Рішення № 9382749, 29.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2009 р. м. Черкаси Справа № 17/2961

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С.,

з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –не з’явився,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/2961

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо –комерційна фірма «ІДЕАЛ»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Херсон»

простягнення 9596,81 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо –комерційна фірма «ІДЕАЛ»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Херсон»(далі-відповідач) 9596,81 грн. заборгованості, з яких: 9 240 грн. основної заборгованості, 83,16 грн. інфляційних, 34,93 грн. - 3% річних та 238,72 грн. пені.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору № 11 від 05 травня 2008 року (а.с.5).

У судове засіданні 17.12.2009 року представник позивача не з’явився, надіслав клопотання № 34 від 11.12.2009 року про розгляд справи без участі його представника, на вимогу суду надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 17.11.2009 року місцезнаходження відповідача: (м. Черкаси, вул. Калініна, буд. 63/1).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 26.11.2009 року про порушення провадження у справі, від 17.12.2009 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання 17.12.2009 року та 29.12.2009 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 11 від 05 травня 2008 року, за умовами пункту 1.1 якого позивач (постачальник) зобов’язався передати у власність товар і віднесені до нього документи відповідачу (покупцю), а відповідач зобов’язується прийняти і оплатити товар на умовах діючого договору. Дата прийняття товару є дата приймання товару на склад відповідача. Строк дії договору до 31 грудня 2009 року.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору № 11 поставив відповідачу товар (папір туалетний «Ідеал») на загальну суму 144845,60 грн., що підтверджується видатковими накладними: №107 від 05.05.2008 року на суму 3 900 грн., № 122 від 19.05.2008 року на суму 3 900 грн., № 126 від 27.05.2008 року на суму 3900 грн., № 139 від 11.06.2008 року на суму 1 300 грн., № 144 від 18.06.2008 року на суму 2 600 грн., № 150 від 25.06.2008 року на суму 1300 грн., № 150 від 25.06.2008 року на суму 1 300 грн., № 155 від 01.07.2008 року на суму 2865,60 грн., № 165 від 10.07.2008 року на суму 3 600 грн., № 171від 16.07.2008 року на суму 2 880 грн., № 178 від 23.07.2008 року на суму 4 320 грн., № 191 від 06.08.2008 року на суму 4320 грн., № 207 від 20.08.2008 року на суму 4 320 грн., № 218 від 04.09.2008 року на суму 2 160 грн., № 222 від 10.09.2008 року на суму 1 440 грн., № 235 від 25.09.2008 року на суму 1440 грн., № 239 від 02.10.2008 року на суму 2 160 грн., № 246 від 14.10.2008 року на суму 2 880 грн., № 253 від 23.10.2008 року на суму 2160 грн., № 262 від 04.11.2008 року на суму 2880 грн., № 265 від 12.11.2008 року на суму 2880 грн., № 277 від 26.11.2008 року на суму 2160 грн., № 286 від 11.12.2008 року на суму 3 600 грн., № 298 від 26.12.2008 року на суму 3 600 грн., № 8 від 16.01.2009 року на суму 3 600 грн., № 12 від 23.01.2009 року на суму 3 600 грн., № 23 від 06.02.2009 року на суму 3600 грн., № 33 від 18.02.2009 року на суму 3 600 грн., № 43 від 05.03.2009 року на суму 5740 грн., № 51 від 19.03.2009 року на суму 4 100 грн., № 64 від 01.04.2009 року на суму 4 100 грн., № 72 від 16.04.2009 року на суму 4100 грн., № 86 від 30.04.2009 року на суму 4 100 грн., № 91 від 13.05.2009 року на суму 4 100 грн., № 105 від 28.05.2009 року на суму 4 920 грн., № 113 від 10.06.2009 року на суму 4920 грн., № 119 від 19.07.2009 року на суму 4 920 грн., № 126 від 03.07.2009 року на суму 4 100 грн., № 130 від 16.07.2009 року на суму 4 920 грн., № 141 від 01.08.2009 року на суму 4 620 грн., № 152 від 14.08.2009 року на суму 4 620 грн., №159 від 26.08.2009 року на суму 4620 грн. (а.с.13-52,54) та довіреністю № 48 від 26.08.2009 року видана на Крушельницьку Ольгу Володимирівну (а.с.55).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 3.2. договору встановили, що відповідач розраховується за товар на протязі 7 банківських днів.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити поставлений товар по видатковим накладним: №107 від 05.05.2008 року - до 14.05.2008 року, №122 від 19.05.2008 року –до 28.05.2008 року, №126 від 27.05.2008 року –до 05.06.2008 року, №139 від 11.06.2008 року –до 20.06.2008 року, №144 від 18.06.2008 року –до 27.06.2008 року, №150 від 25.06.2008 року –до 04.07.2008 року, №155 від 01.07.2008 року –до 10.07.2008 року, №165 від 10.07.2008 року –до 21.07.2008 року, №171 від 16.07.2008 року –до 25.07.2008 року, №178 від 23.07.2008 року –до 01.08.2008 року, №191 від 06.08.2008 року –до 15.08.2008 року, №207 від 20.08.2008 року –до 29.08.2008 року, №218 від 04.09.2008 року –до 15.09.2008 року, №222 від 10.09.2008 року –до 19.09.2008 року, №235 від 25.09.2008 року –до 06.10.2008 року, №239 від 02.10.2008 року - до 13.10.2008 року, №246 від 14.10.2008 року –до 23.10.2008 року, №253 від 23.10.2008 року - до 03.11.2008 року, №262 від 04.11.2008 року –до 13.11.2008 року, №265 від 12.11.2008 року –до 21.11.2008 року, №277 від 26.11.2008 року –до 04.12.2008 року, №286 від 11.12.2008 року –до 22.12.2008 року, №298 від 26.12.2008 року –до 05.01.2009 року, №8 від 16.01.2009 року –до 27.01.2009 року, №12 від 23.01.2009 року –до 03.02.2009 року, №23 від 06.02.2009 року –до 17.02.2009 року, №33 від 18.02.2009 року - до 27.02.2009 року №43 від 05.03.2009 року –до 16.03.2009 року, №51 від 19.03.2009 року –до 30.03.2009 року, №64 від 01.04.2009 року –до 10.04.2009 року, №72 від 16.04.2009 року –до 27.04.2009 року, №86 від 30.04.2009 року –до 11.05.209 року, №91 від 13.05.2009 року –до 22.05.2009 року, №105 від 28.05.2009 року –до 08.062009 року, №113 від 10.06.2009 року –до 19.06.2009 року, №119 від 19.06.2009 року –до 30.06.2009 року, №126 від 03.07.2009 року –до 14.07.2009 року, №130 від 16.07.2009 року –до 27.07.2009 року, №141 від 01.08.2009 року –до 11.08.2009 року, №152 від 14.08.2009 року –до 25.08.2009 року, №159 від 26.08.2009 року –до 04.09.2009 року. Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті за поставлений товар виконав частково, розрахувався з позивачем лише в сумі 135605,60 грн.

22.09.2009 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія (а.с.57) з вимогою сплатити борг за поставлений товар в сумі 9240 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення. 01.10.2009 року сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків з сумою заборгованості 9240 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 9 240 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 4.1.3. договору, згідно з яким за порушення строків оплати вартості отриманого товару передбачена пеня в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, тому суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Оскільки позивач по останній накладній № 159 поставив товар 26.08.2009 року, то відповідач повинен був розрахуватися за товар (пункт 3.2 договору на протязі 7 банківських днів) до 04.09.2009 року включно, то в разі несплати боргу позивач з 05.09.2009 року має право нараховувати 3 % річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Позивач користуючись своїм правом встановив період нарахування 3% річних та пені за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення –з 01.10.2009 року 16.11.2009 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 34,93 грн. за відповідний період, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –35,69 грн.), але оскільки позивач просить стягнути 3% річних в сумі 34,93 грн., то суд задовольняє позов в цій частині.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

9 24001.10.2009-16.11.2009473 %35,69

(9 240*3%*47днів/365)

Позивач користуючись своїм правом встановив період нарахування інфляційних - за жовтень 2009 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 83,16 грн. за відповідний період, встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позов в цій частині.

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіСередній індекс інф. за періодІнфляційне збільшення суми боргу

9 24001.10.2009- 31.10.2009100,983,16

(9240*100,9/100= - 9240) Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 238,72 грн. посилаючись на Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання»від 22.11.1996 року (зі змінами та доповненнями) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Суд вважає правомірним, що при нарахуванні пені необхідно враховувати статті 231 Господарського кодексу України, згідно з якою законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, та статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань «згідно з якою розмір пені, який встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 238,72 грн., встановив неправильність її нарахування (після перерахунку –244,07 грн.), але оскільки позивач просить стягнути пеню в сумі 238,72 грн., то задовольняє позов в цій частині.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

9240 01.10.2009 - 16.11.20094710,25 % 0,0562% 244 ,07

(9 240*47*0,0562/100)

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 9596,81 грн., з яких: 9 240 грн. основна заборгованість, 3% річних в сумі 34,93 грн., інфляційні в сумі 83,16 грн., пеня в сумі 238,72 грн. за невиконання зобов’язань по договору № 11 від 05 травня 2008 року.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Херсон»(м. Черкаси, вул. Калініна, буд. 63/1, р/р 26007693801 в ХФ ВАТ «МТБ», МФО 342285, код ЄДРПОУ 34906813) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо –комерційна фірма «ІДЕАЛ»(м. Херсон, Бориславське шосе, буд. 7-а, р/р 26003165687900 в АКІБ «Укрсиббанк»м. Херсона, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31489044) –9 240 грн. основної заборгованості, 3% річних в сумі 34,93 грн., інфляційні в сумі 83,16 грн., пені в сумі 238,72 грн., в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 29.12.2009 року.