Рішення № 9382611, 01.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2009 р. Справа № 12/2490

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача Ритікова С.О., Нетесаного В.І. за довіреностями, відповідача ОСОБА_3 особисто, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом дочірнього підприємства «Енергоальянс-Черкаси»товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоальянс»до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення 4313 грн. 24 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору на поставку природного газу №295 від 30.11.2007 року, 3768 грн. 32 коп. основного боргу, 406 грн. 91 коп. пені, 82 грн. 89 коп. інфляційних втрат, 55 грн. 12 коп. 3% річних, що разом складає 4313 грн. 24 коп., та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представники позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримали і просили суд задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову заперечував, мотивуючи порушення ним своїх договірних зобовязань незаконним втручанням в його господарську діяльність третьої особи.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

30.11.2007 року сторонами було укладено договір на поставку природного газу №295, за умовами якого постачальник (позивач) зобовязується довести до по споживача (відповідача)природний газ, а споживач зобовязується прийняти та оплатити його в кількості та строки згідно реєстру. Додатковою угодою сторін від 30.01.2009 року пролонговано дію вищевказаного договору. Відповідно до п. 4.6. договору та п.п. 3-5 додаткової угоди, відповідач зобовязався здійснювати оплату за природний газ, що поставляється з 01.01.2009 року, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача на умовах 100% передоплати в термін до 23 числа місяця попереднього до місяця поставки по ціні 2598 грн., в тому числі ПДВ, за одну тисячу метрів кубічних, остаточний розрахунок проводиться до 05 числа місяця, наступного за місяцем споживання. За порушення строків оплати, згідно п. 6.3. договору, відповідач зобовязаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період затримки від суми простроченого платежу, за кожний календарний день прострочення платежу.

Із пояснень представників сторін, акту від 31.03.2009 р., вбачається, що в березні місяці 2009 року позивачем безперебійно подано, а відповідачем прийнято 1641 н. м3 природного газу.

Відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково, 10.03.2009 року ним сплачено 495 грн., сума боргу, згідно розрахунку позивача, складає 3768 грн. 32 коп.

Наявність і розмір невиконаного грошового зобовязання по договору відповідачем допустимими доказами не спростовано.

Зазначені документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

Згідно ст.ст. 179, 193, 202 ГК, 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (зобовязань), зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, припиняється після його належного виконання.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобовязання не звільняє сторони від обовязку виконати зобовязання в натурі, порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат відповідають п. 6.3. договору, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст. 231 п. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

Разом з тим, враховуючи неправомірні дії третіх осіб, наслідком яких є втручання в господарську діяльність позивача, погіршення його фінансового становища та неможливість своєчасного виконання договірного зобовязання, суд, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, визнає доцільним зменшити розмір пені наполовину.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, умов договору та вимог законодавства позовні вимоги про стягнення 3768 грн. 32 коп. основного боргу, 203 грн. 45 коп. пені, 55 грн. 12 коп. 3 % річних, 82 грн. 89 коп. інфляційних втрат, що разом складає 4109 грн. 79 коп., судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 338 грн.

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, відшкодуванню підлягають понесені стороною судові витрати на оплату послуг адвоката. Крім договору № 3/ю від 02.09.2009 року про надання адвокатських послуг, укладеного позивачем з адвокатом ОСОБА_4, акту виконаних робіт №1 від 01.10.2009 р., позивачем доказів понесення фактичних витрат на оплату послуг адвоката не надано. За таких обставин суд вимогу позивача про відшкодування судових витрат на суму 500 грн. визнає недоказаною і в її задоволенні відмовляє.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, АДРЕСА_2, р/р № НОМЕР_2 ЧРУ «Приватбанк», МФО 354347, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь дочірнього підприємства «Енергоальянс-Черкаси»товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоальянс», м. Черкаси, вул. Леніна, 2, кв. 3, р/р № 26007037614900 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 30239004 3768 грн. 32 коп. основного боргу, 203 грн. 45 коп. пені, 55 грн. 12 коп. 3 % річних, 82 грн. 89 коп. інфляційних втрат, 338 грн. судових витрат.

В іншій частині позову про стягнення 203 грн. 45 коп. пені, 500 грн. судових витрат відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його підписання.

Рішення підписано 07.12.2009 року.

СуддяВ.М. Грачов