Рішення № 9382899, 29.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2009 р. Справа №02/2622

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Головко О.В.,, за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 підприємець особисто, відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до приватного підприємства "Алекс і В"

про стягнення 334 855 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 334 855 грн. штрафу за невиконання зобовязань за договором підряду №4 від 01 квітня 2008 року на виконання будівельно-монтажних робіт по вул. Ярославській, 7 в м. Черкаси.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи, ухвали суду надсилалися на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі, зазначеній у Витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідач не подав суду відзив на позов, не направив свого представника у судове засідання. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, виходячи з того, що стороною у даному спорі є підприємство - юридична особа, яка за законом зобовязана надати в ЄДР інформацію про зміну місцезнаходження, оскільки така інформація в ЄДР відсутня, тому суд вважає, що відповідачу належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи позивача, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію (Замовник за договором, позивач у справі) та приватне підприємство «Алекс і В»в особі директора Деревянка М.С., який діє на підставі статуту (Підрядник за договором, відповідач у справі) уклали договір від 01 квітня 2008 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобовязання своїми силами та силами залучених субпідрядних організацій виконати для Замовника загально-будівельні роботи спеціального призначення у відповідності до умов договору.

В пункті 1.2. договору вказано, що у випадку застосування авансової форми оплати будівельно-монтажних робіт, що встановлюється окремим договором, початок виконання робіт фіксується відповідно до п. 6.2. та з урахуванням п. 6.3. цього договору.

Відповідно до пункту 1.3. договору в день підписання цього договору Замовник передав Підряднику всі необхідні документи та вжив всіх інших необхідних заходів для початку будівництва.

В пунктах 2.1., 2.2. договору вказано, що вартість будівельно-монтажних робіт по цьому договору визначається на підставі державних будівельних норм (ДБН Д.1.1-1.2000) з урахуванням змін і доповнень на день виконання таких робіт та складає згідно з кошторисом 965 тисяч гривень.

Замовник оплачує вартість виконаних будівельно-монтажних робіт протягом трьох днів після їх остаточного завершення в повному обсязі та підписання акту приймання-передачі виконаних будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до пунктів 2.8., 2.9. договору будівництво здійснюється з матеріалів Підрядника. Замовник не втручається в оперативно-господарську діяльність Підрядника.

Згідно пункту 6.1 договору термін виконання Підрядником будівельно-монтажних робіт з 01.04.2008 року по 31.10.2008 року. Повністю виконані будівельно-монтажні роботи за цим договором Підрядник (відповідач) повинен був передати Замовнику (позивачу) до 01.11.2008 року. У будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором та сплати штрафів, у випадку їх застосування, за неналежне та/або невиконання своїх зобовязань.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, робота не виконана та не здана в установлений договором строк.

Суду не подано доказів укладення сторонами окремого договору щодо перерахування авансу на виконання будівельно-монтажних робіт за цим договором, як це передбачено пунктом 1.2. договору, що могло б бути підставою для визначення дати початку виконання робіт.

Із тексту договору вбачається, що сторони встановили оплату вартості виконаних робіт по факту їх виконання в повному обсязі та здачі виконаних робіт Замовнику (позивачу), що відповідає припису статті 854 Цивільного кодексу України і встановлення такого порядку оплати вартості виконаних робіт є правом сторін при укладенні договору підряду.

У договорі чітко вказано про те, що в день підписання цього договору Замовник передав Підряднику всі необхідні документи та вжив всіх інших необхідних заходів для початку будівництва. У письмовому поясненні на вимогу суду позивач підтвердив викладене.

Згідно з частиною 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобовязується збудувати і здати у встановлений строк обєкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобовязується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обовязок не покладається на підрядника, прийняти обєкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній не виконав замовлені позивачем роботи, акт приймання-передачі виконаних будівельно-монтажних робіт сторонами не підписаний.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В звязку з невиконанням відповідачем свого зобовязання за договором позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 334855 грн.

Вимога позивача ґрунтується на умові пункту 5.1. договору, відповідно до якого відповідач зобовязався сплатити позивачу штраф у розмірі 0.1% від загальної вартості будівельно-монтажних робіт за цим договором за кожен день прострочення терміну виконання будівельно-монтажних робіт, встановленого пунктом 6.1 цього договору.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України (далі ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до статті 231 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

За приписом частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товару (робіт, послуг).

Позивачем доведено та відповідачем не спростовано факт невиконання останнім своїх зобовязань по договору, тому вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу є законною. Однак, позивачем невірно виконано розрахунок суми штрафу, належного до стягнення з відповідача. Нарахування штрафу позивач здійснив за період з 01.11.2008 року по 13.10.2009 року. Згідно з пунктом 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, тобто, 30.04.2009 року. Тому вимога позивача про стягнення штрафу підлягає до часткового задоволення в сумі 174665 грн. за прострочення виконання договірного зобовязання в період з 01.11.2008 року по 30.04.2009 року.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 1746 грн. 65 коп. та 123 грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із приватного підприємства "Алекс і В" (18000, м. Черкаси, вул. Леніна, 31/1, к. 40, ідентифікаційний код 14204509) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 174 665 грн. штрафу, 1746 грн. 65 коп. витрат на сплату державного мита, 123 грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко

Рішення підписане суддею 05.01.2010.