Ухвала суду № 93837017, 23.12.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/4284/19

Провадження №1-кп/359/165/2020

У Х В А Л А

про продовження дії запобіжного заходу

23 грудня 2020 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді – Вознюка С.М.,

при секретарі судового засідання Пугач Д.О.,

за участю прокурора Мойсієнко О.В. та обвинуваченого ОСОБА_1 ,

у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією під час судового розгляду об`єднаного судового провадження за кримінальним провадженням №12019110100000675, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2019 року, та кримінальним провадженням №12020110100000392, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2020 року, що надійшли до суду з обвинувальними актами, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , з середньою освітою, раніше судимого, останній раз за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 30.10.2015 року за ч.1 ст. 71 КК України до п`яти років позбавлення волі, офіційно не працевлаштованого,

по обвинуваченню у вчиненні ним кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч.2 ст. 190 КК України, -

розглянувши в порядку ст. 331 КПК України питання доцільності подальшого утримання обвинуваченого під вартою, -

в с т а н о в и в :

На розгляді в Бориспільському міськрайонному суді Київської області перебуває вищезазначене об`єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.07.2020 року.

Під час судового засідання, 23.12.2020 року, судом поставлено на обговорення питання доцільності подальшого утримання обвинуваченого під вартою в порядку ст. 331 КПК України.

Прокурор просив продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , оскільки ризики, визначені ст. 177 КПК України, на момент розгляду даного питання в суді не припинили існувати, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити його процесуальну поведінку.

Обвинувачений заперечив щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та наголошував на стані свого здоров`я та необхідність лікування від хронічних захворювань та вчинення відносно нього кримінального правопорушення працівниками поліції при здійсненні досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні.

Заслухавши думку сторін, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що запобіжний захід тримання під вартою з визначеним розміром застави, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 згідно ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.10.2020 року закінчується 29.12.2020 року, а завершити розгляд справи до указаної дати неможливо, оскільки судом викликано для опиту свідків відносно яких застосовано примусовий привід. Наступне судове засідання призначено на 12.01.2021 року.

Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання щодо зміни чи продовження дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та/або реєстрації, стан здоров`я його дружини, міцність соціальних зв`язків, відсутність судимостей.

При продовженні запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, судом враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням зазначеного.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

Встановлено, що ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких є тяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 6 років. Враховуючи дану обставину, під тяжкістю покарання яке загрожує обвинувачуваному, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, він може переховуватись від судового слідства, у зв`язку з чим на досудовому розслідуванні йому й було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд також враховує той факт, що в суді не допитана неповнолітня потерпіла по епізоду обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні грабежу та допитані не всі свідки обвинувачення.

При цьому судом раніше відносно обвинуваченого обирався інший більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у зв`язку з необхідністю лікування обвинуваченого, однак останній умови запобіжного заходу порушив, з лікувального закладу виключений у зв`язку з порушенням режиму утримання, та відносно нього були внесені відомості до ЄРДР про вчинення нового умисного корисливого злочину, щодо якого до суду скеровано обвинувальний акт і на даний час судом здійснюється їх спільний розгляд в даному провадженні.

Таким чином, на думку суду, ОСОБА_1 , будучи обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні, не виправдав довіри суду та вчинив відповідні порушення обов`язків, передбачених йому для домашнього арешту.

З цього приводу, в пункті 1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною, яка підтримує державне обвинувачення, суд приходить до переконання, що для заміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який, ступень ризиків, які були встановлені судом, не змінилися.

При цьому, суд враховує, що при дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, ОСОБА_1 до суду в судові засідання неодноразово не з`являвся без поважних на те причин, та вчинив нове кримінальне правопорушення, у вчиненні якого є обґрунтоване обвинувачення.

Інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть, на думку суду, підтримувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого з метою судового провадження та встановлення істини у справі.

Отже, відсутність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише сприятиме уникненню ним явки до суду під загрозою можливого покарання. З цього приводу, суд вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу може призвести до продовження ним здійснення злочинів, в тому числі проти власності громадян.

Тому, враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам, оскільки ОСОБА_1 надавалась можливість лікування в умовах дії домашнього арешту. Однак останній умови відповідного лікування порушив, у зв`язку з чим його було виключено з двох профільних лікувальних закладів у зв`язку з грубим порушенням ним умов перебування в таких закладах охорони здоров`я.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.

Тому суд дійшов до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_1 належить продовжити строк тримання під вартою на 60 діб з визначеним розміром застави.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив про наявність у нього проблем зі здоров`ям, у зв`язку з чим потребує належного лікування, яке він фактично не отримує в умовах СІЗО. При цьому, в судовому засіданні останній повідомив, що має захворювання на туберкульоз.

З цих підстав суд витребував та отримав відповідну інформацію, з якої вбачається про наявність можливості утримання обвинуваченого в умовах слідчого ізолятору з наданням відповідної медичної допомоги. Тому зазначені доводи обвинуваченого судом також відхиляються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 159, 160, 242, 243, 244, 331, 376 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - на 60 діб, та утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до 24.00 год. 20.02.2021 року.

Залишити визначений раніше розмір застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн. 00 коп.

Сума застави протягом дії ухвали може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; р/р UA768201720355259001000018661 (депозитний рахунок); МФО 820172; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

В разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи - прокурора або суду, із визначеною періодичністю та за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає та зареєстрований обвинувачений ( АДРЕСА_1 ), без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про необхідність зміни свого місця проживання та/або місця роботи; здати (за наявності) на зберігання до компетентних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії обов`язків, в разі внесення застави, встановити для ОСОБА_1 , протягом 60 діб, з моменту звільнення його з під варти.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з моменту її проголошення.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 24.12.2020 року.

Суддя: С.М.Вознюк