Постанова № 9382816, 29.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                              Справа №09/5551а

"29" грудня 2009 р., 10 год. 10 хв.           м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.

при секретарі –Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача - Павленко М.В. за довіреністю, відповідача –Березань Я.Г. за довіреністю, третьої особи –Голик Ю.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у місті Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «Зінто»м. Черкаси, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Черкаська митниця, про стягнення за рахунок активів 39764,17 грн., -

                                                            ВСТАНОВИВ :          

Подано адміністративний позов про стягнення за рахунок активів відповідача податкового боргу в сумі 39764,17 грн., у тому числі: 31558,87 грн. податкового боргу з ввізного мита, 1577,94 грн. штрафних (фінансових) санкцій з цього мита; 6311,77 грн. податку на додану вартість, 315,59 грн. штрафних (фінансових) санкцій з цього податку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевірки Черкаською митницею ТОВ «Зінто»встановлена неправильна класифікація за УКТЗЕД імпортованого соєвого борошна при його митному оформленні, що призвело до застосування нижчої ставки ввізного мита, відповідно, заниження його суми та суми податку на додану вартість (далі –ПДВ), які підлягають сплаті до бюджету. Черкаською митницею направлені податкові повідомлення про сплату податкового зобов’язання, проте відповідач зобов’язання добровільно не сплатив. На підставі п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачем направлені та вручені відповідачу податкові вимоги від 17.07.2006 року №1/1367 та від 23.08.2006 року №2/1521 на суму 39764,17 грн., які відповідачем не виконані, у зв’язку з чим прийнято рішення від 27.08.2007 року №624/24-109 про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Тому позивач просить на підставі п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за рішенням суду примусово стягнути активи відповідача в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав.

13 грудня 2007 року відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що ним у справі №07-14/4527а, яка розглядається господарським судом Черкаської області, оскаржені податкові повідомлення Черкаської митниці від 12.11.2004 року №03-30/9221 та №03-30/9222, на підставі яких сформовані вимоги позивача та заявлені до стягнення у даній справі.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.12.2007 року клопотання відповідача задоволено, провадження у справі було зупинено до перегляду Вищим адміністративним судом України справи №07-14/4527а.

          Ухвалою судді від 05.08.2008 року провадження у справі було поновлено у зв’язку із тривалим часом зупинення.

21 серпня 2008 року ТОВ «Зінто»подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 05.08.2008 року, у зв’язку з чим 08.09.2008 року за вих. №1068-03 справа направлена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою судді від 02 листопада 2009 року задоволено клопотання Черкаської митниці, провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23 листопада 2009 року.

Відповідно до ст. 150 КАС України в розгляді справи оголошувались перерви з 23 листопада по 10 грудня 2009 року та з 10 по 29 грудня 2009 року для проведення сторонами і третьою особою звірки заборгованості за вимогами позивача на підставі, яких подано адміністративний позов.

Представник позивача після повторної перерви у судове засідання не з’явився, не повідомивши про причини.

У судовому засіданні:

- представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити повністю у адміністративному позові, посилаючись на те, що згідно даних автоматизованого податкового обліку позивача у відповідача відсутній податковий борг, тому заявлена у позові сума податкового боргу є безпідставною;

- представник третьої особи пояснила, що відповідач вживав заходи по сплаті визначеного митницею податкового боргу з ввізного мита та ПДВ, повністю погасив, податковий борг з ПДВ, включаючи штрафні (фінансові) санкції з цього податку, та частково погасив борг зі сплати нарахованого ввізного мита, залишок боргу, який просить стягнути з відповідача, становить 11358,87 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, та 1577,94 грн. штрафних (фінансових) санкцій з цього мита.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали даної справи та адміністративної справи №07-14/4527а, судом встановлено наступне.

14 травня 2004р. ТОВ «Зінто»через свого представника (декларанта) ТОВ „Торговий дім Логос” подав Черкаській митниці ВМД №90200/4/006895 для митного оформлення ввезених ТОВ «Зінто»на митну територію України із Сербії та Чорногорії у режимі імпорту таких товарів: термічно обробленого знежиреного соєвого борошна (жирністю 2%) для харчового та продовольчого призначення - 19500кг; SOPRO-ТВ 200 –9750кг; SOPROLEC-8-ТВ 325 –9750кг. Усі ці товари були задекларовані за кодом УКТЗЕД –2304000000 «Макуха та інші тверді відходи, одержані під час екстрагування соєвої олії, мелені або не мелені, не гранульовані або гранульовані». Саме за цим кодом ТОВ «Зінто»визначив і сплатив митні платежі, а Черкаська митниця здійснила митне оформлення ввезеного ТОВ «Зінто»товару.

Листом від 05.10.2004р. №37/37 - 4399-ЕП управління номенклатури й класифікації товарів Державної митної служби України витребувало документи, на підставі яких було класифіковане за кодом УКТЗЕД 2304000000 ввезене ТОВ «Зінто»на митну територію України термічно оброблене знежирене соєве борошно SOPROLEC-8-ТВ 325 та пояснення посадових осіб, уповноважених на виконання функцій контролю за класифікацією товарів.

Після розгляду наданих матеріалів управління номенклатури й класифікації товарів Державної митної служби України листом від 12.10.2004р. №37/37-4496-ЕП повідомило ТОВ «Зінто», що ввезене ним на митну територію України термічно оброблене знежирене соєве борошно SOPROLEC-8-ТВ 325 являє собою лецетиноване соєве борошно, яке отримують шляхом введення лецетину (харчова добавка Е 322) до соєвого борошна з метою отримання певних технологічних властивостей товару, і класифікується за кодом УКТЗЕД 210690. Цим же листом управління номенклатури й класифікації товарів Державної митної служби України поставило вимогу провести перевірку та вжити заходів щодо стягнення митних платежів, які виникли внаслідок невірної класифікації товару.

На виконання вимоги управління номенклатури й класифікації товарів Державної митної служби України проведена камеральна перевірка та відповідно до пп. „в” пп. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України від 20.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон №2181) ТОВ «Зінто»донараховані суми податків на оформлене за ВМД №90200/4/006895 соєве борошно SOPROLEC-8-ТВ 325 у кількості 9750кг –31558,87грн. ввізного мита та 6311,77 грн. ПДВ, як на товар, що класифікується за кодом УКТЗЕД 210690.

12 листопада 2004р. для узгодження донарахованих сум ввізного мита і податку на додану вартість Черкаська митниця направила податкові повідомлення №03-30/9221 і №03-30/9222, які того ж дня надіслані за належною адресою платнику податків (відповідач) рекомендованим листом з повідомленням про вручення, згідно з яким це поштове відправлення було вручено 15.11.2004р. особисто керівнику ТОВ «Зінто»Зінченку.

6 квітня 2006р. ТОВ «Зінто»через свого представника (декларанта) ПП „Брокус” подав митниці тимчасову ВМД №902000007/6/701157 для митного оформлення ввезених на митну територію України із Сербії та Чорногорії у режимі імпорту таких товарів:

- текстуроване знежирене соєве борошно в пластівцях нейтрального кольору SOPROTEX-N/MINCED –8190кг, класифіковане за кодом УКТЗЕД 2106108000;

- нетекстуроване знежирене соєве борошно з помірною термічною обробкою SOPRO UTB 100 –6000кг, класифіковане за кодом УКТЗЕД 2304000000;

- лецетинове термічно оброблене соєве борошно SOPROLEC-8-ТВ 325 –6000кг, класифіковане за кодом УКТЗЕД 2106909890.

Митниця дозволила митне оформлення вищевказаних товарів за тимчасовою ВМД №902000007/6/701157.

Для перевірки правильності класифікації товарів за УКТЗЕД, з метою проведення експертного дослідження Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Держмитслужби України, були відібрані зразки товарів.

За результатами дослідження та на підставі наданих ТОВ «Зінто»(відповідач) товаро супровідних та інших документів, Черкаською митницею було прийняте рішення від 05.05.2006р. №КТ-902-077-06 про встановлення коду товару, пунктом 4.2 якого підтверджений код УКТЗЕД 2106909890 на ввезене відповідачем лецитинове термічно оброблене соєве борошно SOPROLEC-8-ТВ 325 у кількості 6000кг.

06 травня 2006р. відповідно до вимог ст. 82 Митного кодексу України ТОВ «Зінто»(відповідач) подав Черкаській митниці (третя особа) ВМД №9020000007/6/701520, оформлену у звичайному порядку, на ввезення названого вище товару у режимі імпорту, за кодами УКТЗЕД, які були заявлені у тимчасовій ВМД №902000007/6/701157.

01 серпня 2006р. вже після отримання від ДПІ у місті Черкаси (позивача) першої податкової вимоги від 17.07.2006р. №1/1367 про сплату визначених митницею за податковими повідомленнями сум ввізного мита та податку на додану вартість, ТОВ «Зінто»подав до митниці скаргу на ці податкові повідомлення та на рішення від 05.05.2006р. №КТ-902-077-06.

Митниця листом від 07.08.2006р. №16-40/4158 відмовила ТОВ «Зінто»(відповідач) у задоволенні поданої ним 01.08.2006р. скарги, після чого ТОВ «Зінто»звернулося до господарського суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування п.4.2 рішення Черкаської митниці від 05 травня 2006 року №КТ-902-077-06 та рішення від 12 листопада 2006 року №03-30/9221.

Постановою господарського суду Черкаської області від 27 грудня 2006 року у адміністративній справі №07-14/4527а, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 травня 2007 року, ТОВ «Зінто»у адміністративному позові відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2009 року у справі К-15341/07 (№07-14/4527а) постанова господарського суду Черкаської області від 27 грудня 2006 року та ухвала Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 травня 2007 року залишені без змін, а касаційна скарга ТОВ «Зінто»без задоволення.

З даних картки обліку боргів платника податків Черкаської митниці станом на 03.12.2009 року вбачається, що ТОВ «Зінто»повністю сплатив ПДВ та штрафні (фінансові) санкції з цього податку та частково погасив борг з ввізного мита, за ним обліковується залишок основного боргу з ввізного мита в сумі 16358,87 грн., штрафних (фінансових) санкцій з ввізного мита 1577,94 грн. та нарахована на цей податковий борг пеня. Платіжним дорученням №2480 від 18.12.2009 року відповідач сплатив 5000,00 грн. мита на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності. Отже податковий борг з ввізного мита зменшився до 11358,87 грн.

Позивачем заявлено до стягнення суми нарахованих Черкаською митницею ПДВ та ввізного мита за рахунок активів платника податків, без нарахованих митницею сум пені.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 ст.2 Закону №2181 митні органи визначені як контролюючі органи стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Підпунктом 2.2.1 п. 2.2 ст.2 Закону №2181 встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Підпункт „в” пп. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181 передбачає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до п. 5.2.1 Закону №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі, коли платник податків протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання ним податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, звернувся до останнього зі скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з пп. 5.2.4 і 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 платник податків з урахуванням строків давності має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

У відповідності з пп.6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Статтею 312 Митного кодексу України встановлено, що ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002р. №1863 забезпечення ведення УКТЗЕД покладено на Державну митну службу України.

Статтею 313 Митного кодексу України передбачено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Таким чином, визначення кодів товарів за УКТЗЕД відноситься до виключної компетенції митних органів.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Такими обставинами у даній справі суд вважає факти, встановлені постановою господарського суду Черкаської області у справі №07-14/4527а, яка згідно ст.254 КАС України набрала законної сили 21 травня 2007 року (дата проголошення постанови суду апеляційної інстанції), а саме: правомірність дій та рішень Черкаської митниці (третьої особи) стосовно визначення ТОВ «Зінто»податкових зобов’язань з ПДВ та ввізного мита, у зв’язку із неправильним застосуванням платником податків кодування товарів, які ввозяться на територію України. Згідно п.п.5.2.4, 5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону №2181 податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом, стали узгодженими 21 травня 2007 року, отже є податковим боргом.

Відповідно до п.11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 року №509-XII (із змінами та доповненням) позивач має право вимагати стягнення з відповідача податкового боргу в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повністю сплатив, визначені Черкаською митницею податкові зобов’язання з ПДВ, та частково сплатив борг з мита на товари, що ввозяться на територію України. Згідно тристороннього акту звірки обліку залишків суми позову у адміністративній справі №09/5551а, станом на 17 грудня 2009 року за відповідачем обліковується борг зі сплати мита на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності в сумі 16358,87 грн. основного платежу та 1577,94 грн. штрафних (фінансових) санкцій з цього платежу. Враховуючи платіж відповідача з мита на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, від 18.12.2009 року в сумі 5000,00 грн., залишок боргу з основного платежу мита на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, зменшився на цю суму і становить 11358,87 грн.

З огляду на викладене, суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 11358,87 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, та 1577,94 грн. штрафних (фінансових) санкцій з цього мита.

Доводи представника відповідача, суд вважає такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні податкового законодавства. Розмір та сума податкових зобов’язань з ПДВ та ввізного мита, визначених відповідачу третьою особою є доведеними. При здійсненні відповідного податкового платежу платник податків зобов’язаний вказувати його вид та період, за який він сплачується. Не допускається зарахування платежу з одного виду податку у сплату іншого виду податку. Позивачем та третьою особою враховані всі платежі, які були сплачені відповідачем на виконання, визначених Черкаською митницею податкових зобов’язань.

          Відповідно до ст. 94 і Прикінцевих та перехідних положень КАС України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 129,37 грн.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Зінто», м. Черкаси, вул. Гагаріна, 35, кв.28, ідентифікаційний код 32414891:

- в доход бюджету через Державну податкову інспекцію у м. Черкаси, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595 –11358,87 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, та 1577,94 грн. штрафних (фінансових) санкцій з цього мита;

- в доход Державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у м. Черкаси, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595, для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в м. Черкаси №31117095700002 банк –ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 –129,37 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                                                                Н.М.Курченко

Постанова складена у повному обсязі 04 січня 2010 року.