Вирок № 93824634, 11.12.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2020 Справа №607/1925/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Холяви О.І., секретаря Кісіль Т.М., за участю сторін кримінального провадження: прокурора Самойлова П.Г., потерпілої ОСОБА_1 , представника Янчишина В.Й., обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Облещука В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження №12019210010003387 про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Дружба Теребовлянського району Тернопільської області, українця, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, працюючого водієм ФОП ОСОБА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

23 листопада 2019 року близько 06.55 год. водій ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автобусом «ЗАЗ I-VAN А07А2» р.н. НОМЕР_1 , рухався крайньою лівою смугою руху пр. С. Бандери м. Тернополя в напрямку вул. Руська, наближаючись до регульованого перехрестя пр. С. Бандери – вул. Коновальця – вул. Слівенська, на якому ОСОБА_2 необхідно було виконати поворот ліворуч на вул. Слівенську. Під час руху ОСОБА_2 не був достатньо уважний, не стежив належно за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, чим порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3.(б) ПДР України. В цей час на вказаному перехресті, на регульований сигналом світлофора пішохідний перехід, який встановлений на вул. Слівенській та позначено знаками 5.35.1 та 5.35.2 ПДР України, а також дорожньою розміткою 1.42.2 ПДР України, на дозволяючий рух пішоходів зелений сигнал світлофора вийшла ОСОБА_1 , яка перетинала проїзну частину дороги вул. Слівенська в напрямку вул. Руська в спокійному темпі ходьби. Виконуючи поворот ліворуч із пр. С. Бандери на вул. Слівенську та наближаючись до пішохідного переходу, в межах якого рухалась ОСОБА_1 , водій ОСОБА_2 не вжив своєчасно заходів до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до повної зупинки, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_1 , а допустив наїзд на неї передньою правою частиною автобуса «ЗАЗ I-VAN А07А2» р.н. НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п.п. 16.2, 18.2 ПДР України. В результаті даної ДТП пішохід ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді травми голови у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа (лінійний перелом лівої тім`яної кістки, який поширюється на ліву скроневу кістку та на ліве велике крило клиноподібної кістки), лицевого черепа (перелом передньої та латеральної стінок лівої верхньощелепної пазухи однойменної кістки, дуги лівої виличної кістки), що супроводжувалися забиттям скроневої частки лівої півкулі головного мозку та набряком його речовини, розвитком «малої» субдуральної гематоми скроневої частки лівої півкулі головного мозку із компресійно-дислокаційним синдромом, закритої травми грудної клітки у вигляді забиття правої легені з розвитком правобічного «малого» гемотораксу, закритої травми живота із заочеревинною гематомою з проявами внутрішньої кровотечі, які належать до тяжких тілесних ушкоджень. Порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 16.2, 18.2 ПДР України перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної ДТП та спричиненням ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, пояснив суду, що дійсно 23 листопада 2019 року близько 06.55 год. він, керуючи технічно справним автобусом «ЗАЗ I-VAN А07А2» р.н. НОМЕР_1 , рухався крайньою лівою смугою руху пр. С. Бандери м. Тернополя в напрямку вул. Руська, наближаючись до регульованого перехрестя пр. С. Бандери – вул. Коновальця – вул. Слівенська, на якому виконував поворот ліворуч на вул. Слівенську. Виконуючи поворот ліворуч із пр. С. Бандери на вул. Слівенську та наближаючись до пішохідного переходу, в межах якого рухалась ОСОБА_1 , він не вжив своєчасно заходів до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до повної зупинки, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_1 , а допустив наїзд на неї передньою правою частиною автобуса «ЗАЗ I-VAN А07А2» р.н. НОМЕР_1 , оскільки не помітив її на пішохідному переході.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду, що 23 листопада 2019 року близько 06.55 год. відбулася ДТП по вул. Слівенській в м. Тернополі, в той момент як вона перетинала проїзну частину дороги по регульованому пішохідному переході, автобус під керуванням ОСОБА_2 перед пішохідним переходом не зупинився та спричинив на неї наїзд, в результаті даної ДТП вона отримала тяжкі тілесні ушкодження. Крім того, потерпіла пояснила суду, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого їй заподіяно моральну шкоду в розмірі 200.000,00 грн., які вона просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_3 , оскільки на момент вчинення злочину обвинувачений з ним перебував у трудових відносинах, та подала на адресу суду відповідну позовну заяву з відповідними уточненнями. Крім того, потерпіла просить суд звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, та не позбавляти його права керувати транспортними засобами.

Згідно з дослідженим в судовому засіданні висновком експерта №44 від 23.01.2020 року вбачається що на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_1 діагностовано отримання нею тілесних ушкоджень, а саме: у вигляді травми голови у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа (лінійний перелом лівої тім`яної кістки, який поширюється на ліву скроневу кістку та на ліве велике крило клиноподібної кістки), лицевого черепа (перелом передньої та латеральної стінок лівої верхньощелепної пазухи однойменної кістки, дуги лівої виличної кістки), що супроводжувалися забиттям скроневої частки лівої півкулі головного мозку та набряком його речовини, розвитком «малої» субдуральної гематоми скроневої частки лівої півкулі головного мозку із компресійно-дислокаційним синдромом, закритої травми грудної клітки у вигляді забиття правої легені з розвитком правобічного «малого» гемотораксу, закритої травми живота із заочеревинною гематомою з проявами внутрішньої кровотечі, які належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості скоєного необережного злочину, особу винного, раніше не судимого, за місцем проживання характеризується позитивно, повністю визнав свою вину в пред`явленому обвинуваченні, що є обставиною, що пом`якшує покарання. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено, а тому покарання йому слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

По справі є заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про стягнення з ФОП ОСОБА_3 заподіяної моральної шкоди на суму 200.000,00 грн. в користь потерпілої, який підлягає до задоволення в повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат та з урахуванням інших обставин.

Приймаючи рішення про задоволення позову про стягнення моральної шкоди, суд враховує, - стан здоров`я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, ступінь зниження її авторитету, пережитий нею стрес та фізичні страждання, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до переконання про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

З обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають стягненню в користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз по справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України, Суд,–

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Згідно ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити, стягнути з ФОП ОСОБА_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), в користь потерпілої двісті тисяч гривень завданої моральної шкоди.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 в користь держави процесуальні витрати на загальну суму 5338,34 грн.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Холява О.І.