Ухвала суду № 93825045, 24.12.2020, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1741/20

Провадження № 2-з/710/16/20

УХВАЛА

24.12.2020 м. Шпола

Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Симоненко О.В., розглянувши заяву представника позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» Мєшніка Костянтина Ігоровича про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

24.12.2020 року до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява від АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг від 12.04.2018 «Monobank» у розмірі 117 105,93 грн.

Разом із вказаним позовом до суду надійшла заява від представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» Мєшніка К.І. про забезпечення позову, в якій міститься прохання забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що рішення суду у вказаній справі підлягає виконанню в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". Згідно із ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Отже, виконувати рішення у цій справі державний виконавець буде шляхом арешту та подальшого звернення стягнення на грошові кошти та майно відповідачів.

З метою досудового врегулювання спірних правовідносин, позивач неодноразово звертався до відповідача за допомогою різних каналів зв`язку, а саме: СМС інформування, ПУШ повідомлень у мобільний додаток, листів на електрону адресу та на адресу реєстрації.

Уся інформація щодо умов повернення використаних коштів також доступна у мобільному додатку «Monobank» або ж є можливість звернутися на гарячу лінію підтримки банку, яка на зв`язку 24/7 і дізнатися потрібну для погашення заборгованості інформацію але навіть за наявності таких можливостей, відповідач все одно не виконував умови договору.

Для погашення заборгованості поповнень картки в достатньому розмірі не відбувалось, відповідно до чого заборгованість збільшувалась, відповідач знаходився у прострочці на подвійній відсотковій ставці. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 належить на праві власності будинок, житловою площею 49,4 кв.м.,який розташований за адресою : АДРЕСА_1 .

Щодо зустрічного забезпечення позову, зазначено, що після накладення арешту на майно відповідача, останній ніяким чином не буде обмежений у вільному та безперешкодному володінні та користуванні зазначеним майном, що унеможливлює нанесення будь-яких збитків відповідачу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 .ч1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2020 року у справі № 504/1028/16-ц (провадження № 61-46750св18) Верховний Суд дійшов висновку, що «метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином, для того, щоб було вжито заходів для забезпечення позову у справі, заявнику необхідно довести доказами факт того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Без встановлення наявності таких обставин вжиття заходів для забезпечення позову є неможливим.

Крім того вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів. Крім того, суд звертає увагу, що ціна позову , 117105,93 грн , значно нижча за вартість житлового будинку, який належить відповідачу та на який позивач просить накласти арешт, що вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Позивач не надав до суду жодних доказів на підтвердження своїх вимог, за допомогою яких суд мав би змогу пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Без встановлення наявності таких обставин вжиття заходів для забезпечення позову є неможливим.

Враховуючи інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких підлягають обмеженню й можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись нормами ст.ст.149, 150 -153, 157, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» Мєшніка Костянтина Ігоровича про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду, через Шполянський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Шполянського

районного суду О.В. Симоненко