Рішення № 9382889, 28.12.2009, Господарський суд Черкаської області

                    ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                  РІШЕННЯ

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2009 р.                                         Справа № 05/2908

          Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Швидкого В.А., при секретаря судового засідання Бойко Т.В., за участю представників:

від позивача: Коломієць Н.В. –за посадою;

від відповідача-1: Нікіфорова І.К. - ліквідатор;

від відповідача-2: Нікіфорова І.К. –за довіреністю;

від третьої особи: Коломієць Н.В. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом відділу комунального майна Уманської міської ради

до приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс" та приватного підприємства "Кріно", третя особа - відділ житлового господарства Уманської міської ради

про стягнення 386518,54 грн., -

ВСТАНОВИВ:

          Відділом комунального майна Уманської міської ради (далі за текстом позивач) заявлено позов до приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс" (далі за текстом відповідач-1) та приватного підприємства "Кріно"(далі за текстом відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - відділ житлового господарства Уманської міської ради, про стягнення солідорно 386518,54 грн. неустойки.

          Позовні вимоги мотивовано наступним.

          31.12.2006 між позивачем та відповідачем-1 укладено договір № 19 оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Умань –нежитлових приміщень, загальною площею 168,3 кв.м., розташованих у житловому будинку за адресою: м. Умань, вул. Чехова, 21, терміном на 12 місяців, з 11.12.2006 до 09.12.2007 (далі за текстом Договір № 19).

          Пунктом 2.3 Договору передбачено, що при передачі (поверненні) майна, переданого в оренду, складається акт приймання-передавання, який підписується представниками орендаря та балансоутримувача, тобото, третьої особи. На дату подання позовної заяви акт повернення орендарем майна балансоутримувачу відсутній.

          Згідно з п.п. 3.1, 3.2 Договору, орендна плата встановлена за перший місяць оренди (грудень 2006 року) і становить 2184,45 грн., які орнедар сплачує на рахунок міського бюджету для зарахування на рахунок одержувача орендної плати –відділу житлового господарства Уманської міської ради. Договором про зміни та доповнення від 22.10.2007 орендна плата з 01.11.2007 встановлена у сумі 3873,00 грн. (п.1) та дія Договору продовжена до 09.12.2009 (п.2).

          25.10.2007 відповідно до п. 5.2 Договору відповідач-1 подав позивачу на погодження договір суборенди, укладений 25.10.2007 між відповідачем-1 та відповідачем-2. Договір суборенди погоджено 25.10.2007. Позивачем виставлялися рахунки за оренду нежитлових приміщень в житловому будинку по вул. Залізнична, 14 суборендарю –відповідачу-2, на підставі його звернення від 04.02.2008 № 18 і звернення орендаря - відповідача-1 від 04.02.2008 № 80, та сплачувалися відповідачем-2.

          09.06.2006 між представництвом Фонду державного майна України в м. Умань, правонаступником якого є позивач, та відповідачем-1 укладено договір № 89 оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Умань –нежитлових приміщень загальною площею 561,1 кв.м., розташованих у житловому будинку за адресою: м. Умань, вул. Залізнична, 14, терміном до 1 року, з 01.01.2006 до 30.12.2006 (далі за текстом Договір № 89).

          Пунктом. 2.3 Договору № 89 визначено, що при передаванні (поверненні) майна, що орендується, складається акт приймання-передавання, який підписується представниками орендаря та балансоутримувача. На дату подання позовної заяви акт повернення орендарем майна балансоутримувачу відсутній.

          Згідно з п.п. 3.1, 3.2 Договору № 89, орендна плата встановлена за перший місяць оренди (січень 2006 року) у сумі 4766,13 грн., які орендар сплачує на рахунок бюджету для зарахування на рахунок одержувача орендної плати –відділу житлового господарства Уманської міської ради. Додатковою угодою від 12.01.2007 дію Договору №89 продовжено до 29.12.2007. Договором № 2 про зміни та доповнення від 22.10.2007 орендна плата з 01.11.2007 встановлена в сумі 1054,70 грн. (п.1) та дія Договору продовжена до 29.12.2009 (п.2).

          25.10.2007 відповідно п. 5.2 Договору № 89 відповідач-1 подав позивачу на погодження договір суборенди, укладений 25.10.2007 між відповідачем-1 та відповідачем-2. Договір суборенди погоджений 25.10.2007. Позивачем виставлялися рахунки за оренду нежитлових приміщень в житловому будинку по вул. Залізничній, 14 суборендарю –відповідачу-2, на підставі його звернення від 04.02.2008 № 18 і звернення орендаря –відповідача-1 від 04.02.2008 № 80, та сплачувалися відповідачем-2.

          03.11.2008 листом № 09/1727 арбітражний керуючий Ятчук В.А. повідомив про визнання відповідача-1 банкрутом і припинення його підприємницької діяльності та вніс пропозицію про розірвання договорів № 19 та № 89. Позивач листом від 04.12.2008 № 336 на адресу арбітражного керуючого направив угоди про розірвання зазначених договорів, які були підписані сторонами. Пунктом 2 угоди від 04.12.2008 про розірвання Договору №19 від 31.12.2006 відповідач-1 зобов»язався у 15-денний термін повернути майно балансоутримувачу та сплатити орендну плату включно по дату фактичної передачі. Такі ж самі зобов»язання передбачено і в угоді про розірвання Договору № 89 від 09.06.2006.

          У вказаний термін майно не було повернуто балансоутримувачу за актом приймання-передачі.

          28.04.2009 позивачем повторно направлено вимогу ліквідатору про негайне повернення майна та сплату коштів за його використання.

          Актом приймання-передачі від 30.10.2009 балансоутримувач (3-тя особа) передав у користування суб»єкту підприємницької діяльності-фізичній особі Слинько В.С. нежитлові приміщення за адресою: м. Умань, вул. Залізнична, 14.

          Актом приймання-передачі від 18.09.2009 2009 балансоутримувач (3-тя особа) передав у користування суб»єкту підприємницької діяльності-фізичній особі Поліщук С.С. нежитлові приміщення за адресою: м. Умань, вул. Чехова, 21.

          Відповідач-1 не передав орендовані ним приміщення за актом приймання-передачі, як то передбачено Договорами № 19 та № 89, тому позивач вважає, що він має право на стягнення неустойки за Договором № 19 по 18.09.2009 та за Договором № 89 –по 30.10.2009 у сумі 386518,54 грн. Неустойка підлягає стягненню солідарно з відповідачів, оскільки договори було укладено з відповідачем-1, а фактично за договорами суборенди нежитловими приміщеннями користувався відповідач-2.

          Представник позивача та третьої особи позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

          Відповідач-1 позов не визнав. Свої заперечення виклав у відзиві на позов. Заперечення мотивовано тим, що після укладення позивачем угоди від 04.12.2008 про розірвання Договору № 19 та Договору № 89, він не зміг передати орендовані за вказаними договорами нежитлові приміщення з підстав відмови відповідача-2 їх добровільного звільнення.

          Відповідач-1 двічі – 10.12.2008 та 14.04.2009 звертався до відповідача-2 з вимогою щодо звільнення приміщень, але останній на це не реагував. Листом від 17.04.2009 відповідач-2 повідомив, що приміщення ним не використовуються і будуть звільнені після вивезення обладнання та здійснення косметичного ремонту, а саме –до 01.05.2009.

          Відповідачем-2 приміщення звільнив 01.05.2009.

          Відповідач-1 підлягає звільненню від сплати за час користування відповідачем-2 приміщення з підстав ст. 762 ЦК України.

          Неустойку за період січень-квітень 2009 року повинен сплатити відповдач-2.

          Представник відповідача-1 заперечення на позов в судовому засіданні підтримав.

          Відповідач-2 відзив на позов суду не надав. Представник відповідача-2 Нікіфоров І.К., який також є представником відповідача-1, вважає, що заперечення відповідача-1 є обгрунтованими, а тому неустойка підлягає стягненню з відповідача-2, оскільки останній користувався нежитловивми приміщеннями. 01.05.2009 зазначені у Договорах № 19 та №89 нежитлові приміщення відповідачем-2 звільнені. Тому позивач має право на стягнення неустойки по вказаних Договорах за період з 16.01.2009 по 01.05.2009.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів та третьої особи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

          Орендоване відповідачем-1 за Договором № 19 та Договором № 89 майно відноситься до комунальної форми власності. Відносини щодо оренди майна, що перебуває в державній та комунальній власності, регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна»(далі –Закон). Згідно з ст. 3 Закону правовідносини щодо оренди майна, яке знаходиться у комунальній власності регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Строк дії Договору № 19 до 09.12.2007, Договору № 89 - до 29.07.2007. Сторонами не надано доказів, які б свідчили про намір сторін щодо припинення їх дії. Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

          Таким чином, Договори № 19 та № 89 слід вважати продовженими на той самий термін і на тих самих умовах.

          04.12.2008 між позивачем та відповідачем-1 укладено угоди про розірвання Договору № 19 та Договору № 89.

          Відповідно до п. 1 угод договори припинили свою дію з 01.01.2009. Згідно з п. 2 відповідач зобов»язаний звільнити орендовані за договорами приміщення на протязі 15 днів в належному стані балансоутримувачу по акту приймання-передачі та сплатити орендну плату включно по дату фактичної передачі.

          Відповідач-1 свої зобов»язання в частині передачі не виконав.

          Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України , якщо наймач не виконує обов"язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

          Позивач вважає, що відповідачі повинні сплатити неустойку за Договором № 89 у сумі 283921,86 грн. за період з 16.01.2009 по 21.09.2009, за Договором № 19 у сумі 102596,68 грн. за період з 16.01.2009 по 17.09.2009.

          Суд не може погодитись з такими вимогами позивача з наступних підстав.

          Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          20.05.2009 комісією, за участю представників Уманської міської ради та двох депутатів Уманської міської ради, проведена перевірка на предмет використання нежитлових приміщень по вул. Чехова, 21 та вул. Залізнична, 14 у м. Умань. Комісією встановлено, що на день перевірки відповідач-2 проводить господарську діяльність у вказаних нежитлових приміщеннях. В подальшому з боку позивача перевірки вказаних приміщень не проводились. Акти приймання-передачі приміщень у позивача відсутні. Назвати конкретну дату звільнення приміщень представник позивача у судовому засіданні не змогла.

          За таких обставин позивач може ставити питання про стягнення неустойки за період з 16.01.2009 по 01.06.2009. За вказаний період неустойка до Договором № 19 становить 47226,49 грн., за Договором № 89 –128530,39 грн. Загальна сума неустойки становить 175756,88 грн.

          Позивач просить суд стягнути суму неустойки солідарно з відповідачів.

          Виходячи із вимог ст. 774 ЦК України, сторонами у договорі піднайму виступають наймач і піднаймач. При цьому піднаймач не перебуває із наймодавцем у правових відносинах. Наймодавець має права і несе обов»язки тільки стосовно наймача. В свою чергу, наймач відповідає перед наймодавцем за виконання всіх обов»язків за договором, в тому числі і за піднаймача.

          Тому відповідач-1 самостійно несе відповідальність за Договором № 19 та Договором № 89. Згідно з п. 2.3 вказаних Договорів обов»язок повернення орендованих приміщень покладено на відповідача-1. Вирішуючи з позивачем питання про припинення дії договорів, відповідач-1 повинен був вирішити питання з відповідачем-2 про припинення дії договорів суборенди та звільнення останнім взятих в суборенду нежитлових приміщень.

          Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс", м. Умань Черкаської області, вул. Тищика, 4, код 14213797, на користь відділу комунального майна Уманської міської ради, м. Умань Черкаської області, пл. Леніна, 1, код 34772070, 175756,88 грн. неустойки, 1757,57 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          У задоволенні позову до відповідача-2 відмовити.

          Суддя В.А.Швидкий

          Рішення підписане 04.01.2010