Рішення № 93835303, 21.12.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 154/37/20

Провадження № 2/161/3172/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі

головуючого – судді Рудської С.М.

при секретарі – Чигринюк В.С.

за участі:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – Ковальчук О.В.

третіх осіб – ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Селянського фермерського господарства "Пролісок" ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Зарічанська сільська рада Володимир-Волинського району Волинської області, Головне територіальне управління юстиції у Волинській області, Центр надання адміністративних послуг Устилузької ОТГ, Устилузька міська рада Володимир-Волинського району Волинської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про визнання протиправним та скасування наказів щодо затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у власність та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

08.01.2020 року СФГ «Пролісок» в особі Голови – Никонюка В.Є. звернулося до Володимир-Волинського міського суду Волинської області з вищевказаною позовною заявою на обгрунтування зазначивши, що 04.04.2019 року Господарським судом Волинської області було постановлено рішення у справі № 903/893/18 за позовом ТзОВ «П`ятидні» до СФГ «Пролісок» про визнання дій незаконними, протиправними та стягнення збитків, яке 19.06.2019 року Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду було залишено без змін. Вказаними судовими рішеннями було встановлено, що відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права ТзОВ «Пятидні» ЄДРПОУ 03735104 (позивач) у період з травня по жовтень 2017 року було зареєстровано право оренди земельних ділянок на підставі договорів оренди землі укладених з громадянами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (далі – Громадяни) та ТзОВ «П`ятидні», які розташовані на території Зарічанської сільської ради Володимир-Волинського р-ну Волинської області, поблизу с. Орані, урочище «За лисою горою», загальною площею 26 га. Таким чином, стало відомо, що зазначені земельні ділянки загальною площею – 26 га, які перебувають у приватній власності Громадян, фактично являються тим загальним земельним масивом, що був попередньо переданий йому в користування згідно рішення сесії Зарічанської сільської Ради народних депутатів Володимир-Волинського району від 22.12.1992 року № 12/2 загальною площею – 28 га в с. Орані, для організації фермерського господарства із земель запасу. Створене СФГ «Пролісок» ОСОБА_1 розвивалось та існує на даний час фактично на базі отриманих в 1992 році земель загальною площею 39 га., в тому числі 28 га. в с. Орані. Наразі, вказаний земельний масив загальною площею – 26 га перейшов у власність Громадян, а потім й в оренду ТзОВ «П`ятидні» без відома позивача, як постійного користувача. При цьому, Зарічанська сільська рада в листі від 26.10.2019 року № 488/01-29 категорично заперечила погодження щодо надання дозволу на розробку землевпорядної документації та передачі земельних ділянок у власність Громадянам. Разом з тим, ГУ Держгеокадастру у Волинській області, із порушенням норм діючого на той час законодавства, надало дозвіл на виготовлення документацій із землеустрою та передає земельні ділянки спірного масиву у власність Громадянам, про що йому не було відомо. Зазначає, що усі заяви вищезгаданих громадян на надання дозволу на розроблення документації із землеустрою написані однією і тією ж рукою, що наглядно видно неозброєним оком. Крім того, жоден із перелічених Громадян не був фактичним замовником землевпорядних документацій спірного масиву в с. Орані. Враховуючи наведене, просить суд визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Волинській області та скасувати накази про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та надання їх у власність Громадянам, а також скасувати Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки.

19.02.2020 року відповідачем ГУ Держгеокадастру у Волинській області було подано до суду відзив на вищевказану позовну заяву, відповідно до якого сторона відповідача заперечує щодо задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі. В обгрунтування своїх заперечень зазначає, що з метою реалізації свого права на приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства Громадяни 22.09.2016 року (зареєстровані 30.06.2016 року) звернулися до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із заявами про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2,0 га кожна із земель не наданих у власність або користування, які знаходяться на території Зарічанської сільської ради Володимир-Волинського р-ну Волинської обл. в межах норм безоплатної приватизації. Наказами ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 07.11.2016 року даним громадянам надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. Перевірку вищезазначених земельних ділянок здійснено Державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у Володимир-Волинському р-ну Волинській обл. Відповідно до викопіювань з кадастрової карти (плану) від 07.10.2016 та інформації щодо земельних ділянок, які розташовані в межах 0720582200:00:001, що надається Державним кадастровим реєстратором і територіальним органом нижчого рівня територіальному органу, яке є додатком до відповідного викопіювання, зазначено, що бажані до відведення земельні ділянки є державної форми власності. Крім того, дані згідно форми 6-зем передбачають, що земельні ділянки відносяться до земель, що не передані у власність і не надані у користування. Після виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, погодження їх у встановленому законом порядку, реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, документація із землеустрою 29.08.2017 року була подана Громадянами до Головного управління на розгляд та затвердження. Наказами ГУ Держгеокдастру у Волинській області від 31.08.2017 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано земельні ділянки у власність Громадянам для ведення особистого селянського господарства площею 2 га кожному. Місце розташування відведених земельних ділянок відповідало вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної та землевпорядної документації, розглянуті проекти землеустрою відповідали чинному законодавству, погоджені у порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України, що свідчить про законність прийняття наказів Головного правління Держгеокадастру у Волинській області про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян та про затвердження документації із землеустрою і передачу земель безкоштовно у власність громадянам. Таким чином, невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, передбачених ч. 7 ст. 118 ЗК України, що можуть слугувати підставою для відмови громадянам у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою Головним управлінням не встановлено. При цьому, рішення про передачу у власність або надання у користування спірних земель ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства в матеріалах справи відсутнє, як і сам проект відведення земельної ділянки. В свою чергу, СФГ «Пролісок» ОСОБА_1 не є землекористувачем земельних ділянок площею 28 га відповідно до рішення Зарічанської сільської ради від 15.09.1992 року №12/98 із змінами згідно рішення сільської ради від 22.12.1992 року № 12/2 і ГУ Держгеокадастру у Волинській області при відведенні земельних ділянок громадянам не зобов`язано було погоджувати дане питання із позивачем і проводити процедуру вилучення земель із землекористування. На підставі викладеного, в задоволенні позову просить відмовити (Том 1, а.с. 62-73).

27.04.2020 року та 29.04.2020 року представником позивача було подано до суду заяви про збільшення позовних вимог на обгрунтування яких, останній зазначив що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Враховуючи наведене вважає, що скасування Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на сформовані земельні ділянки в системі Державного земельного кадастру, як об`єкти цивільного права можливе тільки за умов передбачених ст. 79-1 ЗК України, а тому просить суд скасувати Державну реєстрацію земельних ділянок в системі Державного земельного кадастру (Том 1, а.с. 197-198, 200-201).

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 16.07.2020 року цивільну справу № 154/37/20 за позовом СФГ «Пролісок» ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Зарічанська сільська рада Володимир-Волинського району Волинської області, ГТУЮ у Волинській області, про визнання протиправним та скасування наказів щодо затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у власність та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, було вирішено передати на розгляд за підсудністю до Луцького міськрайонного суду Волинської області (Том 1, а.с. 224).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.08.2020 року вищевказану справу було прийнято до розгляду (Том 1, а.с. 232).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.09.2020 року до участі у справі за позовом СФГ «Пролісок» Никонюка В.Є. до ГУ Держгеокадастру у Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Зарічанська сільська рада Володимир-Волинського р-ну Волинської обл., ГТУЮ у Волинській області, про визнання протиправним та скасування наказів щодо затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у власність та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки у якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 (Том 2, а.с. 21-22).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.09.2020 року до участі у даній справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів було залучено Центр надання адміністративних послуг Устилузької ОТГ (Том 2, а.с. 109-110).

19.11.2020 року на електронну адресу суду від представника третіх без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 – адвоката Котовича Б.В. надійшли письмові пояснення, у яких останній зазначив наступне. Так, восени 2016 року треті особи, які не заявляють самостійних вимог по суті спору (учасники АТО) у кількості 13 чоловік, звернулися до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із заявами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення. У відповідь, на подані заяви Відповідач надав накази про надання дозволу на розробку проектів землеустрою. В результаті, з даними наказами учасники АТО звернулись до відповідно сертифікованого розробника з клопотаннями розробити проекти землеустрою щодо зазначених ділянок. Вказує, що викопіювання щодо місцезнаходження даних земельних ділянок на якому були позначення бажане місце їх знаходження було позначено не інвентаризовану площу, тобто на ділянці де був відсутній кадастровий номер. Розробником були зареєстровані зазначені ділянки у Державному земельному кадастрі та присвоєні кадастрові номери. В серпні 2017 року даним Громадянам було затверджені відповідні проекти та передано у власність сформовані земельні ділянки у кількості 13 штук по 2 га., що в сукупності становить 26 га. Після чого дані особи звернулися до реєстратора речових прав із клопотанням про реєстрацію права власності на ділянки в реєстрі речових прав на нерухоме майно, в результаті отримавши витяги про реєстрацію права власності на ділянки. Доводи позивача про те, що на його думку заяви від імені учасників Ато написані візуально однією рукою, одним почерком, однією датою не можуть заперечувати факту звернення даними особами до ГУ Держгеокадастру у Волинській області з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою. При цьому, позивач не враховує, що відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». В свою чергу, посилання сторони позивача на документи, які на їх думку підтверджують право постійного користування на земельний масив орієнтовною площею 28 га. є не достовірні та не достатні. Крім того, даний спір слід розглядати як такий, що пов`язаний із порушенням права першої особи (позивача), у тому числі другими особами (учасники АТО). Відповідно, належним відповідачем (співвідповідачем) у таких справах є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснений оскаржуваний запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У позовній заяві позивач об`єднав дві вимога, пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами. Ці вимоги фактично звернені до одного відповідача – ГУ Держгеокадастру у Волинській області - і мотивовані незаконністю його дій, оскільки Держгеокадастр з власної ініціативи не реєстрував право власності на земельні ділянки. За наведених обставин вважає, що даний позов задоволенню не підлягає (Том 2, а.с. 135-136).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.09.2020 року до участі у даній справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача було залучено Устилузьку міську раду Володимир-Волинського р-ну Волинської області (Том 2, а.с. 147-148).

24.11.2020 року від третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Відділу «Центр надання адміністративних послуг Устилузької міської ради» надійшли на адресу суду пояснення по суті позову з яких слідує, що на даний час Відділ немає статусу юридичної особи публічного права, а отже не наділений цивільною процесуальної право і дієздатністю. Представницьким органом Устилузької міської ОТГ Володимир-Волинського р-ну Волинської обл. є Устилузька міська рада, яка має статус юридичної особи (Том 2, а.с. 160-162).

21.12.2020 року від третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Устилузької міської ради Володимир-Волинського р-ну Волинської обл. на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення з яких вбачається наступне. 04.09.2017 року ( ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_9 ), 07.09.2017 року ( ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ) та 10.09.2017 року ( ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 ) до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Устилузької міської ради звернулися Громадяни із заявами щодо реєстрації права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Зарічанскої сільської ради Володимир-Волинського району. Державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Устилузької міської ради Мєлкоєдовим О.В. було отримано від заявників документи, необхідні для державної реєстрації права власності на земельні ділянки, а саме: документ, шо підтверджує виникнення, перехід або припинення права власності на нерухоме майно – Наказ НУ Держгеокадастру у Волинській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», документ, що підтверджує звільнення від сплати адміністративного збору – Посвідчення учасника бойових дій та документи, що посвідчують особу заявника. В ході розгляду заяв державний реєстратор встановив відповідність заявлених прав і отриманих документів вимогам законодавства, перевірив документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій та прийняв Рішення про державну реєстрацію прав га їх обтяжень, тобто виконав всі необхідні реєстрацій дії та, як наслідок, сформував Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (Том 2, а.с. 180-181).

В судовому засіданні позивач та його представник надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та заявах про збільшення позовних вимог від 27.04.2020 року та 29.04.2020 року, позов підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Волинській області в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заявлених позовних вимог з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву від 19.02.2020 року. Додатково пояснив, що позивачем на момент передачі земельних ділянок у власність Громадянам не було належним чином оформлено за собою право власності на спірний земельний масив.

Представник третіх без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 в судовому засіданні надав пояснення аналогічні тим, які були подані ним 19.11.2020 року в письмовій формі, вважає позов таким, що не підлягає до задоволення.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що у літню пору 2017 року він дійсно їздив у Устилузьку міську раду задля написання заяви про виділення йому у власність земельної ділянки. Через деякий час йому було видано вже підготовлену документацію про право власності за землю. Вказана ділянка, в подальшому, була передана ним в оплатну оренду. Просить вирішити дану справу відповідно до вимог закону.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він особисто писав заяву в Устилузькій міській раді на передачу йому у власність земельної ділянки, а також надавав довіреність на її майбутнього орендаря. Через незначний проміжок часу йому було видано документи, які посвідчували його право власності на землю та яка, надалі, залишилася в користуванні сільськогосподарського товариства. Просить вирішити дану справу відповідно до вимог закону.

Представники третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Зарічанської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області та Головного територіального управління юстиції у Волинській області, в судове засідання не з`явилися, надіславши до суду відповідні заяви з проханням розгляд справи здійснювати за їх відсутності (Том 2, а.с. 1, 131-132).

Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_9 в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи, пояснення на позовну заяву від нього на адресу суду не надходили.

Представники третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Центру надання адміністративних послуг Устилузької ОТГ, Устилузької міської ради Володимир-Волинського району Волинської області, в судове засідання повторно не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про день, час, місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.

Враховуючи обсяг поданих сторонами доказів та письмових пояснень, у яких викладено відношення щодо предмету спору, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності третьої особи ОСОБА_9 та представників третіх осіб Зарічанської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області, Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Центру надання адміністративних послуг Устилузької ОТГ та Устилузької міської ради Володимир-Волинського району Волинської області

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Як встановлено судом, СФГ «Пролісок» Никонюка В.Є. у своїй позовній заяві просить, зокрема, скасувати накази про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та надання їх у власність громадянам: ОСОБА_5 (кадастровий № 0720581600:00:001:0046), ОСОБА_6 (кадастровий № 0720581600:00:001:0040), ОСОБА_7 (кадастровий № 0720581600:00:001:0038), ОСОБА_8 (кадастровий № 0720581600:00:001:0034), ОСОБА_3 (кадастровий № 0720581600:00:001:0037), ОСОБА_4 (кадастровий № 0720581600:00:001:0036), ОСОБА_9 (кадастровий № 0720581600:00:001:0041), ОСОБА_10 (кадастровий № 0720581600:00:001:0042), ОСОБА_11 (кадастровий № 0720581600:00:001:0043), ОСОБА_12 (кадастровий № 0720581600:00:001:0044), ОСОБА_13 (кадастровий № 0720581600:00:001:0045), ОСОБА_14 (кадастровий № 0720581600:00:001:0035) та ОСОБА_15 (кадастровий № 0720581600:00:001:0039).

Крім того, із матеріалів справи слідує, що усі з вище перелічених громадян є учасниками АТО.

Слід зазначити, що з численних висновків судів Касаційної інстанції виплаває, що даний спір слід розглядати як такий, що пов`язаний із порушенням права першої особи (позивача), у тому числі другими особами (учасники АТО). Відповідно, належним відповідачем (співвідповідачем) у таких справах є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснений оскаржуваний запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Так, у своїй постанові від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду прийшла до наступного висновку.

Відповідач – це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

ВС підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови – підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Разом з тим, суд наголошує, що вході здійснення судового провадження за ініціативою суду було залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 – власників земельних ділянок, оскільки рішення у даній справі безпосередньо впливає на права та обов`язки останній.

Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, підчас розгляду даної справи, ані позивачем, ані його представником відповідне клопотання про заміну неналежного відповідача належними або залучення до участі у ній співвідповідачів до суду подано не було.

Отже, сторона позивача розпорядилася своїми процесуальними правами, визначеними ЦПК України, щодо предмета спору на власний розсуд.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 13, ст. 51 ЦПК України, не наділений процесуальним правом з власної ініціативи залучати до участі у справі співвідповідачів, оскільки залучення співвідповідача чи заміна первісного відповідача належним може відбутися виключно за клопотанням сторони позивача.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги СФГ «Пролісок» ОСОБА_1 , в частині скасування наказів про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та надання їх у власність Громадянам, задоволенню не підлягає, оскільки зазначена установа не є належними відповідачем за цією вимогою.

В свою чергу, оскільки позовні вимоги про визнання протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Волинській області у причинно-наслідковому зв`язку є похідними від основної позовної вимоги про скасування наказів про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та надання їх у власність Громадянам, тому суд також не вбачає підстав для їх задоволення.

Разом з тим, інші доводи позовної заяви у вищезазначеній частині позовних вимог, які стосуються предмету доказування, судом у даному рішенні не оцінюються, виходячи з того, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, а тому і обґрунтованість заявлених позовних вимог може бути перевірена лише у випадку пред`явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.

У своєму позові СФГ «Пролісок» Никонюка В.Є. також ставить питання про скасування Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки та, як наслідок, скасування Державної реєстрації земельних ділянок в системі Державного земельного кадастру.

З даного приводу, суд вважає за необхідне наголосити на наступному.

Згідно абз. 1-3 ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пп. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому пп. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Так, у своїй Постанові від 28.10.2020 року в справі № 910/10963/19З, КГС Верховного суду прийшов до висновку, що відповідно до ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ефективним способом захисту права приватної власності позивача є скасування рішення державного реєстратора.

Із наведеного слідує, що належним способом захисту порушеного права власності СФГ «Пролісок» ОСОБА_1 є саме скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а не скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Отже, у даному випадку стороною позивача було невірно обрано спосіб захисту порушених прав, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.

При цьому слід зазначити, що звертаючись до суду із заявою про збільшення позовних вимог від 27.04.2020 року та 29.04.2020 року позивачем та його представником не було уточнено позовних вимог.

Таким чином, сторона позивача розпорядилася своїми процесуальними правами, визначеними ЦПК України, щодо предмета спору на власний розсуд.

Також, суд наголошує на тому, що скасування Державної реєстрації земельних ділянок в системі Державного земельного кадастру не відноситься до компетенції суду.

Так, суд не може підміняти інший орган, уповноважений здійснювати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки і перебирати на себе повноваження з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції уповноважених органів Держгеокадастру.

За наведених обставин у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені СФГ «Пролісок» ОСОБА_1 позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказів щодо затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у власність та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Враховуючи вищезазначену норму чинного законодавства, судові витрати по справі, у зв`язку з відмовою в позові, суд вважає за необхідне залишити за стороною позивача.

На підставі ст.ст. 15, 16, 316, 317, 321, 373 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Селянського фермерського господарства "Пролісок" ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Зарічанська сільська рада Володимир-Волинського району Волинської області, Головне територіальне управління юстиції у Волинській області, Центр надання адміністративних послуг Устилузької ОТГ, Устилузька міська рада Володимир-Волинського району Волинської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про визнання протиправним та скасування наказів щодо затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у власність та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення у повному обсязі складено 28 грудня 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська