Рішення № 9382561, 21.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2009 р.                                                             Справа № 08/2920

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., за участю представників сторін:

від позивача –Джирма А.В. –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача           відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз»

до

відповідача           товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк –2007»

про                     стягнення 15300,10 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз»звернулося до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк –2007»заборгованості за поставлений природний газ в сумі 15300,10 грн., в тому числі 4796,91 грн. основного боргу, 625,11 грн. пені, 199,88 грн. інфляційних, 84,38 грн. 3 % річних, 9593,82 грн. штрафу та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та просила їх задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча був двічі належним чином повідомлений про дату та час судового засідання –ухвалу про порушення провадження по справі вручено уповноваженому за довіреністю, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 25.11.2009 року.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез’явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

02.03.2009 між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз»(ВАТ «Черкасигаз»–Позивач по справі), в особі заступника Голови правління Камші Володимира Андрійовича, який діє на підставі довіреності від 25.12.2008 № 76 та товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк –2007»(Споживачем –Відповідач по справі), в особі директора Марштупи Олега Миколайовича, що діє на підставі Статуту було укладено договір поставки природного газу № 02/676 (Далі –Договір) за умовами якого ВАТ «Черкасигаз»зобов’язаний передати у власність Споживачу природний газ, за наявності його обсягів то своєчасних розрахунків, а Споживач зобов’язаний його прийняти та оплатити, забезпечити достовірний облік та дисципліну використання газу на умовах укладеного Договору. Постачання газу здійснюється за регульованим тарифом з урахуванням укладеного ВАТ «Черкасигаз»Договору з Постачальником природного газу.

Розрахункова потреба Споживача в газі на період з 01 лютого 2009 року по 31 березня 2009 року, який буде передаватися на умовах цього Договору, становить 2000,00 метрів кубічних, в тому числі по місяцях: березень –2000,00 метрів кубічних.

На виконання умов Договору, згідно підписаного акту-приймання передачі природного газу від 31.03.2009 року, ВАТ «Черкасигаз»передав Споживачу у власність відповідачу природний газ в березні 2009 року –2003 кубічних метрів на суму 5245,78 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ проводиться Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, не пізніше, ніж за 7 (сім) банківських днів до початку місяця поставки.

Відповідно до п. 6.2 Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 7.2 Договору в разі невиконання Споживачем умов п. 6.2. Договору Споживач зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити на користь ВАТ «Черкасигаз»штраф у розмірі 200 % різниці вартості фактичного обсягу споживання газу за місяць та фактично сплаченого обсягу газу, що визначений у відповідності з п. 7.5 Договору, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу починаючи з 6 числа місяця наступного за звітним. Сплата штрафу та пені не звільняє Споживача від виконання умов Договору.

На адресу Споживача 29.09.2009 року була направлена вимога про оплату послуг з газопостачання № 2147/29 про вжиття заходів з забезпечення належного виконання умов Договору, а саме, оплатити фактично спожитий природний газ та штрафні санкції за прострочення грошового зобов’язання і користування грошовими коштами та попереджено про звернення до суду.

Вимога отримана Споживачем 06.10.2209 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. Зазначена вимога залишилась без відповіді та задоволення.

Споживач порушив взяті на себе договірні зобов’язання щодо строків та порядку оплати за фактично спожитий газ, що передбачені п. 6.2. Договору, що стало підставою для звернення ВАТ «Черкасигаз»до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договір укладений сторонами, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення у нього права на стягнення заявленої суми, за правовою природою є договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі –ГК України). Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Проте, Відповідач свої зобов’язання в частині оплати спожитого природного газу належним чином не виконав, розрахувався частково у сумі 448,57 грн.

З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає обґрунтованою вимогу Позивача про стягнення з Відповідача 4796,91 грн. заборгованості за спожитий природний газ.

Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення пені, яка нарахована Позивачем відповідно до п. 7.2 Договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»у сумі 625,11 грн.

Відповідно до п. 7.5 Договору у разі не виконання умов цього договору Відповідач зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 200 % різниці вартості фактичного обсягу споживання газу за місяць та фактично сплаченого обсягу газу, що становить 9593,82 грн.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З відповідача підлягає стягненню 199,88 грн. інфляційних втрат, а також 84,38 грн. – 3 % річних, нарахованих за час прострочення виконання грошового зобов’язання.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною та такою що підлягає до задоволення вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений природний газ в сумі 4796,91 грн., 625,11 грн. пені, 9593,82 грн. штрафу, 199,88 грн. інфляційних, 84,38 грн. 3 % річних.

Відповідно до підпункту «а»пункту 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито»ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру –1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи з того, що в позовній заяві ставиться вимога майнового характеру про стягнення 15300,10 грн. заборгованості, то при поданні позовної заяви необхідно сплатити 153,00 грн. державного мита.

Враховуючи, що заявником сплачено державне мито в сумі 152,53 грн. (платіжне доручення № 1162 від 06.11.2009), йому необхідно доплатити 00,47 грн. (сорок сім копійок) державного мита.

На підставі ст. 49 ГПК України з Відповідача підлягають відшкодуванню Позивачу понесені ним судові витрати у розмірі 153,00 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 ГПК України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-2007»(Черкаська область, Черкаський район, с. Леськи, вул. Жовтнева, 4, ідентифікаційний код 35233604) на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (м. Черкаси, вул. Громова, 142, ідентифікаційний код 03361402) заборгованості за поставлений природний газ в сумі 15300,10 грн. (в тому числі 4796,91 грн. основного боргу, 625,11 грн. пені, 9593,82 грн. штрафу, 199,88 грн. інфляційних, 84,38 грн. 3 % річних) 153,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз»(м. Черкаси, вул. Громова, 142, ідентифікаційний код 03361402) в доход Державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у м. Черкаси, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235 для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в м. Черкаси № 31117095700002 банк –ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 00,47 грн. державного мита;

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                О.І. Кучеренко