Ухвала суду № 93828311, 23.12.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"23" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/878/15-г

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Кравець В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Ткаченко О.М. на підставі довіреності;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Геліос” (вх. №2-4144/20 від 03.12.2020р.) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Геліос” до товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбудтехнології” про стягнення 163 664 901,62 грн., –

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.05.2015р. по даній справі позовні вимоги публічного акціонерного товариства „Імексбанк” (далі по тексту – ПАТ „Імексбанк”) до товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбудтехнології” (далі по тексту – ТОВ „Трансбудтехнології”) були задоволені шляхом присудження до стягнення на користь позивача заборгованості за кредитом в сумі 124 750 680,00 грн., заборгованості із відсотків в сумі 14 334 365,58 грн., пені в сумі 24 579 856,04 грн., розподілено судові витрати.

08.06.2015р. господарським судом було видано накази про примусове виконання рішення суду по даній справі.

Ухвалою суду від 15.04.2020р. заява товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Геліос” (далі по тексту – ТОВ „Фінансова компанія „Геліос”) про заміну сторони правонаступником була задоволена шляхом заміни позивача та сторони у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу від 08.06.2015р., виданого господарським судом Одеської області на виконання рішення суду від 18.05.2015р. по даній справі, з ПАТ „Імексбанк” його правонаступником – ТОВ „Фінансова компанія „Геліос”.

03.12.2020р. до господарського суду від ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу від 08.06.2015р. по даній справі. В обґрунтування поданої заяви ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” було наголошено про відсутність у нього відомостей про стан виконавчого провадження, повернення виконавчого документу ПАТ „Імексбанк”. Однак, як наголошено ТОВ „Фінансова компанія „Геліос”, рішення суду від 18.05.2015р. по даній справі не виконано, заборгованість присуджена до стягнення із відповідача не сплачена. Фактично без поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу у ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” буде відсутня можливість виконати рішення суду; позивачу буде завдано збитків, оскільки на придбання активу останнім були витрачені значні кошти, які товариство без примусового виконання не отримає.

Ухвалою суду від 07.12.2020р. заява ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” була призначена до розгляду у судовому засіданні на 16.12.2020р. о 16:15 год.

Ухвалою суду від 16.12.2020р. заява ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” була призначена до розгляду у судовому засіданні на 23.12.2020р. о 13:45 год.

17.12.2020р. до суду від ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” надійшло клопотання про витребування у Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України доказів, а саме інформації про виконавче провадження щодо примусового виконання наказу суду від 08.06.2015р. по даній справі.

У судовому засіданні, яке відбулось 23.12.2020р., судом було відмовлено ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки заявник ще до моменту звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу мав вжити всіх необхідних заходів для отримання інформації про стан виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу суду від 08.06.2015р. по даній справі. Проте, належних та достатніх доказів на підтвердження вжиття заходів з метою отримання інформації про стан виконавчого провадження, в тому числі, шляхом оскарження у судовому порядку дій посадових осіб, якими не було надано відповіді на звернення, ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” суду надано не було. Наведене, з урахуванням обмежених строків розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу, і стало підставою для відмови у задоволенні заявленого клопотання.

ТОВ „Трансбудтехнології” у судові засідання, призначені для розгляду заяви ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу не з`явилось, про причини неявки господарський суд не повідомляло, письмових пояснень на подану позивачем заяву від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 239 ГПК України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 239 ГПК України, приймаючи до уваги ненадходження до суду від ТОВ „Трансбудтехнології” повідомлень щодо неможливості прибуття у судове засідання, керуючись завданням господарського судочинства, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розгляду заяви ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” за відсутності представника відповідача.

Розглянувши заяву ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу, господарський суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 115 ГПК України (в редакції, чинній на 08.06.2015р. - дату видачі наказу) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Положеннями ч. 1 ст. 116 ГПК України (в редакції чинній на дату видачі наказу) передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Варто зазначити, що 15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. № 2147-VIII ,,Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України було викладено в новій редакції.

Пунктом 19.2 Перехідних положень ГПК України передбачено, що оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п. 19.4 розділу XI Перехідних положень ГПК України (у чинній редакції) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Верховним Судом у постанові від 21.01.2019р. по справі №916/215/15-г було наголошено, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Таким чином, Перехідними положеннями ГПК України передбачено умову за наявності якої господарським судом може бути виданий стягувачеві дублікат наказу, а саме: відсутність спливу строку, встановленого для пред`явлення виданого наказу до виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (в редакції, чинній на дату видачі наказу) відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України „Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року N 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

22.10.2020р. ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” звернулось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із листом №221020/7, відповідно до якого просило надати інформацію про наявність відкритого виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу суду від 08.06.2015р. по даній справі, повідомити стягувача про хід виконавчого провадження або надати постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документу стягувачу тощо. Крім того, листом №111120/4 від 11.11.2020р. ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” повторно зверталось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із проханням надати відповідну інформацію.

22.10.2020р. ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” звернулось до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Імексбанк” про передання виконавчого документу по справі №916/878/15-г та повідомлення відомостей про стан виконавчого провадження.

Враховуючи набрання рішенням суду від 18.05.2015р. по даній справі законної сили 08.06.2015р., господарський суд доходить висновку, що наказ від 08.06.2015р. міг бути пред`явлений стягувачем до виконання у строк до 08.06.2016р. При цьому, з огляду на ненадання ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” доказів на підтвердження пред`явлення наказу суду від 08.06.2015р. до виконання, у господарського суду відсутні підстави для дослідження питання переривання строків пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Господарським судом критично оцінюються доводи про ненадання Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Імексбанк” відомостей про перебування наказу на примусовому виконанні, оскільки. у будь-якому випадку, відсутність відповідей на листи позивача не спростовує висновків суду про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження пред`явлення наказу від 08.06.2015р. до виконання.

05.10.2016р. набрав чинності Закон України „Про виконавче провадження” від 02.06.2016р. № 1404-VIII, частиною 1 статті 12 якого встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про виконавче провадження” від 02.06.2016р. № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 30.07.2019р. по справі № 922/3137/15, від 28.12.2018р. по справі № 910/11424/15 та від 20.05.2019р. п справі № 904/10285/15 дійшов висновку, що Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05.10.2016р., збільшено до трьох років строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання ним чинності, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016р. та строк пред`явлення до виконання яких станом на 05.10.2016р. не сплинув.

Враховуючи вимоги п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про виконавче провадження” від 02.06.2016р. № 1404-VIII, господарський суд доходить висновку, що строк пред`явлення наказу від 08.06.2015р. є таким, що сплинув до дати набрання Законом України „Про виконавче провадження” від 02.06.2016р. № 1404-VIII чинності, а, отже, його положення на спірні правовідносини не поширюються.

Враховуючи звернення ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” до суду із вимогою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, приймаючи до уваги висновки, наведені по тексту ухвали вище про пропуск позивачем строку пред`явлення до виконання наказу суду від 08.06.2015р., господарський суд дійшов висновку про необхідність надання оцінки доводам, наведеним ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” у обґрунтування поданої до суду заяви.

Згідно зі ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Господарським судом критично оцінюються доводи позивача про порушення його прав з огляду на неможливість виконання рішення суду від 18.05.2015р. по даній справі як на підставу для задоволення судом заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Так, вимогами процесуального законодавства чітко врегульовано необхідність встановлення поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу суду від 08.06.2015р. до виконання, мотиви, якими сторона керується під час звернення до суду із відповідною заявою, на вирішення вказаного питання не впливають.

Проте, в порушення вимог процесуального законодавства ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” взагалі не було надано суду доказів, які можуть свідчить про існування поважних причин пропуску для пред`явлення наказу суду від 08.06.2015р. до виконання. При цьому, господарський суд враховує, що заміна сторони по справі та заміна сторони виконавчого провадження не є самостійною та достатньою підставою для задоволення поданої заяви, оскільки згідно ч. 2 ст. 52 ГПК України усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Крім того, господарський суд зазначає, що виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідація банків здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до вимог Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23.02.2012р. № 4452-VI. При цьому, Законом № 4452-VI будь-яких додаткових прав або підстав для визнання поважними причин пропуску тимчасовою адміністрацією строків, встановлених, зокрема, Законом України „Про виконавче провадження” не передбачено.

Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів, наведених в обґрунтування поданої заяви. При цьому, перехід до ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” прав та обов`язків за наказом суду від 08.06.2015р. лише у 2020р. як на підставу для поновлення строку також оцінюються судом критично, оскільки положеннями ст. 68 Конституції України закріплено презумпцію знання закону. Таким чином, ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” не було позбавлено можливості вжити всіх належних та достатніх заходів для отримання інформації щодо строку пред`явлення наказу суду від 08.06.2015р. до виконання під час укладання договору про відступлення прав вимоги №108 від 11.10.2019р.

Підсумовуючи вище наведене, приймаючи до уваги недоведеність ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу суду від 08.06.2015р. до виконання, господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Наведене має наслідком необхідність відмови у задоволенні заяви ТОВ „Фінансова компанія „Геліос” про видачу дублікату виконавчого документу.

Керуючись ст.ст. 234, 329, п. п. 19.4 Перехідних положень ГПК України, –

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Геліос” у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 24.12.2020р.

Суддя С.П. Желєзна