Рішення № 9382663, 24.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2009 р.                                                                                 Справа №07/2746

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Європейський лізинг”

до фермерського господарства “Бабич М.В.”

про стягнення 70803грн. 29коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: у засіданні, яке відбулося 03.12.2009р. –голова господарства Бабич М.В., у засідання суду, яке відбулося 24.12.2009р. - не з’явилися.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача70803грн. 29коп., у тому числі 66143грн. 90коп. боргу з лізингових платежів, 529грн. 15коп. інфляційних втрат, 521грн. 28коп. процентів річних і 3608грн. 96коп. пені за прострочення сплати лізингових платежів.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань за договором фінансового лізингу від 25.07.2007р. №21-07-2007.

Також у позові позивач заявив про відшкодувати йому за рахунок відповідача судових витрати у складі: 710грн. втрат на сплату державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і 3000грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Позивач і відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідань суду, призначених ухвалами від 04.11.2009р. і від 03.12.2009р. відповідно на 11 год. 30 хв. 03.12.2009р. та на 12 год. 24.12.2009р., проте представник позивача у ці судові засідання не з’явився, а представник відповідача з’явився лише у судове засідання, яке відбулося 03.12.2009р. У цьому судовому засіданні представник відповідача повідомив про сплату ним позивачу за платіжним дорученням від 04.11.2009р. №34 боргу з лізингових платежів у сумі 66143грн. 89коп.

Про причини нез’явлення у судові засідання своїх представників сторони господарський суд не повідомили.

Нез’явлення представника позивача у судові засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у ньому матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

25 липня 2007р. товариство з обмеженою відповідальністю “Європейський лізинг” і фермерське господарство “Бабич М.В.” уклали договір фінансового лізингу №21-07-2007, за яким товариство з обмеженою відповідальністю “Європейський лізинг” зобов’язалося надати фермерському господарству “Бабич М.В.” у платне користування з правом викупу строком на 24 календарних місяця на умовах фінансового лізингу автотранспортні засоби: механічну сівалку суцільного висіву Nina 400, фірми Gaspardo (Італія) та додаткові катки загальною вартістю 139354грн. 24коп., а з урахуванням лізингової нагороди –160158грн. 63коп.

У свою чергу фермерське господарство “Бабич М.В.” зобов’язалося своєчасно сплачувати товариству з обмеженою відповідальністю “Європейський лізинг” лізингові платежі на умовах передбачених договором фінансового лізингу від 25.07.2009р. №21-07-2007 відповідно до графіку, який є додатком №1 до договору і зокрема до 28.07.2007р. –27870грн. 85коп., до 25.07.2008р. –66143грн. 89коп. і до 25.07.2009р. –66143грн. 89коп.

Згідно з п. 10.1 договору фінансового лізингу від 25.07.2007р. №21-07-2007 лізингоодержувач зобов’язався сплачувати пеню за прострочення лізингових платежів, починаючи з дати його настання, за кожен день прострочення у такому порядку: до 15 днів прострочення - у розмірі 0,05% від простроченої суми, від 15 до 30 днів прострочення - у розмірі 0,1% від простроченої суми, понад 30 днів прострочення – у розмірі 0,2% від простроченої суми.

На виконання договору фінансового лізингу від 25.07.2007р. №21-07-2007 товариство з обмеженою відповідальністю “Європейський лізинг” передало фермерському господарству “Бабич М.В.” за видатковими накладними від 16.08.2007р. №ЛНА-000035 і від 23.08.2007р. №ЛНА-000044 та актами приймання-передачі товару (сільськогосподарської техніки) від 16.08.2007р. і від 23.08.2007р. відповідно одну сівалку Nina 400-33 COREX DISK 079300020 вартістю 119915грн. 59коп. та одне колесо для регулювання глибини G99538005 вартістю 19438грн. 65коп. усього на суму 139354грн. 24коп.

В порушення договору фінансового лізингу від 25.07.2007р. №21-07-2007 та графіку сплати лізингових платежів фермерське господарство “Бабич М.В.” сплачувало лізингові платежі з простроченням та не у повному розмірі. Станом на 31.10.2009р. - день подання позову фермерське господарство “Бабич М.В.” сплатило товариству з обмеженою відповідальністю “Європейський лізинг” 94014грн. 74коп. лізингових платежів, що підтверджується банківськими виписками із особового рахунку позивача від 30.07.2007р., 31.07.2007р. та від 10.04.2009р. Відповідно борг фермерського господарства “Бабич М.В.” перед товариством з обмеженою відповідальністю “Європейський лізинг” з лізингових платежів на вказану дату становив 66143грн. 89коп. (160158грн. 63коп. –94014грн. 74коп.) і являв собою не сплачену суму останнього лізингового платежу зі строком сплати до 25.07.2009р.

За прострочення сплати останнього лізингового платежу в сумі 66143грн. 89коп. товариство з обмеженою відповідальністю “Європейський лізинг” нарахувало фермерському господарству “Бабич М.В.” 529грн. 15коп. інфляційних втрат за вересень 2009р., 3608грн. 96коп. пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за дні прострочення з 27.07.2009р. по 30.10.2009р., а також 521грн. 28коп. –три проценти річних за ті ж дні прострочення, за які була нарахована пеня.

Після подання товариством з обмеженою відповідальністю “Європейський лізинг” позову фермерське господарство “Бабич М.В.” за платіжним дорученням від 04.11.2009р. №34 сплатило позивачу боргу з лізингових платежів у сумі 66143грн. 89коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг” відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтями 1 і 3 Закону України від 22.11.1996р. №543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

В частині стягнення 66143грн. 89коп. боргу з лізингових платежів, сплаченого відповідачем після подання позову позивачем, предмету спору відсутній, тому провадження у справі у цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач порушив встановлений договором фінансового лізингу від 25.07.2007р. №21-07-2007 строк сплати останнього лізингового платежу, тому позивач вправі вимагати від відповідача сплати інфляційних втрат, трьох процентів річних і пені у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 529грн. 15коп., пеня у сумі 3608грн. 96коп. і три проценти річних у сумі 521грн. 28коп. нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем грошового зобов’язання щодо сплати останнього лізингового платежу, вимогами законодавства та умовами договору фінансового лізингу від 25.07.2007р. №21-07-2007.

Відтак позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача 529грн. 15коп. інфляційних втрат, 3608грн. 96коп. пені та 521грн. 28коп. трьох процентів річних.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню, зокрема, витрати на сплату державного мита, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та на оплату послуг адвоката.

Надані позивачем на підтвердження його витрат на оплату послуг адвоката у сумі 3000грн. докази: договір про надання юридичних послуг та виконання юридичних робі від 21.10.2009р. №264/10/09, укладений позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю “Незалежна юридична компанія”, акт приймання-передачі документів (матеріалів) від 21.10.2009р., акт здачі –приймання виконаних робіт та наданих послуг від 30.10.2009р., наказ товариства з обмеженою відповідальністю “Незалежна юридична компанія” від 08.01.2008р. №6 про прийняття на роботу Багатченка Ю.В., довіреність позивача від 22.10.2009р., видана адвокату Багатченку Ю.В. на право представляти інтереси позивача в господарських судах та платіжне доручення від 22.10.2009р. №112 на перерахування позивачем товариству з обмеженою відповідальністю “Незалежна юридична компанія” 3000грн. плати за надані послуги свідчать про те, що ця плата не є витратами на оплату послуг адвоката, оскільки такі послуги були надані позивачу товариством з обмеженою відповідальністю “Незалежна юридична компанія”, у якому Багатченко Ю.В. працював як найманий працівник, а не безпосередньо Багатченком Ю.В. як найнятим позивачем адвокатом. Інтереси позивача в господарському суді Черкаської області на підставі довіреності позивача від 22.10.2009р. Багатченко Ю.В. не представляв, оскільки не прийняв участі у судових засіданнях. .

За таких обставин позивачу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача лише витрати на сплату державного мита у сумі 708грн. 03коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, у тому числі, і з оплати послуг адвоката. При цьому ці послуги мають бути пов’язані з розглядом справи, у якій вирішується питання про розподіл таких судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства “Бабич М.В.” (с. Степанці, Канівський район, Черкаська область, 19031, ідентифікаційний код 34257006) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Європейський лізинг” (вул. Ямська, 28А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 33934787) –529грн. 15коп. боргу, нарахованого внаслідок застосування встановленого індексу інфляції, 3608грн. 96коп. пені, 521грн. 28коп. - три проценти річних від суми прострочених лізингових платежів, 708грн. 03коп. витрати на сплату державного мита і 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 66143грн. 89коп. боргу провадження у справі припинити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ Дорошенко М.В.