Вирок № 9383744, 13.05.2010, Апеляційний суд Вінницької області

Справа №1-15 2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого-судді Слободяна К.Б.

судді Нагорняка Є.П.

народних засідателів: Борщевської І.А., Кошелєвої О.Ф., Реця В.П.

при секретарі Діденко В.В.

з участю прокурорів: Ужвак Н.О., Ярмоленка С.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши 13 травня 2010 року у відкритому засіданні в залі суду в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Одеса, громадянина України,

з середньою спеціальною освітою,

перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах,

не працюючого, жителя АДРЕСА_1 (тимчасово зареєстрованого

в АДРЕСА_2),

раніше судимого 24.02.2009 року Фрунзенським районним

судом м. Іваново Російської Федерації за п. «г» ч. 2 ст. 161,

ч. 1 ст. 161 КК РФ до 2 років 4 місяців позбавлення волі, -

в с т а н о в и л а :

Підсудний ОСОБА_2 вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів, та розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, за наступних, встановлених судом, обставин.

24 листопада 2008 року біля 14 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, приїхав на власному мотоциклі «ІЖ-Планета-3» до домогосподарства №5 по провулку Заводському в м. Тульчині Вінницької області до своєї знайомої ОСОБА_3, 1987 року народження. Біля 15-ї години, після спілкування і статевого акту з ОСОБА_3, який відбувся за взаємною згодою, у ОСОБА_2 виник умисел на розбійний напад та її вбивство з корисливих мотивів з метою незаконного заволодіння золотими прикрасами потерпілої. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_2 попросив ОСОБА_3 принести йому води і коли остання встала з дивану, він також піднявся на ноги і відразу накинув ззаду їй на шию шнур побутового електроподовжувача, який лежав у кімнаті біля дивану, та почав душити.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом вчинення розбійного нападу та умисного вбивства, ОСОБА_2, з метою протиправного позбавлення життя іншої людини, а саме ОСОБА_3, переслідуючи мету незаконного заволодіння її майном, незважаючи на намагання потерпілої звільнитись, стоячи позаду неї, умисно, зі значною силою, протягом більше 5 хвилин руками затягував електрошнур на життєво-важливому органі шиї ОСОБА_3, утримуючи електрошнур обома руками на передній частині шиї потерпілої та натягуючи кінці шнура разом із тілом потерпілої на себе, внаслідок чого задушив її. Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №3-к від 21 січня 2009 року на тілі трупа ОСОБА_3 виявлено тілесне ушкодження у вигляді странгуляційної борозни. Смерть ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлення шиї зашморгом, про що свідчить наявність прижиттєвої, косовисхідної, одиночної, незамкнутої, пергаментної щільності странгуляційної борозни в верхній частині шиї з крововиливами в мязи шиї відповідно странгуляційній борозні, збільшення легень в обємі, асфіктичний тип серця, насичені трупні плями, рідкий стан крові, її темний колір, наявність петехіальних крововиливів під зовнішню оболонку серця та легень, в сполучні оболонки очей, ексхіматична маска, повнокровя внутрішніх органів. Між механічною асфіксією внаслідок здавлення шиї ОСОБА_3 та її смертю є причинний звязок.

Після цього, впевнившись у настанні смерті потерпілої, ОСОБА_2 зняв з тіла вбитої ним ОСОБА_3 та викрав золоті вироби, а саме: ланцюжок вартістю 464 грн. 25 коп., хрестик вартістю 30 грн. 26 коп., браслет вартістю 312 грн. 35 коп., кулон у вигляді літери «Т» вартістю 74 грн. 80 коп., каблучку змієподібної форми з прозорими каменями вартістю 211 грн. 28 коп., каблучку у формі переплетених трикутників з прозорими каменями вартістю 236 грн. 28 коп., каблучку з прозорим каменем вартістю 71 грн. 95 коп., каблучку у формі зигзагу вартістю 75 грн. 95 коп.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 почав швидко перевіряти вміст тумбочок в будинку ОСОБА_3 і в шухляді трюмо виявив та викрав гаманець вартістю 30 грн., у якому знаходились грошові кошти в сумі 503 грн., грошові кошти в сумі 5 євро, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 24 листопада 2008 року становило 38 грн. 85 коп., пластикова банківська картка банку «ПриватБанк» на імя ОСОБА_3 із залишком грошових коштів на рахунку в сумі 8 грн. 29 коп., пластикова банківська картка банку «Хрещатик» на імя ОСОБА_3 із залишком грошових коштів на рахунку в сумі 3 гривні 24 коп.

Всього ОСОБА_2 шляхом вчинення розбійного нападу та умисного вбивства незаконно заволодів чужим майном на загальну суму 2060 грн. 05 коп.

Потім ОСОБА_2, з метою приховання вчиненого ним вбивства й розбійного нападу та уникнення відповідальності за скоєне, обвязав шию трупа ОСОБА_3 електрошнуром, який використовував для її удушення, та даним шнуром привязав труп ОСОБА_3 за шию до ручки дверей кімнати, щоб інсценувати її самогубство, після чого пішов з будинку.

Далі ОСОБА_2 на своєму мотоциклі поїхав з м. Тульчина в село Суворівське Тульчинського району. Гаманець із банківською карткою банку «ПриватБанк» він по дорозі на полі викинув, а гроші з гаманця і пластикову банківську картку банку «Хрещатик» взяв собі. Приїхавши в с. Суворівське, ОСОБА_2 в магазині за частину викрадених грошей придбав спиртні напої та продукти, які відразу ж вжив разом із своїм знайомим ОСОБА_5 на присадибній ділянці останнього. Вищезазначені коштовності і банківську картку ОСОБА_2 того ж вечора заховав у дворі домогосподарства АДРЕСА_3, де проживає мати його співмешканки ОСОБА_6, а решту грошей згодом витратив на власні потреби.

16 грудня 2008 року усі коштовності й платіжна пластикова картка банку «Хрещатик», якими ОСОБА_2 заволодів шляхом вчинення розбійного нападу на ОСОБА_3 та її вбивства, а також мотоцикл, на якому він приїжджав на місце скоєння злочину, були вилучені з вищевказаного домогосподарства працівниками міліції.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винуватим себе у вчиненні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України не визнав, а визнав свою вину у вбивстві за ч. 1 ст. 115 КК України, та показав, що з потерпілою ОСОБА_3 познайомився під час навчання в профтехучилищі, зустрічався з нею, мав інтимні стосунки. Але пізніше познайомився з іншою дівчиною ОСОБА_7, з якою став проживати у фактичному шлюбі та виїхав до Росії.

Восени 2008 року, приїхавши на Україну в гості до тещі, зустрівся з ОСОБА_8 молодшим братом ОСОБА_3, - який розповів, що батьки розлучилися, мати знаходиться на заробітках в Москві, а батько живе з іншою жінкою у Вінниці. Про сестру розповів, що вона знаходиться на сесії в м. Ірпіні і повернеться через тиждень. ОСОБА_2 попросив дати йому номер телефону матері ОСОБА_9, щоби поспілкуватись з нею у м. Москві, по дорозі до м. Іваново. Оскільки у ОСОБА_8 в мобільному телефоні розрядився акумулятор, ОСОБА_2 попросив його написати номер телефону на папірці і вкинути у поштову скриньку, звідки він мав згодом його забрати.

24 листопада 2008 року, після зустрічі з другом, з яким вжив спиртні напої, ОСОБА_2 заїхав до ОСОБА_8 за номером телефону, приїхав близько 13 13.30 год. на власному мотоциклі «ІЖ-Планета-3» блакитного кольору. В цей час з подвіря виходив якийсь чоловік, якого проводжала ОСОБА_3. Вона закликала ОСОБА_2 в будинок і він побачив, що вона мила вікно. ОСОБА_3 розпитувала його чим він займається, як ОСОБА_10, чи є діти. ОСОБА_2 попросив позичити йому 500 грн. на дорогу і ОСОБА_3 дала ці гроші. Між ними відбувся інтимний звязок, після якого ОСОБА_3 спитала чи він не хоче з нею жити як з дружиною. ОСОБА_2 відмовився, тоді ОСОБА_3 сказала, що про їхній звязок вона розповість батькам та дружині ОСОБА_2 і вона його покине сама. Він не знав що робити і попросив її принести води. Коли вона піднялась з дивана, схопив з підлоги кабель і накинув на шию ОСОБА_3 Наміру душити не мав, хотів лише створити погрозу, але найшло заціпеніння і затягував кабель більше 5 хвилин. Задушивши ОСОБА_3 та усвідомивши, що скоїв злочин, зняв з трупа золоті вироби, не розуміючи для чого, інтуїтивно. Підвісив тіло на ручку дверей, інсценуючи самогубство, але воно впало і він підвісив труп вдруге. Обшукав шухляди та сумочку потерпілої, забрав гаманець та пластикові банківські картки.

Після цього поїхав до одногрупника ОСОБА_5, якого попросив показати де знаходяться банкомати. Разом поїхали до маслосирзаводу перевірити картки. Але після трьох невдалих спроб вгадати ріn-коди банкомат відмовив у проведенні операції, про що вийшли квитанції. ОСОБА_5 ОСОБА_2 сказав, що грошей, які нібито мали надійти з Росії, немає.

Повернувшись в с. Суворівське викрадені золоті вироби сховав в шкіряний мяч, який залишив в кролятнику домоволодіння своєї тещі - ОСОБА_6 Банківську картку сховав під дах її сараю. Через тиждень виїхав з дружиною до Росії.

Коли був затриманий працівниками російської міліції, розповів про вчинене вбивство. Обставини вбивства, викладені у явках з повинною, написав за підказкою працівників міліції, які запевняли що бажають йому допомогти.

В подальших судових засіданнях, після дослідження всіх доказів і оголошення матеріалів справи, ОСОБА_2 змінив свою позицію, вину свою не визнав взагалі, та заявив, що ОСОБА_3 він не вбивав. Підсудний пояснив, що після скоєння з нею статевого акту він вирішив сходити в магазин та придбати цукерки і ром-колу. ОСОБА_3 в цей час піднялась з ліжка та почала одягатись. Коли хвилин через двадцять він повернувся з магазину, то побачив, що повністю оголена ОСОБА_3 висіла на ручці дверей. Не випускаючи з рук пакета з придбаними продуктами, ОСОБА_2 перевірив у потерпілої пульс та наявність дихання. Спроб зняти ОСОБА_3 з зашморгу не робив. Побувши в будинку 2-3- хвилини, ретельно обдивившись та добре запамятавши обстановку, вийшов з будинку, сів на мотоцикл та поїхав. По дорозі у нього злетіла клема з акумулятора і, поправляючи її, він виявив в бардачку мотоцикла золоті прикраси потерпілої та банківську картку. Зустрівшись із ОСОБА_5, спитав де знаходяться банкомати. Приїхавши з ним до прохідної маслосирзаводу та вклавши в банкомат платіжну картку ОСОБА_3, навмисно вводив пятизначні цифри pіn-коду, знаючи, що вони мають лише чотири цифри, та показував золото, сподіваючись на фіксацію своїх дій відеокамерою. В подальшому сховав ювелірні вироби в кролятник, а банківську картку під дах сараю в домоволодінні тещі - ОСОБА_6

Суд вважає невизнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні розбійного нападу і умисного вбивства з корисливих спонукань, заперечення ним очевидних, встановлених досудовим слідством та перевірених судом доказів, обраним підсудним способом захисту.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_8 показав, що за тиждень до вбивства сестри до них на мотоциклі приїжджав ОСОБА_2, розпитував за батьків, сестру, яка в той час перебувала на сесії. Він просив номер телефону матері, але в його телефоні сіла батарейка і вони домовились, що свідок запише номер на папері та покладе його у поштову скриньку, а ОСОБА_2 згодом забере.

24 листопада 2008 року ОСОБА_8 перебував в училищі. Завжди сестра телефонувала йому о 14-15 годині, але в той день дзвінка не було. ОСОБА_8 послав їй SMS повідомлення з проханням передзвонити, але сестра не дзвонила. Близько 18 години він пішов додому, в будинку горіло світло, двері були причинені. Покликав сестру, вона не обзивалась. Побачив, що у кімнаті відкриті шухляди, а на дверній ручці на шнурі електроподовжувача висіла ОСОБА_3, яка була гола. Сестра була вже холодна. Оскільки на рахунку його мобільного телефону грошей не було, ОСОБА_8 почав шукати телефон сестри. В її кімнаті на ліжку лежала сумка, з якої все було висипано, але в потаємній кишеньці він знайшов телефон та повідомив сусідку ОСОБА_4 про те, що сестра повішалась. Після цього викликав міліцію та швидку допомогу. Коли приїхала швидка, його в будинок не пустили, медики зайшли самі та сказали дати простирадло, щоби накрити тіло, яке вони зняли. Потім приїхала міліція, яким він повідомив, що пропали золоті прикраси сестри ланцюжок з хрестиком, чотири каблучки, браслет з кулоном, гаманець червоного кольору, в якому були гроші близько 400 грн. та банківські картки. В самогубство сестри не повірив.

Допитаний судом свідок ОСОБА_11 показав, що вранці 24 листопада підвозив ОСОБА_3, яка спізнилась на заводський автобус. Вона розповідала про себе, про те, що познайомилась з молодим чоловіком, який кличе її переїжджати до нього жити.

Про те, що ОСОБА_3 будувала плани на майбутнє та будь-яких підстав покінчити життя самогубством в неї не було, суду пояснили також свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_12

Аналогічне вбачається і з оголошених судом в порядку ст. 306 КПК України показань свідка ОСОБА_13

( т. 1 а.с. 246-247 ).

Свідок ОСОБА_14, з яким ОСОБА_2 зустрічався перед приїздом до ОСОБА_3, в суді пояснив, що підсудний приїхав на зустріч на мотоциклі ІЖ-Планета-3, купив кожному по дві пляшки ром-коли. ОСОБА_2 їх випив, а свідок не пив, оскільки це спиртний напій, а він був за кермом скутера.

Свідок ОСОБА_15 показав суду, що працює в газовому господарстві і 24 листопада 2008 року проводив обхід вулиці. Близько 13 год. 30 хв. зайшов в домогосподарство ОСОБА_3. Вдома була дівчина, яка мила вікно. Вона розповідала, що була на сесії і, подивившись на вулицю, сказала, що їде якийсь мотоцикл та ледь не впав. Відмітивши у газовій книжечці свою перевірку та виходячи з дому, ОСОБА_15 зіткнувся з молодим чоловіком, який був одягнутий у чорну куртку та чорну кепку з опущеними навушниками. ОСОБА_4 воріт стояв мотоцикл ІЖ, весь в болоті, кришки були блакитні. Приблизно через годину, коли він перебував в домогосподарстві ОСОБА_16, почув гуркіт мотоцикла на вулиці і сказав, що це той, який стояв біля ОСОБА_3. В підсудному ОСОБА_2 свідок ОСОБА_15 впізнав саме того хлопця, який приїздив до ОСОБА_3.

ОСОБА_2 свідок ОСОБА_15 впізнав із серед предявлених йому осіб на досудовому слідстві , про що свідчить відповідний протокол.

( т. 2 а.с. 73).

Аналогічні свідчення дав допитаний судом за клопотанням потерпілого ОСОБА_17 свідок ОСОБА_16

Синій мотоцикл «ІЖ» без номерних знаків, який лежав біля гаража в провулку Заводському, бачив близько 15 год. 15 хв. 24 листопада 2008 року і свідок ОСОБА_18, показання якого оголошені судом в порядку статті 306 КПК України.

(т. 1, а.с. 267)

Свідок ОСОБА_4 показала суду, що давно знайома з сімєю ОСОБА_17. Після розлучення батьків доглядала за дітьми, які залишилися проживати самі. ОСОБА_3 зустрічалась з ОСОБА_19, але свідок була проти цього, оскільки ОСОБА_19 одружений і має двох дітей. В пятницю ОСОБА_3 повернулась з сесії, а в понеділок ОСОБА_8 повідомив їй, що сестра повішалась. Знає, що в ОСОБА_3 було чотири чи пять каблучок, на одній з яких був напис «Господи, спаси». Був також ланцюжок і браслет з літерою «Т».

Свідок ОСОБА_20 пояснила, що 24 листопада 2008 року була на поминках у своєї родички ОСОБА_21, коли прибіг ОСОБА_22 і сказав, що повішалась ОСОБА_3. Разом пішли до ОСОБА_22, зайшли в хату, побачили, що ОСОБА_3 роздягнена і підвішана до дверної ручки. Приїхала «швидка», медпрацівники розвязали вузли і сказали дати простирадло. Вона знайшла його в одній із шаф і працівники «швидкої» накрили тіло. Потім була міліція і вона була понятою.

Аналогічні показання дала суду свідок ОСОБА_21

Допитані судом в якості свідків працівники швидкої допомоги ОСОБА_23 та ОСОБА_24 пояснили, що 24 листопада 2008 року близько 19 години приїхали за викликом у АДРЕСА_4. Виявили, що на дверях повішалась дівчина, брат якої кричав і просив спасти його сестру. Хоча одразу було видно, що дівчина мертва, намагались звільнити дихальні шляхи, тому розвязали вузли чорного шнура, на якому висіло тіло. Труп знаходився у напівлежачому положенні, кабель переноски був завязаний на шиї на три вузли, які не затягувались під вагою тіла. Попросили когось із присутніх принести простирадло і накрили тіло.

Допитаний судом свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що раніше разом із ОСОБА_2 навчався в Тульчинському ПТУ. 24 листопада 2008 року біля 16 години до нього додому на мотоциклі синього кольору без номерів приїхав ОСОБА_2, який був напідпитку. Він запитав, де в Тульчині є банкомат банку «Хрещатик», просив показати. Разом поїхали до прохідної маслосирзаводу, де ОСОБА_2 намагався зняти з наявної у нього банківської картки гроші, але це у нього не вийшло і він пояснив, що кошти, які йому мали перерахувати з Росії, ще не надійшли. Потім вони поїхали до магазину, де ОСОБА_2, роззувшись, дістав з черевика одну купюру номіналом 500 грн., за яку придбав продукти харчування та спиртні напої. Після цього, повернувшись до ОСОБА_5 додому, сиділи біля багаття, вечеряли. Одягнутий ОСОБА_2 був у чорну спортивну куртку та кашкет з опущеними навушниками. Частину придбаних продуктів ОСОБА_2 забрав з собою додому.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що перебуває у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_2 Проживали у Росії в м. Іваново. Восени 2008 року приїхали в Україну в с. Суворівське до матері. 24 листопада 2008 року ОСОБА_2 на своєму мотоциклі їздив в Тульчин. Вона йому телефонувала і ОСОБА_2 сказав, що знаходиться у друга ОСОБА_5, з яким сидять біля багаття. Повернувшись додому, ОСОБА_2 привіз банани, шоколадки, пиво, пояснивши, що в с. Тиманівка заробив 500 гривень на погрузці. 28 листопада їм прийшов поштовий переказ з Росії 5000 рублів. Придбавши за ці гроші квитки, поїхали в Іваново. 16 грудня 2008 року ОСОБА_2 затримали працівники міліції. Коли вона його побачила у кабінеті, ОСОБА_2 зізнався їй, що скоїв вбивство, але згодом сказав, що його змусили так сказати.

Свідок ОСОБА_6 теща підсудного показала, що 24 листопада 2008 року ОСОБА_2 кудись їздив на мотоциклі. Через деякий час після відїзду дочки і зятя до Росії до неї приїхали працівники міліції і сказали, що в неї вдома зберігається золото. Вони одразу ж підійшли до кролятника, дістали мяч, з якого висипали золоті прикраси. Потім підійшли до сарайчика, що біля туалету, і підняли бляху, там була банківська картка. З сараю забрали мотоцикл блакитного кольору без номерів, належний ОСОБА_2

Свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 суду показали, що були понятими при вилученні в домогосподарстві ОСОБА_6 золотих виробів, які знаходились в шкіряному мячі у кролятнику, та банківської картки, яка знаходилась під стріхою сараю. Працівникам міліції про місця знаходження вказаних предметів було заздалегідь відомо.

З протоколу виїмки від 16.12.2008 року вбачається, що з кролятника в домогосподарстві ОСОБА_6, розташованому у АДРЕСА_3, вилучено шкіряний мяч, в якому знаходились ювелірні вироби: ланцюжок з хрестиком, браслет з кулоном у вигляді літери «Т», чотири каблучки. З-під даху підсобного приміщення, розташованого біля туалету, вилучена банківська картка банку «Хрещатик» НОМЕР_1 на імя ОСОБА_3.

(т. 1, а.с. 118-121)

Брат та мати потерпілої ОСОБА_8 та ОСОБА_9 впізнали надані їм для впізнання ювелірні вироби, вилучені в домогосподарстві гр-ки ОСОБА_6 в с. Суворівському Тульчинського р-ну, як належні ОСОБА_3.

(т. 1, а.с. 258, 271).

Саме з цими ювелірними прикрасами потерпіла ОСОБА_3 зображена на фотографіях, вилучених з її будинку.

(т. 2, а.с. 10-14)

Як вбачається з матеріалів справи, проведеним дізнанням за обставинами смерті ОСОБА_3 було встановлено, що вона покінчила життя самогубством через повішання, а тому 03.12.2008 року начальником Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області Революком О.В. було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

(т. 1, а.с. 88, 107)

Затриманий для встановлення особи працівниками Фрунзенського РВВС м. Іваново Російської Федерації ОСОБА_2 зізнався у вбивстві гр-ки ОСОБА_3 в м. Тульчині Вінницької області та виклав обставини вбивства у явках з повинною від 16 та 17 грудня 2008 року та дав пояснення працівнику російської міліції.

(т. 1, а.с. 112-113, 129, 130-133).

На той момент про факт скоєння злочину та обставини вбивства працівникам міліції, як російської так і української, не було нічого відомо, оскільки ОСОБА_3 вважалась такою, що покінчила життя самогубством.

Тому суд вважає правдивими саме первинні свідчення ОСОБА_2, які були послідовними, логічними, обєктивно узгоджувались з іншими пізніше здобутими - доказами по справі, подальшу ж зміну ним показань та заперечення - спочатку лише корисливого мотиву вбивства, а потім - взагалі своєї причетності до скоєння злочинів, оцінює критично.

З явки з повинною ОСОБА_2 на імя прокурора міста Іваново РФ, яка надійшла по факсовій пошті до Тульчинського РВ УМВС 16 грудня 2008 року о 10 год. 48 хв., вбачається, що повідомляючи про вбивство ОСОБА_3, ОСОБА_2 зазначив, що до своєї знайомої ОСОБА_3 він прийшов, щоби попросити грошей. Вона дала йому 500 грн., але цього було замало на дорогу в Російську Федерацію, потрібно було ще стільки ж, тому після статевого акту з ОСОБА_3, який відбувся за взаємною згодою, він попросив її принести води, а коли потерпіла встала, накинув їй на шию шнур, який лежав на підлозі та почав душити. Робив це з метою забрати золото, яке побачив на ОСОБА_3 одразу ж, коли знайшов в будинок. Після удушення потерпілої зняв з неї золоті прикраси та взяв гаманець, з якого випали 5 євро та банківські картки, які в подальшому заховав у шкіряний мяч в кролятнику домогосподарства ОСОБА_6, а банківську картку під дах сараю біля туалету.

( т. 1, а.с. 112-113).

Факт написання власноручно цієї явки підсудний ОСОБА_2 підтвердив в судовому засіданні.

Саме після отримання цього документу співробітниками Тульчинського райвідділу міліції було проведено виїмку золотих прикрас та банківської картки у місцях, зазначених ОСОБА_2 у своїй явці, а заступником прокурора Тульчинського району в цей день скасовано постанову начальника Тульчинського РВ УМВС Революка О.В. від 03.12.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи по факту смерті ОСОБА_3

( т. 1, а.с. 90).

Як убачається з протоколу відтворення обстановки та обставин події і переглянутого в судовому засіданні відеозапису, ОСОБА_2 під час проведення слідчої дії підтвердив свої зізнання, детально, у найменших подробицях показав, як душив шнуром електроподовжувача шию потерпілої, а потім, з метою інсценування самогубства, підвішав тіло до дверної ручки спочатку обличчям донизу, а потім, коли шнур обірвався, вдруге підвішав горілиць. ОСОБА_2 також показував, що кабель розірвався на дві частини, одна з яких була довшою, інша коротшою, тому він їх звязав. Також він пояснив, що перевертаючи труп після падіння, побачив, як з носа пішла кров.

( т. 2, а.с. 82-84).

Такі деталі розповіді ОСОБА_2 могли, на думку колегії суддів, бути відомі лише особі, яка безпосередньо вчиняла ці дії, тобто вбивці, і не могли бути відтворені особою, яка виявивши потерпілу повішаною, за 2-3 хвилини запамятала обстановку в будинку, місце розташування і положення трупа, наявність тілесних ушкоджень і слідів крові, особливості вузлів та розміри кусків електрошнура, тощо. Не могли бути вони і підказані працівниками міліції в Російській Федерації, про що заявив підсудний в судовому засіданні.

Правдивість показань ОСОБА_2 під час відтворення обстановки та обставин події підтверджено і висновками трасологічних експертиз №89 та №90 від 21 грудня 2009 року, згідно яких вилучені під час огляду місця події ІНФОРМАЦІЯ_2 в будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_4 дві частини електроподовжувача довжиною відповідно 3360 мм та 1250 мм, тобто довший і коротший, могли являти собою єдине ціле та були розділені під час прикладання протилежно направлених векторів сили, тобто способом розриву.

( т. 2, а.с. 134-137, 145-149).

З протоколу огляду місця події та фототаблиць до нього видно, що на носі трупа ОСОБА_3 є сліди крові, що запеклася.

( т.1, а.с. 4-17).

Свідок ОСОБА_19, допитаний судом, пояснив, що з потерпілою ОСОБА_3 був у близьких стосунках, подарував їй золотий кулон у вигляді літери «Т» - першої літери її імені, дав гроші на придбання золотого ланцюжка. Спільних планів з потерпілою на майбутнє не мали, оскільки він одружений. Про її смерть дізнався в дорозі, коли повертався з відрядження з м. Підволочиська, йому подзвонив товариш. Знаючи ОСОБА_3, у її самогубство не повірив. ОСОБА_17 підозрював його у вчиненні злочину щодо дочки, але слідство довело непричетність свідка до вбивства. За проханням свого однокласника ОСОБА_29 їздив в м. Москву до його друзів. Виїхали 14 грудня 2008 року, були в м. Москві, відпочивали. Потім за проханням ОСОБА_29 їздив в м. Іваново, причин і подробиць не знає.

Допитані за клопотанням потерпілого ОСОБА_17 свідки ОСОБА_30 та ОСОБА_29 працівники Тульчинського РВ УМВС пояснили суду, що 14 грудня 2008 року поїхали в м. Москву на запрошення друзів. Про поїздку домовився ОСОБА_29 з односельчанином ОСОБА_19, який часто бував в Росії, знав дорогу і порядок перетину кордону. 16 грудня близько опівдні їм зателефонував начальник Тульчинського РВ УМВС ОСОБА_27 та повідомив, що з м. Іваново надійшов факс про те, що хтось зізнався про вчинення вбивства в Тульчині. В цей час по факту смерті ОСОБА_3 було відмовлено в порушенні кримінальної справи, вона вважалась такою, що покінчила життя самогубством і тому начальник попросив підїхати в м. Іваново, щоби переконатися в достовірності інформації. Пізно ввечері 16 грудня 2008 року вони приїхали в Іваново, зустрілись з колегами, пояснили, що вони не мають повноважень на проведення слідчих дій, оскільки кримінальну справу не порушено. Свідкам показали явку з повинною, в якій було детально описано обставини вбивства і місце, де заховані викрадені речі. В кабінеті бачили ОСОБА_2, який підтвердив, що вбивство вчинив саме він.

За таких обставин показання потерпілого ОСОБА_17, який в судовому засіданні пояснив, що з дружиною розлучився, проживає в м. Вінниці, діти в Тульчині жили самі, з донькою не бачився півроку, підозрював, що до її вбивства причетний ОСОБА_19, а ОСОБА_2 характеризував з позитивної сторони і вважав матеріали справи сфальсифікованими, суд оцінює з огляду на його психологічний та емоційний стан.

Згідно акту №153 від 25.11.2008 року судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_3 та висновку №3-к від 21.01.2009 року комісійної судово-медичної експертизи при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_3, окрім странгуляційної борозни, тілесних ушкоджень не виявлено. Смерть ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлення шиї зашморгом, про що свідчить наявність прижиттєвої, косовисхідної, одиночної, незамкнутої, пергаментної щільності странгуляційної борозни в верхній частині шиї з крововиливами в мязи шиї відповідно странгуляційній борозні, збільшення легень в обємі, асфіктичний тип серця, насичені трупні плями, рідкий стан крові, її темний колір, наявність петехіальних крововиливів під зовнішню оболонку серця та легень, в сполучні оболонки очей, есхіматична маска, повнокровя внутрішніх органів.

Між механічною асфіксією внаслідок здавлення шиї ОСОБА_3 та її смертю є причинний звязок. Смерть ОСОБА_3 могла настати ІНФОРМАЦІЯ_2.

Враховуючи розташування странгуляційної борозни, її напрямок, а також показання ОСОБА_2, механічна асфіксія могла настати у ОСОБА_3 і від стиснення зашморгом шиї сторонніми руками, як про те вказував у своєму поясненні ОСОБА_2: «...я тут же встал с кровати за ней, взял шнур и накинул ей сзади на шею и стал душить. Она пыталась ослабить шнур руками, но я этого не допускал».

При судово-медичному (імунологічному) дослідженні мазків-відбитків та тампонів з вмістом піхви від трупа ОСОБА_3 знайдені сперматозоїди, що свідчить про те, що незадовго до смерті, можливо 24 листопада 2008 року, в неї мав місце статевий акт. Тілесних ушкоджень, які б вказували на боротьбу чи самооборону, та що з нею був скоєний насильницький статевий акт, не виявлено.

Характер странгуляційної борозни у ОСОБА_3 не протирічить показанням ОСОБА_2 про те, що коли вона встала, він накинув зашморг на неї ззаду.

Смерть ОСОБА_3 настала через короткий проміжок часу (3-5 хвилин) з моменту здавлення її шиї зашморгом, як про це вказував в своїх показаннях ОСОБА_2: «примерно через 3 минуты я почувствовал, что телоОСОБА_3 обмякло, но я продолжал сдавливать шнур у нее на шее еще минут 10».

(т. 1, а.с. 213-216)

Про те, що показання ОСОБА_2 на досудовому слідстві та в судовому засіданні про механізм позбавлення життя ОСОБА_3 відповідає встановленим при судово-медичному дослідженні трупа та при проведенні комісійної судово-медичної експертизи даним, засвідчив і допитаний судом за клопотанням адвоката ОСОБА_1 судово-медичний експерт Щеглов О.А., який пояснив, що незамкнутість старнгуляційної борозни на передній боковій поверхні шиї пояснюється попаданням під час удушення під зашморг сторонніх предметів, якими могли бути і руки потерпілої.

За висновком судової молекулярно-генетичної (ДНК) експертизи №20-186 від 25 січня 2010 року генетичні ознаки сперми на тампоні з вмістом піхви ОСОБА_3 містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_2

(т. 2, а.с. 185-189).

За висновком дактилоскопічної експертизи №68 від 24 грудня 2008 року слід пальця руки, вилучений 24 листопада 2008 року під час огляду місця події по провул. Заводському, 5 з поверхні ручки дверей в спальне приміщення, залишений великим пальцем лівої руки ОСОБА_2.

(т. 1, а.с. 4-6, 170-183).

Винуватість ОСОБА_2 також доводиться :

- довідкою Управління Національного банку України у Вінницькій області №11-012/1352 від 24.03.2009 року про вартість золотих виробів.

(т. 1, а.с. 261);

- висновком товарознавчої експертизи №2840 від 7 грудня 2009 року про вартість станом на 24.11.2008 р. наданих на експертизу золотих виробів, вилучених у домогосподарстві ОСОБА_6

(т. 2, а.с. 110-111);

- довідкою Управління Національного банку України у Вінницькій області №13-013/4790 від 07.12.2009 року про офіційний курс гривні до євро станом на ІНФОРМАЦІЯ_2.

(т. 2, а.с. 108);

- довідкою Вінницької філії «ВАТ комерційний банк «Хрещатик» від 02.12.2009 року про те, що банківська картка НОМЕР_2 дійсно належала ОСОБА_3. Станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 залишок грошей на картці складав 3 гривні 24 коп.

(т. 2, а.с. 99);

- оглянутими в судовому засіданні речовими доказами: вилученими в домогосподарстві ОСОБА_6 золотими виробами та пластиковою карткою банку «Хрещатик» на імя ОСОБА_3, двома частинами шнура електроподовжувача, тощо.

(т. 1, а.с. 272-273).

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство з корисливих мотивів та за ч. 4 ст. 187 КК України як розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

До обставин, які згідно ст. 66 КК України помякшують покарання підсудного, суд відносить зявлення із зізнанням. Вчинення ж злочину у стані алкогольного спяніння суд вважає обставиною, що у відповідності до ст. 67 КК України обтяжує покарання.

Згідно висновків судово-наркологічної експертизи №568 від 10 грудня 2009 року та стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №388 від 21 грудня 2009 року ОСОБА_2 виявляє ознаки зловживання алкоголем, в період вчинення злочину на хронічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В теперішній час ОСОБА_2 на психічне захворювання також не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Такі індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_2 як жорстокість, відсутність почуття вини та докорів сумління, емоційна холодність, імпульсивність виступили як умова вчинення злочину. Причиною скоєння злочину стала корислива мотивація заволодіння майном. Під час вчинення злочину ОСОБА_2 перебував в емоційному стані, який характеризувався жадобою до наживи, корисливістю, легковажністю, безвідповідальністю, жорстокістю, емоційною холодністю, бажанням уникнути відповідальності і не бути викритим. Зазначений стан міг вплинути на поведінку ОСОБА_2, але не впливав на його свідомість. В період вчинення злочину ОСОБА_2 в стані фізіологічного афекту та в стані патологічного алкогольного спяніння не перебував.

(т.2, а.с. 115, 155-157).

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує особливу тяжкість, жорстокість і зухвалість вчинених ним злочинів та дані про його особу підсудний засуджений та відбуває покарання за скоєння грабежів, вчинених на території Російської Федерації, що свідчить про стійку сформовану спрямованість ОСОБА_2 до антигромадської, антисоціальної поведінки та вчинення нових корисливих злочинів.

За місцем відбування покарання ОСОБА_2 характеризується задовільно.

(т. 2, а.с. 86).

Враховуючи наявність помякшуючої покарання обставини, суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_2 покарання у виді довічного позбавлення волі, та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк у максимальних розмірах.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, колегія суддів, -

з а с у д и л а :

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України та призначити покарання:

- за ч. 4 ст. 187 КК України 13 (тринадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України 15 (пятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 15 (пятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

Строк відбування покарання рахувати з 23 листопада 2009 року.

( т. 2, а.с. 51-52).

Судові витрати покласти на ОСОБА_2, стягнувши з нього на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області (Банк УДК у Вінницькій області, МФО 802015, код 24525055, рахунок 35227002000019) 5.419 грн. 52 коп. за проведення криміналістичних експертиз.

Речові докази по справі, що зберігаються у камері схову Тульчинського РВ ГУМВС України у Вінницькій області:

- фрагмент тканини з плямою бурого кольору, ганчірку білого кольору з плямами речовини бурого кольору, фрагменти оббивки, фрагмент шпалер, ніж кухонний, кабель електричний з двох частин знищити, як такі, що не представляють цінності

( т. 1, а.с. 272 зв.);

- чотири золотих каблучки, золотий ланцюжок з хрестиком, золотий браслет з кулоном у вигляді літери «Т», пластикову картку банку «Хрещатик» - передати потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_17

( т. 1, а.с. 273);

- мотоцикл «ІЖ-Планета-3» без документів та держномера, що належить ОСОБА_2, звернути в дохід держави в рахунок конфіскації майна, належного засудженому

(т. 1, а.с. 273).

- диск із відеозаписом слідчих дій зберігати при справі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржено до Верховного Суду України через апеляційний суд Вінницької області протягом одного місяця з моменту проголошення, а засудженим ОСОБА_2, який утримується під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий:

Суддя:

Народні засідателі: 1)

2)

3)

З оригіналом вірно: