В силу приписів пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VІІІ приватний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу у зв`язку із пред`явленням його не за місцем виконання. Оскільки таких дій приватний виконавець не вчинив, суд дійшов висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №62657426 від 30.07.2020 прийнята в порушення норм Закону №1404-VІІІ, є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд не може оминути увагою ту обставину, що приватний виконавець відкрив виконавче провадження на підставі неналежно оформлених документів (виконавчого напису №2221 від 20.01.2020 щодо кредитного договору №401450980 від 31.05.2013):

- по-перше, відповідно до приписів пункту 2 глави 12 Порядку вчинення виконавчих дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі – Порядок №№296/5) виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він має бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріального документа. Відповідно до підпунктів 1.1., 1.2 пункту 1 глави 16 розділу II Порядку №296/5 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 глави 16 розділу II Порядку №296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

В підпункті 3.2. пункту 3 глави 16 розділу II Порядку №296/5 зазначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172 (далі – Перелік №1172).

Постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 Перелік №1172 доповнено новим розділом такого змісту: “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.”.

Разом з тим, судовим рішенням, що набрало законної сили (постановою Київського апеляційного адміністративного суд від 22.02.2017 у справі №826/20084/14) визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема:

«п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

"Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:

"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Згідно з частиною першою статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Отже, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 в частині, що стосується вчинення нотаріусами виконавчого напису на підставі не посвідчених нотаріально кредитних договорів втратив чинність з 22.02.2017.

Враховуючи наведені вище обставини суд дійшов висновку, що 20.01.2020 (тобто після 22.02.2017) в Україні відсутні підстави для вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які не є нотаріально посвідченими. Оскільки кредитний договір від 31.05.2013 з ОСОБА_1 не був нотаріально посвідченим, то відсутні підстави для стягнення заборгованості на підставі такого договору шляхом вчинення на ньому виконавчого напису.

- по-друге, цей договір укладено ОСОБА_1 АТ «Альфа-Банк», а не з третьою особою – ТОВ «Фінансова компанія управління активами», а до заяви стягувача не додано ані згаданих у виконавчому написі договорів факторингу, уступлення/переуступлення прав вимоги, ані рішень суду про заміну сторони у виконавчому документі тощо;

- по-третє, в тексті виконавчого напису не згадуються докази, на підставі котрих визначена сума заборгованості за виконавчим написом (напр., виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; виконавчий документ видано на 13915,71 грн. при сумі кредиту 5362,23 грн.).

Отже, навіть якщо припустити помилку виконавця в питанні визначення місця виконання, то це не знімає питання щодо добросовісності дій відповідача по відкриттю виконавчого провадження на підставі описаного вище дефектного виконавчого документа.

Суд також пам`ятає, що єдиним згадка про наявність майна ОСОБА_1 в місті Києві є в заяві стягувача ТОВ «Фінансова компанія управління активами»; ця особа залучена до участі у справі, проте не відреагувала на пропозицію надати пояснення щодо цього позову, доводів позивачки не спростувала. Отже, єдиним джерелом інформації щодо нібито наявності в боржника майна в місті Києві є заява стягувача, який є зацікавленою особою, проте не підтверджує вказаних ним відомостей будь-якими доказами.

Підсумовуючи свої висновки, суд переконаний, що виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в розмірі 13915,71 грн. відкрито приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В. із порушенням статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», статті 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та на підставі неналежного виконавчого документа, тому постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №62657426 від 30.07.2020 є протиправною та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного виконавця Табінського О.В. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Висновок про протиправність відкриття виконавчого провадження дозволяє суду зробити висновок про протиправність всіх наступних (похідних) рішень виконавця у цьому виконавчому провадженні. Відповідно до статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Оскільки інші прийняті в межах цього виконавчого провадження постанови (про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а.с.22-25) також вчинено неповноважним суб`єктом, що протиправно відкрив виконавче провадження №62657426, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та скасування цих протиправних похідних рішень відповідача. При прийняття цього рішення суд враховує, що позивачка є особою літнього (похилого) віку та пенсіонеркою, не має юридичної освіти, а для відновлення порушених відповідачем прав існує бар`єр щодо реалізації права на доступ до суду у вигляді необхідності нести істотні судові витрати по сплаті судового збору за кожну вимогу немайнового характеру (про скасування кожного рішення відповідача), а також необхідність оплачувати правничу допомогу.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд стягує на користь позивачки суму сплаченого нею судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову за рахунок відповідача. Суд також покладає на відповідача понесені позивачкою витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн., оскільки такі підтверджені документально (а.с. 54-58) та співмірні з складністю справи та обсягом виконаної адвокатом роботи.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 262, 287, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича, винесені в межах виконавчого провадження №62657426: про відкриття виконавчого провадження від 30.07.2020, про стягнення з боржника основної винагороди від 30.07.2020, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 09.10.2020, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.10.2020 (стягнення на пенсію), про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.10.2020 (стягнення на заробітну плату).

Стягнути з приватного виконавця Табінського Олега Володимировича (02125, місто Київ, вул. Старосільська, буд. 1-У, офіс 3) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1471 (одна тисяча чотириста сімдесят одна) гривень 41 коп. та на професійну правничу допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.